ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

05 листопада 2024 року Справа № 915/1216/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Сулейманова С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву б/н від 12.06.2024 (вх.№7012/24 від 12.06.2024) Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у справі

за позовом: Фермерського господарства "Селянське (фермерське) господарство "Спутнік" (56401, с. Зброшкове, Доманівський район, Миколаївська область, 56401, код ЄДРПОУ 24787536; електронна пошта: pet_pav@i.ua)

в особі голови СФГ "Спутнік" Капінос Василя Івановича (56401, вул. Академіка Павлова, смт. Доманівка, Доманівський район, Миколаївська область, РНОКПП НОМЕР_1 );

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (54000, просп. Миру, 34, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 39825404);

про: зобов`язання вчинити певні дії

Фермерське господарство "Селянське (фермерське) господарство "Спутнік" в особі голови СФГ "Спутнік" ОСОБА_1 звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 05.08.2021, в якій просило суд:

1. Визнати за селянським (фермерським) господарством "Спутнік" право постійного користування земельною ділянкою площею 50,00 га, в межах згідно з планом, розташованої на території Зеленоярської сільської ради, призначеної для ведення селянського (фермерського) господарства, яка була надана на ім`я ОСОБА_2 відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії 1-МК№ 003890 від 29.07.1997 року, на підставі розпорядження Доманівської районної державної адміністрації від 14.04.1997 року №98;

2. Визнати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 11.03.2020 року №5155/0/14-20-СГ "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою" недійсним.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2021 позов задоволено. Скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області №5155/0/14-20-СГ від 11.03.2020 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою". Визнано за Фермерським господарством "Селянське (фермерське) господарство "Спутнік" право постійного користування на земельну ділянку площею 50,00 га, в межах згідно з планом, розташованої на території Зеленоярської сільської ради, призначеної для ведення селянського (фермерського) господарства, яка була надана на ім`я ОСОБА_2 відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії 1-МК№ 003890 від 29.07.1997 року, на підставі розпорядження Доманівської районної державної адміністрації від 14.04.1997 року №98. Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області на користь Фермерського господарства "Селянське (фермерське) господарство "Спутнік" судовий збір у сумі 4540,00 грн.

Вказане рішення залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 та постановою Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №915/1216/21.

Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою б/н від 12.06.2024 (вх.№7012/24 від 12.06.2024) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в якій просить суд:

- прийняти заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до розгляду та поновити пропущений строк на звернення з цією заявою;

- залучити до участі в якості співвідповідача: власника земельної ділянки з кадастровим номером 4822781500:10:000:0342 громадянина України ОСОБА_3 , в порядку встановленому ст.48 ГПК України;

- скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 09.12.2021 по справі №915/1216/21

- винести нове рішення: в частині позовних вимог про визнання права постійного користування земельною ділянкою площею 50,0 га закрити провадження у справі, оскільки спір між ФГСФГ "Спутнік" та власником цієї ділянки громадянином ОСОБА_3 не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, згідно п.1 ч.1 ст.231 ГПК України;

- винести нове рішення: в частині позовних вимог про скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області №5155/0/14-20-СГ від 11.03.2020 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою" відмовити в задоволенні позову, оскільки ФГСФГ "Спутнік" не надано суду допустимі докази виникнення права постійного користування спірною земельною ділянкою (державний акт на право постійного користування землею виданий саме на ім`я ФГСФГ "Спутнік", або договір оренди землі згідно ст.5.1 Статуту ФГСФГ "Спутнік" (2014, 2016 р.р.);

- залучити до участі у справі №915/1216/21 в якості третьої особи на боці відповідача власника земельної ділянки з кадастровим номером 4822781500:10:000:0342 громадянина України ОСОБА_3 .

