ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2011 р. м. Вінниця Справа № 2а/0270/3181/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,
при секретарі судового засідання: Котюжанському В.О.
за участю представників сторін:
позивача : Майданюка В.М.
відповідача : ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Прокурора Шаргородського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про: стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Прокурор Шаргородського району Вінницької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі (далі - позивач) із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків.
У порушення норм чинного законодавства відповідачем не було повідомлено управління Пенсійного фонду про чисельність найманих працівників, розмір їх заробітної плати, а відтак і не сплачено страхові внески до системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Внаслідок проведеної перевірки відповідача управлінням Пенсійного фонду у Шаргородському районі, останнім було донараховано страхові внески на заробітну плату працівникам.
Так як станом на 01.06.2011р. у добровільному порядку всю суму заборгованості відповідачем погашено не було, Прокурор в особі управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі звернувся до суду.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали справи.
Представник управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав.
Дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
ФОП ОСОБА_2 здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, виданого Шаргородською районною державною адміністрацією 06.03.2001 року (а.с.4 ).
В якості платника страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідач взятий на облік в управлінні Пенсійного фонду України в Шаргородському районі.
На підставі наказу управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі з 07.04.2011р. по 08.04.2011р. провідним спеціалістом по контрольно-перевірочній роботі за нарахуванням та сплатою платежів відділу обліку надходження платежів - Майданюком В.М. проведена позапланова перевірка з питань неповідомлення територіального органу Пенсійного фонду про прийом на роботу або укладення відповідного договору з фізичною особою, яка не зареєстрована в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та неподання звітів щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, про що складено акт № 8 від 08.04.2011р.(а.с.5-13).
Під час проведення вказаної перевірки було виявлено ряд порушень чинного законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема:
1) п.9 ч.2 ст.17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - між ФОП ОСОБА_2 та громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які не зареєстровані в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, було укладено два трудових договори, про які не повідомлено управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі.
2) п.4 ч.2 ст.17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - ФОП ОСОБА_2 не забезпечив подання місячних звітів "Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.04.2006 року по 31.12.2009 року, а також місячних звітів "Звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України". - з 01.01.2010 року.
3) п.2 ч.2 ст.17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - ФОП ОСОБА_2 не забезпечено облікування сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески платника, крім того, відсутні первинні документи, що фіксують нарахування заробітної плати, не забезпечено ведення Книги обліку доходів і витрат.
За результатами перевірки управлінням Пенсійного фонду України у Шаргородському районі збільшено фактичні витрати на оплату праці працівників на 17741,75 грн., збільшено загальний оподаткований дохід, з якого утримуються внески із застрахованих осіб на 17 741,75 грн. та нараховано страхові внески в сумі 6206,05 грн.
Акт № 8 від 08.04.2011 року підписаний відповідачем без зауважень.
В ході судового засідання судом досліджувались акти співставлення даних розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із фактичними по сумах виплат, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 14-17), розрахунок своєчасності сплати внесків по І розділу 31,8%, 33,2% (а.с.18), розрахунок своєчасності сплати внесків по І розділу 1-2 %, 0,5- 2 %, 2% (а.с.19).
Крім того, на підтвердження заборгованості зі сплати страхових внесків, яка рахується за ФОП ОСОБА_2, позивачем надано розрахунок заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.20).
З огляду на те, що відповідачем погашено тільки частину донарахованої управлінням Пенсійного фонду України у Шаргородському районі суми страхових внесків на заробітну плату найманих працівників, станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість в сумі 3878,05 грн.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з нижченаведеного.
Відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовіжносин) (далі - Закон №1058-ІV).
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 5 Закону №1058-IV, виключно цим законом визначаються принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, а також платники страхових внесків.
Статтею 15 вищевказаного Закону передбачено, що платники внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до ч. 2 ст.17 Закону № №1058-IV страхувальник зобов'язаний: вести облік виплат (доходу) застрахованої особи за кожним календарним місяцем та календарним роком, зберігати ці дані за період до 1 липня 2000 року протягом 75 років, а за період після цієї дати - протягом усього часу сплати страхових внесків та протягом п'яти років після припинення їх сплати на паперових носіях та в електронному вигляді за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперової та електронної форми документа, після чого дані передаються до архіву на належне зберігання протягом 70 років згідно з порядком, установленим Кабінетом Міністрів України; подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; повідомляти територіальний орган Пенсійного фонду про прийом на роботу або укладення відповідного договору з фізичною особою, яка не зареєстрована в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (у тому числі вперше приймається на роботу) або не пред'явила на вимогу страхувальника свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, і подавати необхідні відомості та документи для реєстрації зазначеної особи; повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про чисельність найманих працівників, розмір їх заробітної плати (доходу) за встановленою формою звітності.
Крім того, пунктом 6 ч. 2 ст.17 Закону №1058-ІV та п. 5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року №64/8663 передбачено, що страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а саме до 20 числа наступного за звітним місяцем.
Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону №1058- IV страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період (календарний місяць), не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. При цьому базовим періодом для позивача є календарний місяць.
Згідно з ч. 3 ст. 106 Закону №1058-ІV орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки особисто, або через органи прокуратури на які покладено функції представництва інтересів держави в суді.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Оцінюючи визнання відповідачем позову в повному обсязі, суд бере до уваги наступне.
Частиною третьою ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 112 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Згідно з ч. 4 цієї статті суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку, що визнання позову не суперечить закону, не порушує нічиї права, свободи або інтереси.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач діяв в межах своєї компетенції та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, сума заборгованості підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з урахуванням положень ст. 94 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1., ідент.код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі (р/р 25603323711203, ВАТ "Ощадний банк України" МФО 302076, код 24900872) заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 3878,05 (три тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн. 05 коп.
Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлений 13.07.2011р.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович