Справа № 2а/2570/3249/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Падій В.В.,
при секретарі Кондратенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И В :
15.06.2011 управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі (далі – УПФУ в Бобровицькому районі) звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1.) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та фінансової санкції в розмірі 1485,37 грн. Свої вимоги мотивують тим, що відповідач зареєстрований в УПФУ в Бобровицькому районі, як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і зобов’язаний сплачувати такі внески до ПФУ відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», але всупереч цього відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків та в добровільному порядку її не сплатив.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.
Оскільки, відповідача було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового розгляду, суд дійшов висновку про можливість подальшого розгляду адміністративної справи за його відсутності.
Судове засідання здійснювалось в порядку передбаченому ст. 41 КАС України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстровано Бобровицькою районною державною адміністрацією Чернігівської області, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 08.06.2011 року (а.с.4) та взято на облік до УПФУ в Бобровицькому районі 10.09.2002 року № 25020866.
Вказані правовідносини, регулюються Законом України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV) та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1, в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 14 Закону № 1058-IV ПП ФОП ОСОБА_1 є страхувальником, а згідно частини 1 статті 15 Закону 1058-IV страхувальники є платниками страхових внесків до солідарної системи. Частиною 3 статті 15 Закону № 1058-IV зазначено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Згідно ч.2. ст. 17 Закону № 1058-IV, відповідачем до УПФУ в Бобровицькому районі був поданий звіт про нарахування внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в розмірі 1315,37 грн. (а.с.6).
У відповідності до пункту 5 частини 9 статті 106 Закону № 1058-IV за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Начальником УПФУ в Бобровицькому районі було прийнято рішення від 26.04.2011 року № 77, згідно якого до відповідача застосовано фінансову санкцію за неподання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством в розмірі 170 грн.(а.с.7).
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Згідно п. 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1 (далі – Інструкція) суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Iнструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі — недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені. У випадку а) вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки. У випадку б) вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу. Згідно п. 8.3. Інструкції вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників. і
Відповідачу, відповідно до Інструкції сформована та направлена вимога від 10.05.2011 року за № Ю-1168.
Зазначена вимога була вручена відповідачу 12.05.2011, що підтверджується копією зворотного повідомлення з відміткою про вручення, наявною в матеріалах справи (а.с.5).
Враховуючи те, що сума заборгованості у розмірі 1315,37 грн. визначена самим відповідачем у відповідному звіті, поданому до управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі, тому суд приходить висновку про її узгодженість.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем рішення про застосування штрафних санкцій та вимога не оскаржувались та відсутні документи, які підтверджують сплату заборгованості.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідачем не надано жодних належних доказів щодо сплати заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та штрафним санкціям до управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини.
Таким чином, з урахуванням того, що сума заборгованості по сплаті страхових внесків та фінансових санкцій в розмірі 1485,37 грн. відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд вважає, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки, спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведення судових експертиз, судові витрати(судовий збір) згідно ч.4 ст.94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі (р/р 25608303101932 в філії ЧОУ ВАТ «Ощадбанк», м. Чернігів, МФО 353553) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та штрафних санкцій в розмірі 1485 (одна тисяча чотириста вісімдесят п’ять) 37 коп.
Порядок апеляційного оскарження постанови суду, передбачений ст. 185-186 КАС України.
Суддя Падій В.В.