ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_______________________________________________
_______________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02
УХВАЛА
іменем України
"14" червня 2011 р. Справа № 2а-47/2011
номер рядка статистичного звіту 10.3.1
Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Пасічник С.С.
суддів: Зарудяної Л.О.
Кузьменко Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чуднівському районі Житомирської області на постанову Чуднівського районного суду Житомирської області від "02" лютого 2011 р. у справі № 2а-47/2011 за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Чуднівському районі Житомирської області про визнання протиправними дій та нарахування та виплату надбавки до пенсії як дитині війни ,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Чуднівського районного суду Житомирської області від 02.02.2011р. у даній справі (а.с.10) позов було задоволено та визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу щомісячної доплати до пенсії відповідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з серпня 2010р. по січень 2011р. й зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за вказаний період.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою (а.с.11-12), в якій просить її скасувати з наведених у скарзі підстав.
В апеляційній скарзі відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст.8 Конституції України, ст.9, частин 1 та 3 статті 86, ст.ст.159,163 КАС України, неврахування того факту, що за змістом ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, може застосовуватись виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, але не до розмірів підвищень до пенсій, передбачених ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"; крім того, виплата надбавки до пенсії як дитині війни має здійснюватись за рахунок коштів Державного бюджету України, до якого кошти Пенсійного фонду України не включаються, а отже, Управління Пенсійного фонду України в Чуднівському районі Житомирської області не може здійснювати виплату позивачу надбавки до пенсії за рахунок власних коштів.
Позивач письмових заперечень на апеляційну скаргу не подав.
Позивач та представник відповідача в засідання суду не з'явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення сторонам рекомендованою кореспонденцією судових повісток та копій ухвал суду (а.с.18-19).
Згідно ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
З врахуванням приписів вищевказаних статей, розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією в порядку письмового провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 24.01.2011р. (а.с.2).
З наявних в матеріалах справи паспорту НОМЕР_1 та посвідчення НОМЕР_2 (а.с.4-5) вбачається, що ОСОБА_3 має статус дитини війни, в зв'язку з чим має право на пільги відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18.11.2004р. дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно змін, внесених Законом України від 28.12.2007р. №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (п.п.2 п.4.1 розділу ІІ) частину 1 статті 6 викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни".
Однак, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008, вказані зміни визнано неконституційними, а отже ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має застосовуватись у чинній редакції.
Також, згідно з ч.3 статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Тому, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999р. №966-14 для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком застосовується прожитковий мінімум.
З вищезазначеного випливає, що прожитковий мінімум є основою для розрахунку мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, та ґрунтується, зокрема, на частині 3 статті 46 Конституції, у відповідності до якої пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги не можуть бути нижчими ніж прожитковий мінімум, встановлений законом.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якої мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не можуть бути взяті до уваги, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1261 від 24.10.2007р. (далі Постанова № 1261), до основних завдань Пенсійного фонду України віднесено, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
У пункті 8 вказаної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до Указу Президента України №121/2001 від 01.03.2001р. "Про Положення про Пенсійний фонд України" Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Тому, беручи до уваги те, що згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни виплачується підвищення саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, суд, керуючись положеннями Указу Президента України №121/2001 від 01.03.2001р. та зазначеної вище Постанови №1261, приходить до висновку, що саме органами Пенсійного фонду України позивачу мало проводитись нарахування та виплата підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Законом, який встановлює доплату до пенсії особам, які мають статус дитини війни, є Закон України "Про соціальний захист дітей війни" й дію статті 6 вищевказаного Закону не зупинено.
Отже, відповідач повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та провести позивачу відповідні нарахування та виплати з врахуванням фактично виплачених сум щомісячного підвищення до пенсії.
Таким чином, колегія суддів вважає, що бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність є протиправною.
Відповідно до ч.2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, судова колегія приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність своєї бездіяльності, яка полягає у невиплаті позивачу підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
При цьому, судом першої інстанції не було розглянуто по суті та прийнято рішення щодо позовної вимоги про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Чуднівському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_3 доплати до пенсії як дитині війни в конкретно визначеній сумі - 1005,60 грн., що підлягає виправленню судом першої інстанції шляхом винесення додаткової постанови у встановленому законом порядку.
За наведеного, постанова суду першої інстанції у даній справі є обґрунтованою та законною, а тому її слід залишити без змін, доводи ж відповідача не є переконливими, спростовуються наведеним вище та не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чуднівському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Чуднівського районного суду Житомирської області від "02" лютого 2011 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя С.С. Пасічник
судді: Л.О. Зарудяна
Л.В. Кузьменко
Роздруковано та надіслано (прост.):
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Чуднівському районі Житомирської області вул. Леніна, 107,смт.Чуднів,Житомирська область,13200