РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №4.3/2-1340/2007р.

27 березня 2007 р.

Харківський районний суд Харківської області у складі судді: САВЧЕНКО Г.М.  при секретарі: ВЕНЕДІКТОВІЙ Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с Покотилівка цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про зменшення розміру аліментів:

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій,  з посиланням на  ст.  ст. 18,  186 СК України,  просить зменшити розмір аліментів,  стягнутих з нього у твердій грошовій сумі по 500грн. на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. народження та стягнути з нього 1А частину з усіх видів заробітку щомісячно,  починаючи з 11.01.2007р. і до повноліття дитини. Свої позовні вимоги мотивує тим,  що з 16 червня 2001р. він перебував у шлюбі з відповідачкою. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. 26 липня 2005 р. шлюб між ним та відповідачкою розірвано. Рішенням Харківського районного суду від 18 жовтня 2006р. з нього стягнуто на користь відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. народження у розмірі 500 грн. щомісячно,  починаючи з 17.04.2006 р. і до повноліття дитини. З 07 листопада 2006 р. він працює в СПД ФО ОСОБА_4. на посаді налаштовувач термопластавтоматів та отримує заробітну плату у розмірі 375 грн.,  у зв'язку з чим неспроможний платити аліменти у розмірі 500 грн. щомісячно,  а інших видів заробітку та підсобного господарства він не має.

В судове засідання з'явилися сторони. Позивач підтримав свої позовні вимоги та пояснив,  що в теперішній час,  завдяки відповідачу,  він ніде не працює. Відповідач проти позову заперечувала.

Суд,  вислухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи і оцінивши зібрані докази в їх сукупності,  вважає,  що в позові необхідно відмовити за наступних підстав.

З 16 червня 2001р. сторони знаходились в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. 26 липня 2005 р. шлюб між сторонами розірвано. Рішенням Харківського районного суду від 18.10.2006р. з ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1народження у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн. щомісячно,  починаючи з 17.04.2006 р. і до повноліття дитини. Аліменти стягнуто у твердій грошовій сумі відповідно до  ст.  184 СК України,  оскільки платник аліментів ОСОБА_1 не працював,  мав нерегулярний дохід. При розгляді справи в суді встановлено,  що 07.11.2006р. ОСОБА_1 уклав трудовий договір з фізичною особою підприємцем ОСОБА_4. на виконання роботи налаштовувача термопластавтоматів з заробітною платою 375грн. на місяць,  але на час розгляду справи в суді позивач ОСОБА_1 не працює за вищевказаним договором,  не має постійного місця роботи та не має постійного доходу,  не надав до суду ніяких доказів на підтвердження обставин,  які б надавали право йому,  як платнику аліментів,  на зменшення розміру аліментів,  визначених за рішенням суду.

Відповідно до ч.1  ст. 192 СК України,  розмір аліментів,  визначений за рішенням суду,  може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану,  погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Згідно  ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог,  докази подаються сторонами та іншими особами,  які беруть участь у справі,  доказуванню підлягають обставини,  які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін,  які беруть участь у справі,  виникає спір.

Оскільки позивачем не виконано вимоги  ст. 60 ЦПК України,  не надано до суду ніяких доказів тих обставин,  на які він посилається як на підставу своїх вимог,  а саме на підтвердження того,  що він працює,  має регулярний дохід,  «неспроможний» виплачувати аліменти у розмірі встановленому рішенням суду,  що згідно ч.1  ст. 183,  ч.1  ст. 192 СК України,  надає право на зміну розміру аліментів та визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) батька дитини,  суд вважає необхідним відмовити за не наданням доказів в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та стягнення аліментів у розмірі по 1/4 частині від заробітку (доходу) на утримання неповнолітнього ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1народження.

Норми  ст.  186 СК України,  на які посилається позивач у своїй позовній заяві,  передбачають контроль органу опіки та піклування за цільовим витрачанням аліментів і не регулюють правовідносини про зміну розміру аліментів з підстав,  вказаних позивачем.

Керуючись  ст.  ст. 60,  209, 212,  213,  214,  215, 218 ЦПК України ч.1  ст. 183,  ч.1  ст. 184, ч.1  ст. 192 СК України

ВИРІШИВ

 Відмовити за не наданням доказів в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та стягнення аліментів у розмірі по ½ частині від заробітку (доходу) на утримання неповнолітнього ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1народження.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскаржання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений   ст.  294 ЦПК України,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. 

СУДДЯ     Г.М.  САВЧЕНКО