ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_______________________________________________
_______________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02
УХВАЛА
іменем України
"29" червня 2011 р. Справа № 2а-879/11
номер рядка статистичного звіту 10.3.2
Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Пасічник С.С.
суддів: Зарудяної Л.О.
Кузьменко Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Народицької райдержадміністрації Житомирської області на постанову Народицького районного суду від "23" березня 2011 р. у справі № 2а-879/11 за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Народицької райдержадміністрації Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії ,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Народицького районного суду Житомирської області від 23.03.2011р. у даній справі (а.с.18-20) позов задоволено частково: визнано дії управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації щодо застосування постанови КМ України № 836 від 26.07.1996 року в частині визначення ОСОБА_3 розміру щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства й щомісячної виплати на дитину-інваліда, за період з 24.08.2010 року по 01.02.2011 року й щорічної допомоги на оздоровлення дитини-інваліда за 2010 рік, протиправними; зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації провести нарахування та виплату ОСОБА_3 за період з 24.08.2010 року по 01.02.2011р. щомісячної виплати мінімальної заробітної плати на дитину шкільного віку, яка стала інвалідом у зв'язку з захворюванням внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначеної ст.30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює мінімальній заробітній платі, щомісячної грошової допомоги їй та двом її неповнолітнім дітям у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі, визначеної ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'', що дорівнює 50% від мінімальної заробітної плати, та щорічної допомоги на оздоровлення дитини-інваліда, визначеної ст.48 Закону України Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'', що дорівнює чотирьом мінімальним заробітним платам, встановленим законами України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про Державний бюджет України на 201 1 рік", з урахуванням виплачених коштів за вказані періоди; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою (а.с.24), в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Позивач письмових заперечень на апеляційну скаргу не подав.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження.
З врахуванням приписів вищевказаної статті, розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією в порядку письмового провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має двох неповнолітніх дітей, з яких одна визнана інвалідом, інвалідність якої пов'язана з Чорнобильською катастрофою й з 2007 року по даний час проживає в смт. Народичі Житомирської області, яке Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМ України №106 від 23.07.1991р. та розпорядженням КМ України №17 від 12.01.1993р., віднесено до зони безумовного (обов'язкового) відселення.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень га у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачені наступні виплати:
ст.37 - громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 % від мінімальної заробітної плати:
ст.30 - щомісячна виплата мінімальної заробітної плати сім'ям на кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом або перебуває на диспансерному обліку у зв'язку з захворюванням внаслідок Чорнобильської катастрофи;
ст.48 - щорічна допомога на оздоровлення дітям-інвалідам - чотири мінімальні заробітні плати.
Проте, як вбачається з довідок Управління праці та соціального захисту населення Народицької райдержадміністрації Житомирської області від 16.02.2011р., виплати позивачу здійснювалися в розмірах, що не відповідають передбаченим у вказаному Законі.
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визнані зміст і спрямованість діяльності держави.
Законом визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні.
Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз'яснення порядку застосування цього Закону, якими є постанови КМ №987 від 20.06.2000р., №936 від 20.09.2005о. та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.
Частиною 4 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який маг вищу юридичну силу.
За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999р. №966-14 для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком застосовується прожитковий мінімум.
З вищезазначеного випливає, що прожитковий мінімум є основою для розрахунку мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, та ґрунтується, зокрема, на частині 3 статті 46 Конституції, у відповідності до якої пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги не можуть бути нижчими ніж прожитковий мінімум, встановлений законом.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якої мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00 № 987. та п.п.2, 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.2005 року, розпорядниками коштів за ст.ст.37,48,30 Закону є управління праці та соціального захисту населення по місцю реєстрації громадян.
Відповідно до ч.2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, судова колегія приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність своєї бездіяльності, яка полягає у невиплаті позивачу соціальних виплат у розмірі та порядку, встановлених ст.ст.30,37,48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Одночасно, слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того факту, що позивач отримувала щорічну грошову допомогу на оздоровлення дитини-інваліда за 2011 рік та зверталась до відповідача з питання проведення їй виплати зазначеної допомоги в розмірі, визначеному ст.48 Закону, а тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в цій частіші позовних вимог відсутній предмет спору й в їх задоволенні слід відмовити за безпідставністю.
За наведеного, постанова суду першої інстанції у даній справі є обґрунтованою та законною, а тому її слід залишити без змін, доводи ж відповідача не є переконливими, спростовуються наведеним вище та не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Народицької райдержадміністрації Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Народицького районного суду від "23" березня 2011 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.С. Пасічник
судді: Л.О. Зарудяна
Л.В. Кузьменко
Роздруковано та надіслано (прост.):
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1,11400
3- відповідачу Управління праці та соціального захисту населення Народицької райдержадміністрації Житомирської області вул.Леніна, 136,смт.Народичі,Народицький район, Житомирська область,11400