Справа №2-3129/2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

21 червня   2007 року

Сихівський районний суд м. Львова в складі:

головуючого Лєсного С. Є.

при секретарі Макар Ю.М. 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу,  -

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовом,  в якому просить розірвати шлюб з відповідачем,  зареєстрований 23 лютого 1991 року у відділі ЗАГС виконкому Ленінської райРади народних депутатів,  актовий запис № 53,  в якому дітей не мають. В обґрунтування позовних вимог покликається на те,  що з самого початку подружнє життя складалось непогано. Проте з 2001 року в сім'ї почали систематично виникати конфлікти та непорозуміння,  що остаточно і призвело до розпаду сім'ї. З 2002 року вони проживають окремими сім'ями,  не ведуть спільне господарство,  не підтримують подружніх відносин. Неодноразові спроби помиритись позитивних наслідків не дали. Примирення категорично заперечує. Стверджує,  що сім'я розпалась остаточно і поновлена бути не може.

В судовому засіданні позивач позов підтримала повністю,  категорично заперечила можливість примирення,  стверджує,  що мала достатньо часу - п'ять років - для прийняття такого рішення,  та втратила до відповідача почуття любові ,  а тому ще вживати заходи для збереження сім'ї не буде.

Відповідач позов визнав та дав суду аналогічні пояснення. Ствердив,  що дійсно повноцінної сім'ї у них немає. З 2002 року вони остаточно не ведуть спільне господарство,  не підтримують подружніх відносин і проживають окремими сім'ями. Він неодноразово намагався зберегти сім'ю,  але позивач цього не бажає. Настоює,  що примирення та відновлення сім'ї неможливе. Просить позов задоволити.

Заслухавши пояснення сторін,  з'ясувавши дійсні обставини справи і причини позову,  повно та всебічно з'ясувавши фактичні взаємини сторін,  суд приходить до висновку,  що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів: сторони,  перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з 23.02.91.,  міцної сім'ї не утворили. Між ними систематично з 2001 року виникали конфлікти та непорозуміння,  які привели до розпаду сім'ї. З 2002 року сторони проживають окремими сім'ями,  не ведуть спільне господарство,  не підтримують подружні відносини. Як вбачається з тверджень сторін,  вони намагались зберегти сім'ю і спроби примирення позитивних наслідків не дали - їх взаємовідносини не змінились. Сторони категорично ствердили суду,  що втратили одне до одного почуття любові,  без якого повноцінна сім'я існувати не може,  і відновлення сімейних стосунків неможливе; переконані,  що не будуть вживати заходів для збереження формально існуючого шлюбу.

Наведені обставини приводять суд до висновку,  що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливі,  сім'я розпалась остаточно та шлюб існує формально. Враховуючи наведене,  суд вважає необхідним формально існуючий шлюб розірвати.

Витрати,  пов'язані з оформленням розірвання шлюбу в органах РАЦС,  слід покласти на позивача,  звільнивши від сплати цих коштів відповідача.

2

На підставі  ст.  ст. 105,  110,  112 Сімейного Кодексу України та керуючись  ст.  ст. 10,  60,  130,  212, 215 ЦПК України,  с уд,  -

вирішив :

Позов задоволити. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  зареєстрований 23 лютого 1991 року у відділі ЗАГС виконкому Ленінської райРади народних депутатів,  актовий запис № 53.

При оформленні розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути з ОСОБА_1 в користь держави    17 грн.,  звільнивши від сплати цих коштів ОСОБА_2

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.