В обґрунтування заяви зазначає, що 01.07.2022р. ФГ СФГ «СПУТНІК» звернулось до Доманівського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_3 про витребування у ОСОБА_3 земельної ділянки з кадастровим номером 4822781500:10:000:0342, яка розташована на території Зеленоярської сільської ради, Доманівського району, Миколаївської області та передати у користування Фермерському господарству «Селянське (фермерське) господарство «СПУТНІК» (56401, с. Зброшкове, Доманівського району, Миколаївської області, код ЄДРПОУ 24787536), Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 4822781500:10:000:0342, вчинену державним реєстратором Кумарівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Васалатій Тетяною Миколаївною 10.04.2020 року ( номер запису про право власності 36263058); Скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822781500:10:000:0342 в розмірі 50 га між ОСОБА_3 та СФГ «ОТАВА, розташованого за адресою, Миколаївська область, Доманівський район, с. Богданівське, зареєстрований державним реєстратором Мостівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області Тарасенко Аліною Євгеніївною 23.04.2020 року (номер запису про інше речове право 36351923). Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 04.12.2023 у справі №475/379/22, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 08.05.2024 позовні вимоги ФГ СФГ «Спутнік» задоволено повністю. Вказаним судовим рішенням було встановлено що земельна ділянка яка була предметом розгляду спору в справі №915/1216/21 є тією ж самою ділянкою з кадастровим номером 4822781500:10:000:0342 власником якої є громадянин ОСОБА_3 . Після вступу в законну силу рішення Доманівського районного суду Миколаївської від 04.12.2023р., та постанови Миколаївського апеляційного суду від 08.05.2024р. було достовірно встановлено що земельна ділянка площею 50,0 га з кадастровим номером 4822781500:10:000:0342 власником якої є ОСОБА_3 , є тією ж самою земельною ділянкою яка була передана в постійне користування ОСОБА_2 згідно Державного акту серії І-МК №003890 на право постійного користування землею від 29 липня 1997 року, який є предметом спору по справі №915/1216/21. Зазначає, що позивачем було введено суд в оману стосовно особи належного відповідача, оскільки власником спірної земельної ділянки з 08.04.2020р. та на момент розгляду справи №915/1216/21 був громадянин України ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області за позовною вимогою про визнання права постійного користування земельною цією ділянкою є неналежним відповідачем, та не мало платити за цією позовною вимогою судовий збір. Вказує, що відповідно до висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 23 червня 2020 року по справі № 179/1043/16-ц, вимог ст.22, ст.23 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року №561-XII (який діяв станом на 1997 рік) ч.2 ст.78 ЦПК єдиним допустимим доказом виникнення права постійного користування земельною ділянкою відведеною позивачу - С(Ф)Г «Спутнік» є державний акт на право постійного користування землею. Відповідно до пункту 5.1 Статуту (2016 р.) до земель Господарства належать земельні ділянки, отримані (придбані) засновником Господарства та його членами у власність, постійне користування та надані Господарству в оренду. Відповідно ст.5.1. Статуту С(Ф)Г «Спутнік» до земель господарства належать земельні ділянки надані господарству в оренду його засновниками, яким в свою чергу ці земельні ділянки передані в постійне користування. Зазначає, що позивачем не було надано суду допустимі докази укладення між С(Ф)Г «Спутнік» та його засновником ОСОБА_4 договору оренди земельної ділянки загальною площею 50 га, відведеної ОСОБА_2 згідно державного акту №003890.

Згідно даних Діловодства спеціалізованого суду (ДСС), 24.05.2024 справу №915/1216/21 надіслано до Південно-західного апеляційного господарського суду, у зв`язку з надходженням апеляційної скарги ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2021.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.06.2024 суд відклав вирішення питання про прийняття, повернення, залишення без руху заяви б/н від 12.06.2024 (вх.№7012/24 від 12.06.2024) Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до повернення вказаної справи до Господарського суду Миколаївської області.

Згідно супровідного листа Південно - західного апеляційного Господарського суду справу №915/1216/21 було повернуто Господарському суду Миколаївської області (вх.№7816/24 від 01.07.2024).

Ухвалою суду від 02.08.2024 заяву б/н від 12.06.2024 (вх.№7012/24 від 12.06.2024) Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишено без руху. Запропоновано заявнику усунути недоліки заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у строк до 12.08.2024 включно.

Від Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області надійшов лист №9-14-0.62-3548/2-24 від 06.08.2024 про виконання ухвали з доказами направлення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою суду від 11.09.2024 відкрито провадження за заявою Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області б/н від 12.06.2024 про перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області у справі №915/1216/21 за нововиявленими обставинами. Розгляд заяви призначено на 10.10.2024.

