ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2011 р. Справа № 2а/0270/1699/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Дмитруку Михайлу Володимировичу
за участю представників сторін:
позивача : Каленського І.В., Федотова А.В.
відповідача : не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровторстальмет"
до: Державної податкової інспекції у м.Черкаси
про: визнання протиправними дій
ВСТАНОВИВ :
11 квітня 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровторстальмет» з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання протиправними дій пов`язаних з передачею активів у податкову заставу та зобов`язання утриматись від вчинення дій щодо передачі до примусової реалізації майна.
Позовні вимоги мотивовані тим, що незважаючи на те, що ТОВ «Дніпровторстальмет» своєчасно декларує свої доходи та у повному обсязі сплачує всі обов`язкові платежі та збори до відповідних бюджетів, 20.03.2011р. підприємство отримало податкову вимогу ДПІ у м.Черкаси від 24.02.2011р. № 416 щодо погашення суми узгодженого грошового зобов`язання у розмірі 16069,77 грн., з яких 7540,57 грн. – сума основного платежу, 8529,20 грн. – сума штрафних санкцій. Разом із податковою вимогою підприємство отримало витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, відповідно до якого, активи ТОВ «Дніпровторстальмет» на суму 16069,77 грн. знаходяться у податковій заставі.
Податковою вимогою від 24.02.2011р. № 416 ДПІ у м.Черкаси вимагає від ТОВ ««Дніпровторстальмет» термінової сплати узгодженого податкового зобов`язання, в іншому випадку до підприємства будуть застосовані штрафні санкції, а майно останнього, яке перебуває у податковій заставі, буде передано на реалізацію з публічних торгів. Позивач вважає, що дії відповідача щодо передачі його активів у податкову заставу є протиправними та такими, що суперечать правам та охоронюваним законом інтересам.
17.06.2011р. до суду надійшла заява представника позивача про збільшення позовних вимог, в якій він просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу ДПІ у м.Черкаси від 24.02.2011р. № 416;
- визнати протиправними дії ДПІ у м.Черкаси в частині направлення ТОВ «Дніпровторстальмет» вимоги від 24.02.2011р. № 416;
- визнати протиправними дії ДПІ у м.Черкаси щодо передачі активів ТОВ «Дніпровторстальмет» у податкову заставу;
зобов`язати ДПІ у м.Черкаси утриматись від вчинення дій щодо передачі до примусової реалізації майна ТОВ «Дніпровторстальмет».
Відповідно до ст. 137 КАС України, позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.
В судовому засіданні 17.06.2011р. суд протокольно ухвалив відмовити позивачу в прийняті зазначеної заяви, оскільки це фактично є зміною предмету позову, в той час, як дана заява подана після початку судового розгляду справи по суті.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та надані у судових засіданнях пояснення, просили позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, про що свідчить телефонограма, яка міститься в матеріалах справи. У своїх письмових запереченнях від 19.05.2011р., що надійшли до суду 23.05.2011р. (вх.№13122), представник відповідача зазначила, що дії ДПІ у м.Черкаси щодо передачі активів ТОВ «Дніпровторстальмет» у податкову заставу є правомірними, оскільки сума грошового зобов'язання ТОВ «Дніпровторстальмет», самостійно визначена ДПІ у м.Черкаси, повністю несплачена позивачем, а тому адміністративний позов ТОВ «Дніпровторстальмет» не підлягає задоволенню. Також у даних запереченнях представник відповідача просила розгляд справи здійснювати без її участі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровторстальмет»" зареєстровано Печерською районною державною адміністрацією у м.Києві як юридична особа 16.09.2004р., про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія АОО №798965.
31.01.2008р. ТОВ «Дніпровторстальмет» подано до ДПІ у м.Черкаси податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, в якій задекларовано орендну плату за 2008 рік в розмірі 8529,14 грн., по 710,76 грн. щомісяця.
