ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_______________________________________________
_______________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02
УХВАЛА
іменем України
"07" червня 2011 р. Справа № 2а-8433/10/0670
номер рядка статистичного звіту 8.2.1
Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Пасічник С.С.
суддів: Зарудяної Л.О.
Кузьменко Л.В.,
при секретарі Жарській І.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 22.10.2011р.,
ОСОБА_3, довіреність від 22.10.2011р.,
від прокуратури: Томчук М.О., посвідчення №60,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " Бальзак Інвестиції "
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду
від "09" лютого 2011 р. у справі № 2а-8433/10/0670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Бальзак Інвестиції " до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції
за участю прокуратури Житомирської області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2011року у справі № 2а-8433/10/0670 в задоволенні позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції від 20.09.2010 року №0001342301/0 та від 02.11.2010 року №0001632301/0 й зобов'язання відповідача прийняти рішення про визнання права ТОВ "Бальзак-Інвестиції" на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за червень, липень, серпень 2010 року шляхом зарахування сум до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів відмовлено.
Не погоджуючись з постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бальзак Інвестиції" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник посилається на порушення судом при прийнятті постанови норм матеріального права, про що свідчить помилкове розтлумачення змісту поняття "оподатковуваних операцій" у розумінні п.7.7.11 Закону України "Про податок на додану вартість" та застосування положень вказаного пункту до зарахування відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.
Представники скаржника в судовому засіданні підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги.
Прокурор, вважаючи, що постанова суду першої інстанції є обгрунтованою та законною, просить останню залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач не направив в судове засідання свого представника, що, з врахуванням приписів ст.196 КАС України, не є перешкодою для перегляду оскарженого судового акту, оскільки відповідач своєчасно та належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи (повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення, а.с.229).
Вислухавши представників позивача, прокурора, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
В жовтні 2010р. та листопаді 2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Бальзак Інвестиції" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовами до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області, в яких просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.09.2010 року №0001342301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ "Бальзак-Інвестиції", зобов'язати відповідача прийняти рішення про визнання права ТОВ "Бальзак-Інвестиції" на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за червень 2010 року у розмірі 2031269,00 грн. шляхом зарахування сум до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.11.2010 року №0001632301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ "Бальзак-Інвестиції", зобов'язати відповідача прийняти рішення про визнання права ТОВ "Бальзак-Інвестиції" на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за липень 2010 року у розмірі 100908,00 грн. та за серпень 2010 року у розмірі 25787,00 грн. шляхом зарахування сум до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.
Обґрунтовуючи свої вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бальзак Інвестиції" посилалося на той факт, що Бердичівською ОДПІ неправильно застосовано положення пп. 7.7.11 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", які, на думку позивача, підлягають застосуванню тільки у разі, якщо платник податку обирає бюджетне відшкодування шляхом повернення суми бюджетного відшкодування коштами із державного бюджету; у випадку ж обрання платником бюджетного відшкодування шляхом зарахування суми до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів положення цього підпункту не застосовуються. Крім того, позивач вважає, що при визначенні права підприємства на отримання бюджетного відшкодування шляхом визначення обсягів оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців контролюючий орган мав враховувати як операції з поставки, так і операції з придбання товарів (послуг).
За вказаними позовами Житомирським окружним адміністративним судом було відкрите провадження у справах № 2а-8433/10/0670 та № 2а-8722/10/0670.
Ухвалою від 14.12.2010р. вказані справи об'єднано судом в одне провадження й присвоєно спільний №2а-8433/10/0670.
Як вже зазначалося в цій ухвалі, суд першої інстанції відмовив в позові, з чим погоджується й колегія суддів апеляційного суду, з огляду на таке.
Бердичівською ОДПІ було здійснено позапланові виїзні перевірки ТОВ "Бальзак Інвестиції" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за червень, липень, серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2007 року по 31.05.2010 року, червень, липень 2010 року, за наслідками якої складено акти від 16.09.2010 року №2658/2301/33767358, від 26.10.2010 року №3055/2301/33767358 (а.с.19-31, 127-133).
Згідно висновків, наведених в актах, ТОВ "Бальзак Інвестиції" порушено пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" внаслідок завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року на 2031269,00 грн., за липень 2010 року на 100908,00 грн. та за серпень 2010 на 25787,00 грн., сформованої зі складу податкового кредиту за наслідками здійснення операцій, пов'язаних з будівництвом житлового офісного торгівельного центру європейського рівня - галерея "Оноре де Бальзак".
На підставі актів перевірки відповідачем 20.09.2010 року та 02.11.2010 року були прийняті податкові повідомлення-рішення №0001342301/0, №0001632301/0, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2010 року на 2031269,00 грн., за липень 2010 року на 100908,00 грн. та за серпень 2010 року - на 25787,00 грн. (а.с.37,135).
