ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.07.2011 року Справа № 30/5005/7059/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії :
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів : Павловського П.П., Швець В.В.
при секретарі судового засідання Ревковій Г.О.
з участю представників :
позивача –ОСОБА_1
відповідача –Шахов Д.А.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “АДК” на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2011р. у справі
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “АДК”, м. Дніпропетровськ
про усунення перешкод у користуванні майном
В С Т А Н О В И В :
31.05.2011р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном. Свої вимоги позивач мотивувала тим, що їй на праві власності належить нерухоме майно, розташоване за адресою : м. Дніпропетровськ вул. Берегова,238Д. Не зважаючи на це, товариство з обмеженою відповідальністю “АДК” (далі ТОВ “АДК”) перешкоджає позивачу у доступі до будівель, стверджуючи, що вони належать на праві власності відповідачу.
8.06.2011р. позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову (а.с.38-39), в якому ОСОБА_3 просила заборонити ТОВ “АДК” вчиняти будь-які дії на земельній ділянці по вул. Берегова,238Д.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2011р. (суддя Євстигнеєва Н.М.) заяву про забезпечення позову задоволено.
Не погодившись з ухвалою, ТОВ “АДК” звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просило ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову. При цьому апелянт послався на те, що судом не обґрунтовано застосування забезпечення позову, не зазначено які саме дії заборонено здійснювати відповідачу.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість ухвали у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав :
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. При цьому, згідно зі ст.67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти будь-які дії.
Заява позивача про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії на земельній ділянці по вул. Берегова,238Д мотивована тим, що ОСОБА_3 стало відомо, що на ділянці здійснено самовільне будівництво об’єктів нерухомості, не зважаючи на те, що позивач дозволу на таке будівництво не давав. В зв’язку з цим позивач вважає, що відповідач може знищити чи пошкодити майно, що належить їй на праві власності, що в свою чергу унеможливить виконання рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що на земельній ділянці по вул. Берегова,238Д розташовано об’єкти нерухомості виробничого призначення, які на час звернення позивача займаються та використовуються відповідачем.
В п4 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен пересвідчитися у відповідності виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи, оскільки, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Крім того, в п.8 роз’яснень Вищого господарського суду України від 23.08.1994р. N02-5/611 вказано, що приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. В інформаційному листі ВГСУ від 12.12.2006 р. N 01-8/2776 зауважено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.
Заборонивши відповідачу здійснювати будь-які дії на земельної ділянці та не визначивши які саме дії забороняється вчиняти, господарський суд тим самим фактично заборонив відповідачу як ведення господарської діяльності у розташованих на вказаній ділянці об’єктах виробничого призначення, так і здійснення інших дій, необхідних для утримання об’єктів нерухомості, що розташовані на земельній ділянці, у належному стані - таких як обслуговування приміщень та комунікацій, що до них підключені, усунення (у випадку їх виникнення) пошкоджень цих комунікацій та ліквідації наслідків таких пошкоджень, охорону об’єкту, тощо.
Таким чином, обраний позивачем та судом спосіб заходів забезпечення не відповідає принципам розумності, обґрунтованості і адекватності, що унеможливлює задоволення заяви ОСОБА_3
В той же час, колегія суддів враховує, що позивача не позбавлено можливості звернутись до суду з іншою заявою про забезпечення позову, обрав такі заходи, які не суперечать вищенаведеним роз’ясненням Верховного суду України та Вищого господарського суду України.
Враховуючи наведене, ухвалу суду повинно бути скасовано на підставі п4 ч1 ст.104 ГПК України через неправильне застосування судом норм процесуального права, а в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову –відмовлено.
Керуючись ст. 101, 103 –106 ГПК України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “АДК” задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2011р.скасувати.
В задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовити.
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя В.В. Швець
Суддя П.П. Павловський
Повний текст постанови виготовлено 14.07.2011р.