ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"27" вересня 2006 р. | Справа № 10/138. |
За позовом Дочірнє підприємство "М"ясо-Буковини" відкритого акціонерного товариства "Новоселицький птахокомбінат"
до Закрите акціонерне товариство "Балтик Майстер"
зустрічний позов по справі № 10/138 про розірвання Договору поставки № 020905 П від 06.09.05р.
Суддя Паскарь Авель Дмитрович
Представники:
позивача не викликався
відповідача Жардан Я.І. – юрисконсульт, дор. від 15.05.2006 р.
в засіданні приймали участь
СУТЬ СПОРУ:
Закрите акціонерне товариство “Балтик Майстер”, м. Києва, звернулось з позовом до Дочірнього підприємства “М’ясо Буковини” ВАТ “Новоселицький птахокомбінат”, м. Новоселиця Чернівецької області, про стягнення 27491,78 грн. заборгованості та штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору від 06.09.2005 р. №020905 П.
Позов обґрунтовується тим, що на виконання умов вказаного договору за видатковою накладною № РН-0000460 від 28.10.2005 року позивач поставив відповідачеві обладнання – льодогенератори в кількості 2 шт. загальної вартістю 46282,46 грн. Відповідно до пунктів 2.3.1, 2.3.2 договору, відповідач повинен сплатити 50 % вартості обладнання протягом трьох днів з дня підписання договору, а решту суми не пізніше трьох банківських днів після отримання обладнання за актом прийому-передачі. Однак свої зобов'язання відповідач виконав частково: 09.09.2005 року перерахував позивачеві лише 23241,23 грн. Оскільки від сплати решти суми відповідач відмовляється, крім боргу в сумі 23141,23 грн., на підставі пункту 7.4 договору позивач вимагає стягнення пені в сумі 4304,27 грн. та штрафу в розмірі 46,28 грн.
Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що представник відповідача не був наділений повноваженнями отримати обладнання за якістю; акт здачі-приймання обладнання відповідачем не був підписаний у зв’язку з тим, що позивач не виконав свої договірні зобов'язання щодо монтажу обладнання, хоча попередня оплата позивачеві за монтаж обладнання в сумі 600 грн. відповідачем була здійснена платіжним дорученням від 03.11.2005 року № 10645. Водночас саме з цих підстав відповідач звернувся до позивача з зустрічним позовом про розірвання договору.
Ухвалою від 18.08.2006 року у зв’язку з тим, що зустрічний позов не був підписаний та був поданий без доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, був повернутий відповідачеві без розгляду, а розгляд справи був відкладений на 07.09.2006 року.
В зазначений день відповідач знову звернувся із зустрічним позовом про розірвання договору, на підставі якого заявлений даний позов.
Представник позивача проти прийняття зустрічного позову заперечував, посилаючись на те, що він поданий відповідачем з метою затягування строку вирішення спору по суті.
Зустрічний позов обґрунтовується тим, що 01.11.2005 року між сторонами була досягнута усна домовленість, відповідно до якої ЗАТ “Балтик Майстер” зобов'язалось здійснити технічний монтаж поставленого обладнання у стан, який дозволяє його ефективне використання за призначенням, а ДП “М’ясо Буковини” зобов'язалось на умовах передоплати оплатити вартість послуг монтажу. Згідно зазначеної домовленості та пред’явленого рахунку № 421 від 02.11.2005 року, позивачем за зустрічним позовом ЗАТ “Балтик Майстер” було перераховано 600 грн. Однак постачальник монтаж обладнання з причин його неякісності не здійснив та вимоги ДП “М’ясо Буковини” про повернення авансу в сумі 23141,23 грн. не виконав. Оскільки позивач за первісним позовом не виконав свої зобов'язання щодо монтажу обладнання та його передачі за якістю з оформленням відповідного акту, що е суттєвим порушенням умов договору, у зв'язку з чим відповідач і вимагає його розірвання.
Ухвалою від 07.09.2006 року зустрічний позов відповідача був прийнятий, а розгляд справи був відкладений на 27.09.2006 року.