Відповідно до пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
Зміст наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що законодавець наявність права на отримання бюджетного відшкодування ставить у залежність від обсягу оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців по відношенню до місяця, в якому заявляється бюджетне відшкодування.
Згідно з пунктом 1.1 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" під оподатковуваними операціями для цілей цього Закону маються на увазі будь-які операції платників податку, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.
Перелік оподатковуваних операцій визначений пунктом 3.1 статті 3 зазначеного Закону. До цього переліку, зокрема, належать поставки товарів або поставки послуг (підпункт 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону ).
Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону "Про податок на додану вартість" поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
Отже, оподатковувана поставка є різновидом оподатковуваної операції, при цьому, ознакою оподатковуваної операції, а отже, і оподатковуваної поставки, є виникнення в результаті її здійснення об’єкта оподаткування податком на додану вартість.
Таким чином, з аналізу наведених законодавчих норм випливає, що під оподатковуваними операціями слід мати на увазі поставку товарів або поставку послуг, в результаті яких у платника податку-постачальника виникає об’єкт оподаткування податком на додану вартість та, відповідно, нараховуються податкові зобов’язання з цього податку.
Враховуючи викладене, поняттям оподатковуваних операцій не охоплюються операції платника податку з придбання товарів і послуг, у тому числі тих, із яких у покупця виникає право на податковий кредит, а також операції, звільнені від оподаткування або такі, що не є об’єктом оподаткування згідно зі статтями 3 та 5 Закону України "Про податок на додану вартість".
Виходячи з того, що ТОВ "Бальзак Інвестиції" сума бюджетного відшкодування сформована за рахунок податку на додану вартість, включеного до податкового кредиту за наслідками господарських операцій з придбання товарів (послуг), а не їх поставки, внаслідок якої у підприємства виникли б податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість, товариство не набуло встановленого Законом права на отримання бюджетного відшкодування.
Крім того, суд враховує й наступне.
Як вже зазначалось вище, пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачає право на бюджетне відшкодування внаслідок нарахування податкового кредиту у зв'язку з придбанням або спорудженням (будівництвом) основних фондів, тобто понесенням витрат, пов'язаних саме з будівництвом основних фондів.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, витрати на спорудження житлового офісного торгівельного центру європейського рівня - галерея "Оноре де Бальзак" відображались підприємством на рахунку 151 "Капітальні інвестиції", однак, сам процес спорудження торгівельного центру не доводить того, що цей центр після закінчення будівництва матиме статус основних фондів, оскільки частина комплексу призначена для продажу, що обумовлює його статус як товару, про що, як вказав суд в оскаржуваній постанові, зазначив представник позивача при дачі пояснень. Крім того, виокремити частину, яку буде використовувати саме позивач, неможливо, до того ж позивач не надав будь-яких розпорядчих документів стосовно того, яким чином має використовуватись в господарській діяльності збудований комплекс і яка його частина підлягає продажу, а тому неможливо встановити, в якій частині заявлення бюджетного відшкодування відповідало б вимогам п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Що ж стосується доводів позивача стосовно того, що вимога про обмеження права на отримання бюджетного відшкодування стосується тільки його отримання шляхом повернення грошових коштів, то такі доводи не приймаються до уваги, враховуючи слідуюче.
Так, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (пп. "а" пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону. При цьому, відповідно до пп. 7.7.3 п. 7.7 цієї статті 7 платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.
Тобто зміст наведених правових норм свідчить на користь висновку, що Закон передбачає два способи бюджетного відшкодування, якими є отримання розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 Закону суми на розрахунковий рахунок платника податку або зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів. При цьому, пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не містить застережень стосовно того, що правові приписи наведеного підпункту не застосовуються у випадку, коли платник податку обрав спосіб бюджетного відшкодування шляхом зарахування суми бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів.
Підсумовуючи все наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обгрунтовано відмовив ТОВ "Бальзак Інвестиції" в позові, а тому постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2011року у справі № 2а-8433/10/0670 слід залишити без змін.
Доводи ж апеляційної скарги не є переконливими та такими, що можуть бути підставою для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бальзак Інвестиції" залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2011року у справі № 2а-8433/10/0670 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя С.С. Пасічник
судді: Л.О. Зарудяна
Л.В. Кузьменко
Роздруковано та надіслано (прост.):
1- в справу
2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю " Бальзак Інвестиції " вул Свердлова,46, кв.23 (4),м.Бердичів,Житомирська область,13300
3- відповідачу Бердичівська об'єднана державна податкова інспекція вул.Б.Хмельницького 24-а,м.Бердичів,Житомирська область,13312
4- прокуратура Житомирської області, вул.1 Травня,11, м.Житомир