Судове рішення #16584623

   

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(0412) 48-16-02

 УХВАЛА   

іменем України

"14" червня 2011 р.                                                    Справа № 2-а-96/11

номер рядка статистичного звіту 10.3.2

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                                          Пасічник С.С.         

суддів:                                                                              Зарудяної Л.О.

                                                                                          Кузьменко Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області на постанову Лугинського районного суду Житомирської області від "24" січня 2011 р. у справі № 2-а-96/11 за позовом ОСОБА_3   до Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії  ,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Лугинського районного суду від 24.01.2011р. у даній справі (а.с.15-16) позов задоволено частково:

- визнано неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Лугинському районі Житомирської області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_3 доплати до пенсії на підставі ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно зі ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії як особі, віднесеної до категорії 1, згідно зі ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Лугинському районі Житомирської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_3 доплату до пенсії у відповідності ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісяця, за період з 10.07.2010 року по 31.12.2010 року, з урахуванням встановленого розміру мінімальної заробітної плати у вказаний період, визначеного на підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", та фактично отриманих коштів;

- зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Лугинському районі Житомирської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_3 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме: в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, визначеної на підставі ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 10.07.2010 року по 31.12.2010 року, з урахуванням встановленого розміру мінімальної пенсії за віком у вказаний період та фактично отриманих коштів;

- зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Лугинському районі Житомирської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_3 пенсію як особі, віднесеної до категорії 1, на підставі ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме: в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, визначених на підставі ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 10.07.2010 року по 31.12.2010 року, з урахуванням встановленого розміру мінімальної пенсії за віком у вказаний період та фактично отриманих коштів.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою (а.с.18-19), в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі.

В апеляційній скарзі відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст.8 Конституції України, ст.9, частин 1 та 3 статті 86, ст.ст.159,163 КАС України, неврахування того факту, що відповідач не є розпорядником коштів Державного бюджету України, а також того, що відповідно до змісту ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, може застосовуватись виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, але не до розмірів підвищень до пенсій, передбачених, зокрема, Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позивач  письмових заперечень на апеляційну скаргу не подав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження.

З врахуванням приписів вищевказаної статті, розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією в порядку письмового провадження.

Дослідивши  матеріали справи, наведені у скарзі доводи та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач  має другу групу інвалідності, що пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також являється особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Лугинському районі, про що свідчать довідка до акта огляду МСЕК НОМЕР_1, посвідчення НОМЕР_2 та довідка Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі №8304/02 від 09.12.2010р. (а.с.1,4,7).

Відповідно до ч. 1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог статті 54 Закону України від 28.02.91р. №796-12 “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в редакції, чинній на час спірних відносин, обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. В усіх випадках розмір пенсії для інвалідів по 2 групі інвалідності, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до статті 50 вказаного Закону (в чинній редакції) додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, інвалідам 2-ї групи, віднесеним до категорії-1, виплачується у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Також, відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірі, передбаченому для громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, в зоні гарантованого добровільного відселення - 2 мінімальні заробітні плати.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року відповідачем встановлені конкретні розмірі пенсії та додаткової пенсії, тоді як ст.ст.62 та 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” Кабінету Міністрів України надано право проводити лише роз'яснення порядку застосування цього Закону, підвищувати розмір доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідності до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.

Частиною 4 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або  іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно з ч.3 статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тому, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999р. №966-14 для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком застосовується прожитковий мінімум.

З вищезазначеного випливає, що прожитковий мінімум є основою для розрахунку мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, та ґрунтується, зокрема, на частині 3 статті 46 Конституції, у відповідності до якої пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги не можуть бути нижчими ніж прожитковий мінімум, встановлений законом.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якої мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1261 від 24.10.2007р., до основних завдань Пенсійного фонду України віднесено, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

У пункті 8 вказаної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до Указу Президента України №121/2001 від 01.03.2001р. "Про Положення про Пенсійний фонд України" Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від  11 квітня 2002р. №497 "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок щодо виплати пенсій та доплат до пенсій, які передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Тому, беручи до уваги наведене вище, суд приходить до висновку, що саме органами Пенсійного фонду України позивачу мали проводитись нарахування та виплати, передбачені ст.ст.39,50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ч.2 ст.52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Законом, який встановлює певні  виплати громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є  Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Отже, відповідач повинен діяти у відповідності з приписами діючих норм вказаного Закону та провести позивачу відповідні нарахування та виплати з врахуванням фактично виплачених сум.

При цьому, суд враховує наступне.

