ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" червня 2011 р. Справа № 2a-1760/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Главача І.А.,
за участю секретаря судового засідання Зарицької Н.М.,
за участю представників сторін:
від прокурора - не з"явився,
від позивача - Воришко Я.Я.,
від відповідача - не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про стягнення заборгованості в сумі 44 816,30 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
30.05.2011 року заступник прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську звернувся з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу. Позовні вимоги мотивував тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв’язку з несплатою орендної плати за землю та нарахованої пені на загальну суму 44 816,30 грн.
Прокурор у судове засідання не з’явився хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв’язку з несплатою орендної плати за землю за 2010 рік у розмірі 36 935,80 грн. та нарахованої пені у розмірі 7 880,50 грн. Просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання повторно не з’явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
За таких обставин суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності прокурора та відповідача.
Вислухавши представника позивача, дослідивши наявні докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Суд у відповідності до статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин та враховуючи період, в якому тривали спірні правовідносини, зазначає, що до правовідносин між сторонами підлягають застосуванню норми права, що діяли в часі на момент їх виникнення.
Законом України “Про систему оподаткування” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначені види податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України. Згідно пункту 3 частини 1 статті 9 цього Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, платники податків зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 30.09.2004 року зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як фізична особа - підприємець та взятий на податковий облік як платник податків Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську.
Згідно пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податкове зобов’язання –це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені даним Законом або іншими законами України.
Статтею 2 Закону України «Про плату за землю», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Судом встановлено, що 15.08.2008 року між Івано-Франківською міською радою в особі міського голови ОСОБА_3 (Орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір оренди землі, згідно якого Орендодавцем передано в строкове, платне володіння і користування Орендарю земельну ділянку площею 0,7851 га для обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів, нормативна, грошова оцінка якої становить 145 325,00 грн. на рік.
Частиною 1 статті 13 Закону України "Про плату за землю" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
З матеріалів справи вбачається, що 27.01.2010 року відповідачем на виконання вимог частини 1 статті 14 Закону України “Про плату за землю” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, подано до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік, якою узгоджено зобов’язання платника податків щодо орендної плати за землю на 2010 рік у розмірі 88 645,92 грн.
Згідно абзацу 1 пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України “Про плату за землю” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Судом встановлено, що відповідач, у зв’язку з неналежним виконанням визначеного Законом обов’язку, допустив заборгованість по сплаті орендної плати за землю за 2010 рік в сумі 36 935,80 грн.
Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 вказаного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв’язку з не сплатою відповідачем податкового боргу, останньому надсилались перша та друга податкова вимога, які ним отримані, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення, однак залишені без виконання.
У зв’язку з несплатою фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 узгодженого податкового зобов’язання –орендної плати за землю за 2010 рік у розмірі 36 935,80 грн., позивачем на виконання вимог статті 16 Закону України “Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, нараховано відповідачу пеню в розмірі 7 880,50 грн.
Таким чином, станом на 29.06.2011 року, за відповідачем залишається непогашеною заборгованість по сплаті орендної плати за землю у розмірі 36 935,80 грн. та нарахованої пені у розмірі 7 880,50 грн. на загальну суму 44 816,30 грн.
Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості в судовому засіданні не встановлено.
Доказів сплати податкового боргу відповідач суду не представив, чим фактично не заперечив наявність заборгованості, яка є предметом спору в даній справі.
За таких обставин, наявна заборгованість в сумі 44 816,30 грн. підлягає стягненню в судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход держави 44 816 (сорок чотири тисячі вісімсот шістнадцять) грн. 30 коп. податкового боргу, з яких 36 935 (тридцять шість тисяч дев"ятсот тридцять п"ять) грн. 80 коп. орендної плати за землю та 7 880 (сім тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 50 коп. нарахованої пені за рахунок коштів фізичної особи - підприємця ОСОБА_2.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано
Суддя Главач І.А.
Постанова складена в повному обсязі 01.07.2011 року.