ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 676/5386/23

Провадження № 22-ц/4820/1659/24

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 травня 2024 року (суддя Вдовичинський А. В., повне судове рішення складено 03.06.2024) у справі за позовом Комунального підприємства «Міськтепловоденергія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У серпні 2023 року КП «Міськтепловоденергія», звертаючись до суду із вказаним позовом з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 05 березня 2024 року, зазначало, що надає послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення до будинку АДРЕСА_1 . Відповідач, місце проживання якого зареєстровано у квартирі АДРЕСА_2 у вказаному будинку, має заборгованість з оплати наданих послуг за період з 01 жовтня 2018 року по 30 червня 2023 року у сумі 3785,42 грн, в тому числі: за постачання теплової енергії - 2966,01 грн, абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії - 381,20 грн, абонентське обслуговування для послуги з централізованого водопостачання - 115,36 грн, абонентське обслуговування для послуги з централізованого водовідведення - 198,40 грн, внески за заміну вузла комерційного обліку теплової енергії - 57,99 грн, внески за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії - 66,46 грн. Про приєднання ОСОБА_1 до умов типових договорів свідчить часткова оплата послуг, фактичне отримання комунальних послуг, від яких він не відмовлявся в порядку, встановленому законодавством.

Тому позивач просив стягнути зазначену заборгованість з відповідача.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 травня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Міськтепловоденергія» заборгованість за надані послуги в сумі 3785,42 грн, у тому числі: за послугу з постачання теплової енергії (опалення) - 2966,01 грн, абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії - 381,20 грн, абонентське обслуговування для послуги з централізованого водопостачання - 115,36 грн, абонентське обслуговування для послуги з централізованого водовідведення - 198,40 грн, внески за заміну вузла комерційного обліку теплової енергії - 57,99 грн, внески за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії - 66,46 грн і судовий збір у сумі 2684 грн.

ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Посилається на незаконність рішення суду, порушення норм процесуального та матеріального права. Суд першої інстанції обґрунтував прийняте рішення неналежними доказами - рішеннями Кам`янець-Подільської міської ради № 1 від 27.10.2011 та № 1101 від 17.10.2019, які не набрали законної сили, оскільки не були офіційно оприлюднені в місцевих ЗМІ, а також наказами підприємства № 01-18/22 ОД від 25.10.2021 та № 01-12/2 ОД від 28.01.2022, які не мають юридичної сили, так як видані від імені позивача неуповноваженими особами. Суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги Акт-претензію від 27.11.2023, яким підтверджується факт ненадання позивачем послуг з постачання теплової енергії для опалення місць загального користування. Вважає помилковим висновок суду про те, що фактом приєднання до умов типового договору є відкриття особового рахунку, оскільки він був відкритий ще до введення типових договорів. Позивач не довів обставини надання йому комунальних послуг, не підтвердив обсяг фактично наданих послуг та виконаних робіт, пов`язаних з їх наданням, відповідною первинною документацією, зокрема наказами підприємства, табелем обліку робочого часу, розрахунковими листками нарахування заробітної плати робітникам, нарядами-завданнями, актами списання матеріалів, звітами майстрів, актами виконаних робіт постачальних та підрядних організацій, тощо. Суд тричі стягнув з нього абонентську плату, що прямо заборонено Конституцією України.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно установив, що КП «Міськтепловоденергія» згідно з рішенням Кам`янець-Подільської міської ради від 27.10.2011 №1 «Про визначення виконавцем житлово-комунальних та інших послуг КП «Міськтепловоденергія» визначений виконавцем послуг з: централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; виробництва, транспортування та постачання теплової енергії; виробництва, транспортування та постачання гарячої води, тощо.

Позивач надає послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення до будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки відділу з питань реєстрації місця проживання юридичного управління Кам`янець-Подільської міської ради від 04.08.2023 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 .

За вказаною адресою  КП «Міськтепловоденергія» надавало відповідачу послуги з постачання теплової енергії для опалення місць загального користування у будинку, з абонентського обслуговування для послуг з постачання теплової енергії, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення  (особовий рахунок № НОМЕР_1 ).

Позивач щомісячно нараховує відповідачу плату за послуги з постачання теплової енергії, обсяг якої визначено за допомогою комерційного вузла обліку теплової енергії згідно із затвердженим тарифом, за послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення відповідно до показів вузла розподільного обліку води згідно із встановленими тарифами по кожній комунальній послузі, а також нараховує плату за абонентське обслуговування для комунальної послуги з постачання теплової енергії, з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, внески за заміну вузла комерційного обліку теплової енергії і за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії.

Розмір тарифів на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню КП «Міськтепловоденергія», яке є виконавцем послуг, затверджені постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 405 від 14.06.2018 та № 1802 від 11.12.2018.

Розмір внесків за заміну та обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії споживачам КП «Міськтепловоденергія» встановлено на підставі рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради № 1101 від 17.10.2019 «Про встановлення розмірів внесків за заміну та обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії споживачам КП «Міськтепловоденергія».

