КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 квітня 2011 року 946/11/1070
приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018
час прийняття постанови : 11 год. 10 хв.
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Леонтович А.М.
при секретарі - Воронюк М.М.
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю)
від відповідача: ОСОБА_3 (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
до
проОСОБА_4
Державної інспекції з контролю за цінами у Київській області
визнання протиправним та скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 (надалі - позивач) звернулася в суд з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про застосування економічних санкцій, за порушення державної дисципліни цін № 167 від 14.12.2010 року.
Позовні вимог мотивовані тим, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення, безпідставно та неправомірно застосував положення пункту 8 спільного наказу Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 05.10 2007 року № 369/1105/336 «Про затвердження розмірів плати за надання послуг органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ та порядку їх справляння»прийнятого відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 року № 795 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ».
В обґрунтуванні позовних вимог позивач посилається на те, що дія нормативно-правових актів, а саме вищезазначеного наказу, на нього не розповсюджується, оскільки позивач є фізичною особою-підприємцем, в зв’язку з чим просив позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_4 29.09.2005 року зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області, про що зроблено відповідний запис за № 2 353 000 0000 007155 та видано свідоцтво серії НОМЕР_1. Відповідно до свідоцтва Державної податкової адміністрації України про сплату єдиного податку серії Ж №835741 від 01.01.2010 року, позивач протягом 2010 року має право займатись наступними видами діяльності: 52.27.2 –Роздрібна торгівля іншими продовольчими товарами, 52.48.9 –Роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань, 55.51.0 –Діяльність їдалень, 70.31.0 – Діяльність агентства нерухомості, 63.21.2 –Функціонування інфраструктури автомобільного та міського транспорту (послуги автостоянки).
Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області на підставі вимоги прокуратури від 21.10.2010 року, проведена перевірка законності отримання оплати за збереження (зберігання) автомобілів фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 на штрафмайданчику.
Під час перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 встановлено, що позивачем допущено порушення державної дисципліни цін, яке полягає в підвищенні цін за надані послуги зберігання автомобілів, в результаті чого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 отримано необгрунтовану виручку в розмірі 3650,00 грн.
На підставі перевірки Державною інспекцією контролю за цінами Київській області прийнято рішення № 167 від 14.12.2010 р. про застосування економічних санкцій, яким за порушення державної дисципліни цін вилучено у позивача 3650,00 грн необгрунтованої виручки і застосований штраф в розмірі 7300,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 181 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.
Згідно статті 191 Господарського кодексу України, державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, а також на продукцію та послуги, що мають суттєве соціальне значення для населення. Перелік зазначених ресурсів, продукції, послуг затверджує Кабінет Міністрів України. Державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення фіксованих державних та комунальних цін, граничних рівнів цін, граничних рівнів торговельних надбавок і постачальницьких винагород, граничних нормативів рентабельності або шляхом запровадження обов'язкового декларування зміни цін.
Відповідно статті 6 Закону України "Про ціни і ціноутворення" (надалі - Закон), в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.
Згідно статті 7 Закону, вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.
Статтею 8 Закону визначено, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів) та граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
Статтею 10 цього Закону встановлено, що зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які відповідно до цього Закону затверджують або регулюють ціни (тарифи).
Також судом встановлено, що 02.09.2009 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Зберігач) та Управлінням ДАІ ГУМВС України в Київській області (Поклажодавець) укладено договір про зберігання (надалі Договір). Відповідно до умов Договору Зберігач зобов’язується безоплатно зберігати автомобілі, передані йому Поклажодавцем.
Відповідно до пункту 2.2.1 Договору, Зберігач має право стягнути плату за зберігання транспортного засобу з власників, до яких були застосовані засоби впливу за адміністративне порушення, на власний розсуд але не більше ніж передбачено Постановою Кабінету Міністрів України № 795 від 04.10.2007 року зі змінами та доповненнями станом на момент оплати послуг за зберігання.
Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України № 369/1105/336 від 05.10.2007 року (надалі - Наказ), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 795 від 04.10.2007 року, затверджено розмір сплати за надання послуг органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Порядок їх справляння (надалі - Порядок).
Відповідно до пункту першого Порядку, справляння плати за надання послуг органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ, визначається механізм справляння плати юридичними особами та фізичними особами за надання послуг, зазначених у переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2007 року № 795.
Пунктом другим Порядку визначено, що зазначені платні послуги можуть надаватися органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ України у межах своєї компетенції та виключно за письмовою заявою юридичних або фізичних осіб із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові, місця знаходження та виду платної послуги.
Так, відповідно до пункту 8 Наказу № 369/1105/336 від 05.10.2007 року, плата за зберігання на спеціальних майданчиках і стоянках Державтоінспекції становить - за першу добу 18,00 грн, за кожну наступну добу –10,00 грн.
Отже, позивач, в порушенні положення пункту 8 Наказу самостійно встановлював ціни за надання послуг, в результаті чого отримав необґрунтовану виручку в розмірі 3650,00 грн.
Відповідно до статті 13 Закону, державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до наказу № 298/519 від 03.12.2001 «Про затвердження Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами», підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Положеннями статті 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" передбачена відповідальність за порушення державної дисципліни цін. Згідно якої вся необгрунтовано одержана підприємством виручка в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету та стягується штраф у двократному розмірі.
Відповідач, встановивши порушення у сфері дисципліни цін, відповідно наданих повноважень та законодавчих норм прийняв оскаржуване рішення із застосуванням економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, а саме: вилучення необґрунтовано одержаної суми виручки 3650,00 грн. та штраф в сумі 7300,00 грн.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що оскаржуване рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області № 167 від 14.12.2010 pоку про застосування економічних санкцій, за порушення державної дисципліни цін прийнято відповідно до чинного законодавства України.
Таким чином, позовні вимоги про визнання рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області № 167 від 14.12.2010 pоку про застосування економічних санкцій, за порушення державної дисципліни цін –протиправним та скасувати його є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 9, 69-71, 97, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову –відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні –протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Леонтович А.М.
Постанова у повному обсязі виготовлена 11 квітня 2011 року.