У Х В А Л А

про арешт тимчасово вилученого майна

Справа № 348/2709/24

Номер провадження 1-кс/348/536/24

14 листопада 2024 року м.Надвірна

Слідчий суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянув клопотання заступника начальника СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженні №12024091200000454 від 08.11.2024 року.

Клопотання погоджене з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Надвірнянської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_4 та надійшло поштовим зв`язком в провадження слідчого судді 12.11.2024 року.

Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024091200000454 від 08.11.2024 року щодо кримінального провадження, у межах якого було подано клопотання, дослідивши докази по даному клопотанні, слідчий суддя, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженні №12024091200000454 від 08.11.2024 року.

Дане клопотання відповідає вимогам ст.171 КПК України та погоджене з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Надвірнянської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_4 .

В судове засідання слідчий не прибув, натомість попередньо подав заяву, відповідно до якої просив розглянути дане клопотання про арешт тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженні №12024091200000454 від 08.11.2024 року без його участі. Подане клопотання підтримав та просив його задоволити.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Беручи до уваги вищенаведене та відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, враховуючи, що всі особи, які беруть участь у судовому провадженні в судове засідання неприбули, слідчий суддя приходить до висновку, про можливість розгляду клопотання без здійснення фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження.

Згідно із ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.167 КПК України - тимчасово вилученим майном може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, ч.3 ст.170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Тому, з огляду на положення ч.2, 3 ст.170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч.2, 3 ст.170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

В судовому засіданні встановлено, що 07.11.2024 року близько 21 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 відбулась дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої ОСОБА_5 , житель АДРЕСА_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому правої гомілки. Під час огляду місця події вилучено з проїзної частини мотоцикл марки «Geon GNS 300», без реєстраційного номера.

За фактом даної ДТП 08.11.2024 року відомості були внесені до ЄРДР за №12024091200000454, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Цього ж дня, 08.11.2024 року, під час огляду місця події було оглянуто та вилучено вказаний транспортний засіб, а саме мотоцикл марки «Geon GNS 300», без реєстраційного номера, право власності якого на території України у встановленому законом порядку не зареєстровано, який поміщено на територію зберігання тимчасово вилученого майна, що за адресою; АДРЕСА_3 .

У кримінальному провадженні мотоцикл марки «Geon GNS 300», без реєстраційного номера, визнано речовим доказом, як такий що зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення і в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження, у зв`язку з якими подається клопотання, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, в тому числі з метою забезпечення проведення ряду судових експертиз, зокрема інженерно-транспортної, що на даний час вже призначена, а також запобігання можливому приховуванню, пошкодженню, псуванню, знищенню, перетворенню, відчуженню вилученого майна, в зв`язку з чим необхідно у встановленому законом порядку накласти на дане майно арешт.

Відповідно до пунктів 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Слідчий суддя констатує, що в якості мети та правової підстави для накладення арешту, визначеної п.1 ч.2 та ч.3 ст.170 КПК України, слід накласти арешт на майно з метою його збереження як речових доказів, заборонивши користуватися, розпоряджатися ним та відчужувати його.

У відповідності до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, згідно ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання органу досудового розслідування підлягає задоволенню і слід накласти арешт на рухоме майно із забороною користування, розпоряджання та відчуження вказаного майна.

Матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси користувача майна, оскільки вилучений 08.11.2024 року під час огляду місця події - мотоцикл марки «Geon GNS 300», без реєстраційного номера, право власності якого на території України у встановленому законом порядку не зареєстровано, якийпоміщено на територію зберігання тимчасово вилученого майна, що за адресою: АДРЕСА_3 , що згідно постанови заступника начальника СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 від 08.11.2024 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024091200000454 від 08.11.2024 року, як такий що зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення і в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження, у зв`язку з якими подається клопотання, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, в тому числі з метою забезпечення проведення ряду судових експертиз, зокрема інженерно-транспортної, що на даний час вже призначена, а також запобігання можливому приховуванню, пошкодженню, псуванню, знищенню, перетворенню, відчуженню вилученого майна.

На підставі наведенного, керуючись ст.ст.107, 131, 132, 167, 170-173, 175, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника начальника СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженні №12024091200000454 від 08.11.2024 року - задоволити.

Накласти арешт із забороною користування, розпоряджання та відчуження на: мотоцикл марки «Geon GNS 300», без реєстраційного номера, право власності на який на території України у встановленому законом порядку не зареєстровано.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області у кримінальному провадженні №12024091200000454 від 08.11.2024 року.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково відповідно до ст.174 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення відповідно до п.9 ч.1 ст.ст.309, 395 КПК України.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1