Ухвалою суду від 10.10.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, розгляд заяви відкладено на 05.11.2024.

Позивач в судове засідання 05.11.2024 не з`явився, про час та місце розгляду заяви повідомлений ухвалою суду від 10.10.2024, яку була направлена на адресу позивача та отримана останнім 24.10.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач в судове засідання 05.11.2024 не з`явився, про час та місце розгляду заяви повідомлений ухвалою суду від 10.10.2024, яка була направлена в електронний кабінет відповідача системи «Електронний суд» та отримана останнім 11.10.2024, про що свідчить довідка про доставку документа в кабінет електронного суду (т.3 арк.103).

Розглянувши заяву б/н від 12.06.2024 (вх.№7012/24 від 12.06.2024) Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд зазначає наступне.

Так, обґрунтовуючи заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами відповідач вказує, що рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 04.12.2023 у справі №475/379/22, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 08.05.2024 було встановлено що земельна ділянка площею 50,0 га з кадастровим номером 4822781500:10:000:0342 яка була предметом розгляду спору в справі №915/1216/21 власником якої є ОСОБА_3 , є тією ж самою земельною ділянкою яка була передана в постійне користування ОСОБА_2 згідно Державного акту серії І-МК №003890 на право постійного користування землею від 29 липня 1997 року, який є предметом спору по справі №915/1216/21. Зазначає, що позивачем було введено суд в оману стосовно особи належного відповідача, оскільки власником спірної земельної ділянки з 08.04.2020 та на момент розгляду справи №915/1216/21 був громадянин України ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області за позовною вимогою про визнання права постійного користування цією земельною ділянкою є неналежним відповідачем, та не мало платити за цією позовною вимогою судовий збір.

Вищевказану обставину заявник вважає такою, що має значення для вирішення спору і є істотною для винесення правильного рішення у справі.

Відповідно до ч.1 ст.320 Господарського процесуального кодексу України, рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно ч.2 ст.320 ГПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

У відповідності до ч.4 ст.320 ГПК України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи,

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При цьому, судом враховано рекомендації, викладені у пункті 1 та 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" стосовно того, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов:

- по-перше, їх існування на час розгляду справи,

- по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,

- по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Отже, не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі № 910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.

Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

При цьому вирішення питання, чи вірно судом надано оцінку певним доказам, належить до компетенції судів вищих інстанцій, та не може бути вирішено в рамках розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №910/11027/18 в п.5.6. міститься висновок про те, що не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 року у справі №9901/819/18).

У даному випадку, посилання заявника на викладені висновки щодо обставин справи, юридична оцінка обставин справи у рішенні Доманівського районного суду Миколаївської області від 04.12.2023 у справі №475/379/22 та постанові Миколаївського апеляційного суду від 08.05.2024 у справі №475/379/22 щодо спірної земельної ділянки площею 50,0 га, яка була предметом спору у даній справі, не можуть бути визнані нововиявленими в розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, суд доходить висновку, що заявником не доведено належними та допустимими доказами існування нововиявлених обставин відповідно до положень ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення у справі №915/1216/21. Будь - яких інших обставин, які б слугували підставою для перегляду рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2021 відповідно до статті 320 Господарського процесуального кодексу України заявником наведено не було.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про те, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими та не можуть вважатися умовою для перегляду рішення господарського суду Миколаївської області за нововиявленими обставинами, в розумінні приписів статті 320 ГПК України, тому у задоволенні заяви б/н від 12.06.2024 (вх.№7012/24 від 12.06.2024) Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, слід відмовити, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2021 у справі №915/1216/21 залишити в силі.

Відповідно до загальних приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, у зв`язку із відмовою у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, покладаються на заявника.

Керуючись статтями 2, 7, 11, 13, 73, 74, 86, 91, 129, 233-235, 320, 321, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви б/н від 12.06.2024 (вх.№7012/24 від 12.06.2024) Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - відмовити.

2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2021 у справі

№915/1216/21 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст.254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 11.11.2024.

Суддя Н.О. Семенчук