Позивач зустрічний позов не визнає, посилаючись на те, що свої зобов’язання за договором він, на відміну від відповідача, виконав у повному обсязі. Відповідно до статті 208 Цивільного кодексу України, всі правочини між юридичними особами вчиняються тільки на підставі письмових угод. Письмового договору щодо монтажу обладнання сторони не укладали.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, заслухавши пояснення представника відповідача за первісним позовом, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову належить відмовити, виходячи з такого:
Шостого вересня 2005 року сторони уклали між собою договір № 020905 П на поставку обладнання. Відповідно до пункту 3.1 договору, ЗАТ “Балтик Майстер” зобов'язалось здійснити ДП “ М’ясо Буковини” поставку льодогенераторів G500 W “BREMA” в кількості двох штук, загальною вартістю 46282,46 грн., протягом 45 днів з дня перерахування передоплати в розмірі 50 % зазначеної суми, тобто 23141,23 грн. Пунктами 2.3.2 та 6.2 договору визначено, що решта 50% вартості обладнання відповідач перераховує позивачеві не пізніше трьох банківських днів після отримання обладнання за актом прийому-передачі. При цьому поставка вважається здійсненою після підписання сторонами акту прийому-передачі обладнання.
Льодогенератори в кількості двох штук позивачем були поставлені відповідачеві за видатковою накладною № РН-0000460 від 28.10.2005 року. Як вбачається з відзиву на позов, акт здачі-приймання льодогенераторів відповідачем не був підписаний у зв'язку з тим, що позивач не виконав свої договірні зобов'язання щодо монтажу обладнання, хоча попередня оплата позивачеві за монтаж обладнання в сумі 600 грн. відповідачем була здійснена платіжним дорученням від 03.11.2005 року № 10645.
Пунктом 1 частини першої статті 208 ЦК України встановлено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Оскільки монтаж обладнання договором не передбачений, відмова відповідача від підпису акту прийому-передачі отриманого обладнання судом визнається безпідставною. Відтак поставку обладнання слід вважати здійсненою.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Проте, в порушення вказаних норм та пункту 2.3.2 договору, свої зобов'язання відповідач виконав частково: 09.09.2005 року перерахував позивачеві лише 23241,23 грн.
За своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором поставки. Відповідно до частини другої статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Право позивача вимагати оплату товару передбачено частиною четвертою статті 692 ЦК України, згідно з якою якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.
З огляду на викладене, вимога позивача щодо стягнення решти половини вартості обладнання в сумі 23141,23 грн. є цілком правомірною.
Пунктом 7.4 договору сторони визначили, що за порушення передбачених договором строків оплати Замовник сплачує Постачальнику штраф в розмірі 0.1% від загальної суми договору та пеню в розмірі 0,1% від несплаченої суми договору за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Враховуючи, що від сплати решти суми відповідач відмовляється, крім боргу в сумі 23141,23 грн., з відповідача на користь позивача підлягають стягненню також штраф в сумі 46,28 грн. та пеня в сумі 4304,27 грн.
Письмові клопотання ДП “М’ясо Буковини” про витребування від ЗАТ “Балтик Майстер” акту прийому - передачі обладнання за договором задоволенню не підлягають у зв'язку з тим, що сторонами такий акт не підписувався. Про це відповідачем вказано також і у відзиві на позов, згідно з яким “...акт здачі-приймання Обладнання не був складений та підписаний сторонами...” (а. с.29). Крім того, такий односторонній акт, підписаний лише представником позивача, відповідачем поданий разом з відзивом (а. с. 29,31).
Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
В ході розгляду справи порушення позивачем умов договору відповідачем не доведено та судом не встановлено. Посилання відповідача на те, що про монтаж обладнання сторони домовилися в усній формі не є підставою для розірвання договору, умови якого відповідачем виконанні у повному обсязі. Тому суд дійшов висновку про те, що зустрічний позов, як безпідставний, задоволенню не підлягає.
Задовольняючи первісний позов, судові витрати позивача належить покласти на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведений до розгляду у судовому порядку, а понесені відповідачем судові витрати за зустрічним позовом, відповідно до статті 49 ГПК України, поверненню або стягненню з позивача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 60, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ
1.Первісний позов задовольнити у повному обсязі.
2.Стягнути з Дочірнього підприємства “М’ясо Буковини” ВАТ “Новоселицький птахокомбінат” (м. Новоселиця Чернівецької області, вул. Постишева, 2, ідентифікаційний код 30175983) на користь Закритого акціонерного товариства “Балтик Майстер” ( м. Київ, вул. Шепелева, 2-А, ідентифікаційний код 32044426) борг в сумі 23141,23 грн. , штраф в сумі 46,28 грн., пені в сумі 4304,27 грн., державне мито в сумі 274,91 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.В задоволенні зустрічного позову відмовити за безпідставністю.
Суддя А.Д. Паскарь.