Розмір плати за абонентське обслуговування для комунальних послуг з

централізованого водопостачання та водовідведення встановлено на підставі наказу КП «Міськтепловоденергія» № 01-12/2 ОД від 28.01.2022, а для комунальних послуг з постачання теплової енергії та гарячої води наказом КП «Міськтепловоденергія» № 01-18/22 ОД від 25.10.2021.

За розрахунком позивача по особовому рахунку № НОМЕР_1  ( АДРЕСА_3 ,  ОСОБА_1 ) наявна заборгованість у розмірі 3785,42 грн, з яких: 2966,01 грн - за постачання теплової енергії для опалення місць загального користування за період з 01.10.2018 року по 30.04.2023; 381,20 грн - за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 30.06.2023; 115,36 грн - за абонентське обслуговування для послуги з централізованого водопостачання та 198,40 грн - за абонентське обслуговування для послуги з централізованого водопостачання за період з 01.03.2022 по 30.06.2023; 198,40 грн - за абонентське обслуговування для послуги з централізованого водовідведення; 57,99 грн - внески за заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії, 66,46 грн - внески за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії. 

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідач зобов`язаний здійснювати оплату за надані позивачем послуги з постачання теплової енергії, внесків на заміну та обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії, абонентської плати.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з пунктами 1, 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

На підставі частини 1 статті 12 цього Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до частини 4 статті 13 зазначеного Закону, якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

В силу частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів він не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг).

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення ним будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Комунальне підприємство «Міськтепловоденергія» публікувало на власному сайті та на сайті Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області типові договори про надання послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води та типовий договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Зазначена обставина є загальновідомою.

Відповідач не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього.

Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (частина 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання»).

Відповідно до частини 4 статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» розподіл між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг здійснюється відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно з пунктом 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (далі - Правила № 830), визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», - за розрахунковим або середнім обсягом споживання) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі ведення обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному статтею 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

За змістом пункту 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630), які були чинними на час виникнення спірних правовідносин, споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, квартирні засоби обліку теплової енергії, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

З 25 січня 2019 року набула чинності Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2018 року

за № 1502/32954 (далі - Методика), якою встановлено порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.

Відповідно до пункту 12 розділу ІV Методики обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень.

Пунктами 33, 35 Правила № 830 передбачено, що плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 808 Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг граничний розмір плати за абонентське обслуговування, визначений відповідно до цієї постанови, застосовується окремо за кожною комунальною послугою (постачання теплової енергії; постачання гарячої води; централізоване водопостачання; централізоване водовідведення; поводження з побутовими відходами) виконавцями послуг, що нараховують плату за абонентське обслуговування згідно з відповідними договорами; плата за абонентське обслуговування (з урахуванням податку на додану вартість), визначена відповідно до планованих витрат виконавця (витрат, пов`язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, із здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води), не повинна перевищувати граничного розміру плати за абонентське обслуговування, визначеного відповідно до цієї постанови.

Частиною 1 статті 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування - за умови укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом і Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Отже, доводи апеляційної скарги щодо потрійного безпідставного стягнення абонентської плати є необґрунтованими.

Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід`ємною частиною.

Система опалення, як інженерна система будинку, призначена для задоволення потреб усіх мешканців будинку, які зобов`язані забезпечувати належне її утримання, що також включає і витрати на оплату комунальних послуг щодо цього майна.

Місця загального користування багатоквартирного житлового будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку. За рахунок тепловиділень від розподільчих трубопроводів, створюються сприятливі умови для нормального функціонування мереж водопостачання, водовідведення.

Установлено, що в квартира АДРЕСА_4 є зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 .

Позивач надає послуги з теплопостачання, водопостачання та водовідведення до зазначеного будинку.

Ураховуючи викладені вище вимоги чинного законодавства України, кожен споживач зобов`язаний брати участь у загальному розподілі обсягу спожитої будинком теплової енергії.

Отже, нарахування позивачем відповідачу плати за постачання теплової енергії для опалення місць загального користування, внесків за заміну та обслуговування вузла комерційного обліку, плати за абонентське обслуговування для послуги з централізованого водопостачання, за абонентське обслуговування для послуги з централізованого водовідведення, за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії законодавчо обґрунтоване та носить обов`язковий характер.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростований ОСОБА_1 .

З наведених вище підстав не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Акт-претензія від 27.11.2023 не може бути належним та допустимим доказом відсутності теплопостачання в місцях загального користування з 07.11.2011 по день складення акта, оскільки відсутні докази надіслання такого документа позивачу.

Порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування рішення, суд не допустив.

Інші доводи апеляційної скарги на законність рішення суду не впливають і його висновок не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010).

З огляду на викладене рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 травня 2024 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 14 листопада 2024 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді А. П. Корніюк

І. В. П`єнта