За результатами невиїзної документальної перевірки правильності та повноти нарахування орендної плати за землю ТОВ «Дніпровторстальмет» за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. (акт перевірки від 08.10.2010р. № 400/15-31/33101486) ДПІ у м.Черкаси встановлено, невірне визначення позивачем розміру орендної плати за землю за 2008 рік, що призвело до заниження податкового зобов`язання по орендній платі за землю на 17058,28 грн.
В результаті чого, ДПІ у м.Черкаси прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.10.2010р. № 0014521503/0, яким визначено ТОВ «Дніпровторстальмет» податкове зобов`язання з орендної плати за землю на загальну суму 25587,48 грн., із них 17.058,28 грн. – за основним платежем, 8529,20 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ТОВ «Дніпровторстальмет» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м.Черкаси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0014521503/0 від 21.10.2010р.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.01.2011р. вищевказаний адміністративний позов ТОВ «Дніпровторстальмет» залишено без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям позивача в судове засідання без поважних причин.
15.02.2011р. сума нарахована по податковому повідомленню-рішенню від 21.10.2010р. № 0014521503/0 в розмірі 25587,48 грн. рознесена в облікових даних ТОВ «Дніпровторстальмет», про що свідчить зворотній бік облікової картки платника, який міститься в матеріалах справи.
Оскільки сума грошового зобов`язання, визначена ДПІ у м.Черкаси у податковому повідомленні-рішенні від 21.10.2010р. № 0014521503/0, позивачем повністю сплачена не була, відповідачем передано активи ТОВ «Дніпровторстальмет» у податкову заставу про що 16.02.2011р. зроблено запис в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Крім того, у зв`язку з тим, що сума грошового зобов`язання позивачем сплачена не була, йому направлена податкова вимога № 416 від 24.02.2011 року (а.с. 11). Як вбачається з пояснень, викладених у позовній заяві, позивач дану вимогу отримав 20.03.2011 року.
Визначаючись щодо заявленого позову суд виходив з наступного.
Відповідно до приписів підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (тут і далі по тексту закон в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при зверненні платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті і прийняття відповідного рішення.
У той же час податковий борг - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).
Таким чином, податковий борг виникає, зокрема, у разі не сплати у встановлений строк податкового узгодженого зобов'язання.
Якщо сума узгодженого платником податків податкового зобов'язання не сплачена у встановлений строк, вона визнається сумою податкового боргу платника податків (підпункт 5.4.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно із п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав надіслав йому податкову вимогу, однак, жодного доказу оскарження її в судовому порядку ним надано не було.
Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.
Згідно із п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Пунктом 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України визначено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
У свої письмових запереченнях представником відповідачем не заперечується факт здійснення проплати позивачем податкового боргу по орендній платі за землю. Однак, п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Таким чином, платежі які здійснювались позивачем зараховувались на погашення податкового боргу у відповідності до вимог ст. 89 Податкового кодексу України.
З урахуванням вищевикладеного, у позивача наявний податковий борг у сумі 16069,77 грн., а тому активи ТОВ «Дніпровторстальмет» на зазначену суму передані у податкову заставу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині визнання протиправними дій пов`язаних з передачею активів у податкову заставу є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог в частині зобов`язання ДПІ у м. Черкаси утриматись від вчинення дії щодо передачі до примусової реалізації майна позивача, то в їх задоволенні також слід відмовити.
Так, судом під час розгляду справи було встановлено, що дії відповідача щодо передачі активів ТОВ "Дніпровторстальмет" у податкову заставу є правомірними, вчиненими на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже, у відповідача наявні підстави для передачі майна позивача до примусової реалізації.
При ухваленні рішення в даній адміністративній справі суд також керувався наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто, протягом розумного строку.
В судовому засіданні встановлено, що всі дії відповідача, пов’язані з предметом даного позову, відповідають критеріям щодо правомірності в контексті статті 2 КАС України, а тому підстав для задоволення позову в суду не має.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Зважаючи на відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження відповідних судових витрат, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя /підпис/ Поліщук Ірина Миколаївна
З оригіналом згідно:
Суддя:
Секретар: