ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_______________________________________________
_______________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02
УХВАЛА
іменем України
"07" червня 2011 р. Справа № 2а-823/11
номер рядка статистичного звіту 10.3.2
Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Пасічник С.С.
суддів: Зарудяної Л.О.
Кузьменко Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області на постанову Народицького районного суду Житомирської області від "14" лютого 2011 р. у справі № 2а-823/11 за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, ,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Народицького районного суду Житомирської області від 14.02.2011р. позов було задоволено: визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі щодо невиплати ОСОБА_3 в повному обсязі підвищення до пенсії, передбачене ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 03.08.2010р. по 31.12.2010р. протиправними та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі здійснити перерахунок та провести виплату ОСОБА_3 підвищення до пенсії, як непрацюючій пенсіонерці, що проживає на території радіоактивного забруднення, за період з 03.08.2010р. по 31.12.2010р., встановленого ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, з урахуванням виплачених коштів за вказаний період (а.с.13-14).
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою (а.с.17-19), в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.
В апеляційній скарзі відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст.8 Конституції України, ст.9, частин 1 та 3 статті 86, ст.ст.159,163 КАС України; неврахування приписів ст.ст.37,39,50,51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.8 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст.72 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", згідно яких виплата надбавки до пенсії як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, має здійснюватись за рахунок коштів Державного бюджету України, до якого кошти Пенсійного фонду України не включаються, а тому, оскільки Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області не може здійснювати виплату позивачу соціальних виплат за рахунок власних коштів; крім того, ст.70 та ст.71 Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік" Кабінету Міністрів України було надано право у 2010 році самостійно встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної пенсії за віком, в абсолютних сумах в межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами, а тому нарахування та виплата відповідачем позивачу соціальних виплат, передбачених ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в порядку та розмірі, встановлених постановами Уряду було обґрунтованим та законним.
Позивач письмових заперечень на апеляційну скаргу не подав.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження.
З врахуванням приписів вищевказаних статей, розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадови і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивач є пенсіонером та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Народицькому районі, проживає в с.Залісся Народицького району Житомирської області, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, а також є потерпілим від аварії на ЧАЕС 3-ї категорії, що підтверджується відомостями паспорта НОМЕР_1, посвідченнями НОМЕР_2 та довідкою Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі №33 від 26.01.2011р. (а.с.3-5).
Відповідно до ст.39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірі, передбаченому для громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, в зоні гарантованого добровільного відселення - 2 мінімальні заробітні плати;
Постановою №836 від 26.07.1996р. "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", всупереч Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановлено доплату громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі 1050 тис. крб. (10,50 грн. за гр. реф.).
Відповідач виплачував позивачу доплату як особі, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення (довідка Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі №33 від 26.01.2011р., а.с.4) в розмірі, передбаченому вказаною Постановою Кабінету Міністрів України, який, на думку останнього, є значно нижчим, ніж це передбачено ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв'язку з чим він і звернувся до суду за захистом своїх прав, порушених неправомірними діями відповідача.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, а саме: зобов'язав відповідача провести донарахування та виплатити позивачу кошти, передбачені ст.39 Закону, за період з 03.08.2010р. по 31.12.2010р.
Оцінюючи таку правову позицію суду першої інстанції, судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств та відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій, тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.
Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч.3 статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Тому, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999р. №966-14 для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком застосовується прожитковий мінімум.
З вищезазначеного випливає, що прожитковий мінімум є основою для розрахунку мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, та ґрунтується, зокрема, на частині 3 статті 46 Конституції, у відповідності до якої пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги не можуть бути нижчими ніж прожитковий мінімум, встановлений законом.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якої мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Виходячи із засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні спору в частині того, яка сума підлягає стягненню з відповідача за визначений позивачем період, застосуванню підлягає саме стаття 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Тому позивач, відповідно до ст.39 Закону, як непрацюючий пенсіонер, має право отримувати доплату до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат.
У відповідності з п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №497 "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок щодо виплати пенсій та доплат до пенсій, які передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Крім того, згідно з Положенням про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. №8-2 (далі - Положення), управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до п.2.1 Положення основними завданнями Управління є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, отже, УПФ є відповідачем у справах щодо виплати пенсій, доплат до них.
Таким чином, обов'язок проводити нарахування та виплату сум, передбачених ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відноситься до відання органів Пенсійного фонду України, а отже відповідач по справі є належним.
При цьому, суд враховує наступне.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, Народицький районний суд Житомирської області ухвалою від 04.02.2011р. (а.с.6), зважаючи на наведені приписи законодавства, залишив без розгляду позовні вимоги за період з 01.07.2010р. по 02.08.2010р., зважаючи на те, що позов був поданий 03.02.2011р.
Таким чином, колегія суддів вважає, що бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу виплат, передбачених ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є протиправною, починаючи з 03.08.2010р.
При цьому, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що фактичний розмір доплат та компенсацій, що підлягають стягненню на користь позивача, повинен розраховуватись відповідачем, а не судом, а тому точну суму донарахованих коштів суд не визначає.
Відповідно до ч.2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, судова колегія приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність своєї бездіяльності, яка полягає у невиплаті позивачу виплат, передбачених ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 03.08.2010р. по 31.12.2010р.
За наведеного, постанова суду першої інстанції у даній справі є обґрунтованою та законною, а тому її слід залишити без змін, доводи ж відповідача не є переконливими, спростовуються наведеним вище та не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.183-2,195,197,198,200,205,206,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Народицького районного суду Житомирської області від "14" лютого 2011 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.С. Пасічник
судді: Л.О. Зарудяна
Л.В. Кузьменко
Роздруковано та надіслано (прост.):
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області вул.Леніна, 177,смт.Народичі,Народицький район, Житомирська область,11401