Згідно ч.2 ст.99 КАС України для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод  та  інтересів  особи  встановлюється  шестимісячний строк, який,  якщо  не встановлено  інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася  або  повинна  була  дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи,  яка його подала,  не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Згідно ухвали від 12.01.2011р. (а.с.12) судом першої інстанції, з врахуванням наведених приписів процесуального законодавства, було залишено без розгляду позов в частині його вимог за період з 01.07.2010р. по 09.07.2010р., тобто поза межами встановленого шестимісячного строку.

Таким чином, колегія суддів  вважає, що бездіяльність відповідача, яка полягає в нездійсненні  позивачу передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплат, є протиправною, а тому суд апеляційної інстанції в цілому погоджується з мотивами, наведеними в оскарженій постанові, для задоволення позову, виходячи з приписів ст.ст.39,50,54 вказаного Закону.

Відповідно до ч.2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, судова колегія приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність своєї бездіяльності, яка полягає у нездійсненні виплат позивачу за період з 10.07.2010р. по 31.12.2010р. у розмірах, встановлених ст.ст.39,50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

За наведеного, постанова суду першої інстанції у даній справі є обґрунтованою та законною, а тому її слід залишити без змін, доводи ж відповідача не є переконливими, спростовуються наведеним вище та не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.183-2,195,197,198,200,205,206,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів


 УХВАЛИЛА:  

Апеляційну скаргу  Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області  залишити без задоволення, а постанову Лугинського районного суду Житомирської області від "24" січня 2011 р.  без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.  

 

Головуючий   суддя                                                              С.С. Пасічник

судді:                                                                                      Л.О. Зарудяна   

                                                                                                Л.В. Кузьменко   

               







































Роздруковано та надіслано (прост.):

1- в справу

2 - позивачу   ОСОБА_3  АДРЕСА_1

3- відповідачу   Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області  вул.К.Маркса, 2-а,смт.Лугини,Лугинський район, Житомирська область,11301

  

  • Номер: 2-а-96/11
  • Опис: про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення з органу владних повноважень- УПФУ в Талалаївського районі не отриманої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни
  • Тип справи: на адміністративну справу
  • Номер справи: 2-а-96/11
  • Суд: Талалаївський районний суд Чернігівської області 
  • Суддя: Пасічник С.С.
  • Результати справи: заяву задоволено повністю
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 01.02.2011
  • Дата етапу: 07.02.2011
  • Номер:
  • Опис: Про перерахунок додаткової щомісячної 30% надбавки дітям війни
  • Тип справи: на адміністративну справу
  • Номер справи: 2-а-96/11
  • Суд: Глобинський районний суд Полтавської області
  • Суддя: Пасічник С.С.
  • Результати справи: скасовано частково
  • Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 06.10.2010
  • Дата етапу: 18.04.2013
  • Номер:
  • Опис: скасування Постанови АВ1 № 028981 від 11 січня 2011р. інспектора ДПС ВДАІ м. Вінниці мол. с-нт міліції Розборського О.І. по справі про адміністративне правопорушення
  • Тип справи: на адміністративну справу
  • Номер справи: 2-а-96/11
  • Суд: Погребищенський районний суд Вінницької області
  • Суддя: Пасічник С.С.
  • Результати справи: заяву задоволено повністю
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 20.01.2011
  • Дата етапу: 08.02.2011
  • Номер:
  • Опис: про визнання протиправною бездіяльність відповідача та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної домпомоги "Дітям війни"
  • Тип справи: на адміністративну справу
  • Номер справи: 2-а-96/11
  • Суд: Кіровоградський районний суд Кіровоградської області
  • Суддя: Пасічник С.С.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 15.12.2010
  • Дата етапу: 17.01.2011
  • Номер: б/з
  • Опис: визнання дій незаконними та зобов"язання суб"єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену надбавку до пенсії як дитині війни
  • Тип справи: на адміністративну справу
  • Номер справи: 2-а-96/11
  • Суд: Радивилівський районний суд Рівненської області
  • Суддя: Пасічник С.С.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Направлено до апеляційного суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 02.02.2011
  • Дата етапу: 29.03.2011
  • Номер:
  • Опис: про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення з органу владних повноважень неотриманої щомісячної держ. соц. допомоги дітям війни
  • Тип справи: на адміністративну справу
  • Номер справи: 2-а-96/11
  • Суд: Варвинський районний суд Чернігівської області
  • Суддя: Пасічник С.С.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 07.12.2010
  • Дата етапу: 26.04.2011
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація