ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                              ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 "06" червня 2011 р.                                              Справа № 2a-1510/11/0970

 м. Івано-Франківськ  

Івано-Франківський  окружний адміністративний суд у складі:

          судді Главача І.А.,

  за участю секретаря судового засідання Зарицької Н.М.,

  за участю представників сторін:

  від позивача - ОСОБА_1,

  від відповідача - Князюк В.М., Сенеджук Ю.С., Товпашко Ю.Д.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

          за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_5      

          до відповідача:  Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі  

          про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000232302 від 01.03.2011 року,-

ВСТАНОВИВ:

05.05.2011 року ОСОБА_5 звернулася з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000232302 від 01.03.2011 року. Позовні вимоги мотивувала тим, що висновки податкового органу про порушення нею норм п.12, 13 ст.3, ст.6 ЗУ “Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України, наказу Державної податкової адміністрації України № 1025 від 24.12.2010 року «Про затвердження порядку ведення книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення»не ґрунтуються на реальних обставинах, а тому податкове повідомлення-рішення № 0000232302 від 01.03.2011 року прийняте в порушення чинного законодавства, є необґрунтованим, та таким, що підлягає скасуванню.

 Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, суду пояснили, що оскаржуване рішення ґрунтується на висновках проведеної перевірки, прийнятих у відповідності до положень чинного законодавства. Вказали, що підприємцем не здійснювався облік товарних запасів за місцем їх реалізації у книзі обліку доходів і витрат, а також не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Факт наявності залишків запасів на день перевірки підтверджено відомостю, яка засвідчена підписом продавця. Вважають позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, просили в задоволенні позову відмовити.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що працює продавцем магазину-кафе «Від А до Я», 18.02.2011 року здійснила відпуск товару працівникам Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області з видачею розрахункової квитанції на повну суму покупки. Наголосила, що всі документи, необхідні для проведення перевірки, пред’явила представникам податкової служби, в тому числі і Книгу обліку доходів і витрат. Однак перевіряючі повідомили, що подана нею Книга є недійсною, а отже позивачем порушено порядок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. Вказали, що оскільки облік товарів не здійснювався, позивач реалізовував товар, який не відображений в такому обліку, на загальну суму 1 718,75 грн., незважаючи на мої доводи про те, що товару в магазині-кафе «Від А до Я»було приблизно на 23-25 тисяч гривень. Від підпису акту фактичної перевірки відмовилася, так не погоджувалася із зафіксованими в ньому висновками.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що 18.02.2011 року частково був присутній при перевірці. Повідомив, що між перевіряючими і продавцем магазину виник спір з приводу книги, назву якої він точно не пам’ятає.

Вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, дослідивши наявні та подані докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів.

Судом встановлено, що 18.02.2011 року головним та старшим державними податковими ревізорами-інспекторами Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області Князюком В.М. та Лавруком В.М. на підставі ст.ст.20, 80 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області  № 57-к від 18.02.2011 року, відповідно до направлень № 133 і № 134 від 18.02.2011 року з метою здійснення контролю за дотриманням суб’єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками проведено фактичну перевірку магазину-кафе «Від А до Я»(АДРЕСА_1), що належить фізичній особі –підприємцю ОСОБА_5.

За результатами перевірки складено акт за № 090067 від 18.02.2011 року, в якому зафіксовані факти порушення позивачем вимог п.12, 13 ст.3, ст.6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України, наказу Державної податкової адміністрації України № 1025 від 24.12.2010 року «Про затвердження порядку ведення книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення», а саме не відображення обліку товарних записів за місцем їх реалізації у книзі обліку доходів і витрат на загальну  суму 1 718,75 грн. та незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, в розмірі 38,25 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки, відповідачем згідно п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, п.1ст.17, ст.20 ЗУ “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” винесено податкове повідомлення-рішення за № 0000232302 від 01.03.2011 року, згідно якого до ОСОБА_5 застосовано фінансові санкції на загальну суму 3 438,50 грн.

За результатами адміністративного оскарження Державною податковою адміністрацією в Івано-Франківській області та Державною податковою адміністрацією України податкове повідомлення-рішення за № 0000232302 від 01.03.2011 року залишено без змін, а скаргу ОСОБА_5  без задоволення.   

Щодо правомірності проведення перевірки, яка оспорюється позивачем, суд зазначає наступне.

Право органів державної податкової служби на проведення перевірок та порядок їх організації та проведення закріплено Главою 8 Податкового кодексу України. Згідно п.75.1 ст.75 цього Кодексу органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що 18.02.2011 року посадовими особами Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області проведено фактичну перевірку  належного позивачу магазину-кафе «Від А до Я»з метою здійснення контролю за дотриманням суб’єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та відповідно до п.п.80.2.6 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України.

Підпунктом 80.2.6 п.80.2 ст.80 цього Кодексу встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3.

Згідно п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

В судовому засіданні встановлено, що 09.06.2010 року посадовими особами Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області проведено перевірку магазину-кафе «Від А до Я»(АДРЕСА_1), що належить фізичній особі –підприємцю ОСОБА_5, з питань дотримання суб’єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої виявлено ряд порушень суб’єктом господарювання порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, які зафіксовані в акті № 090299 від 09.06.2010 року.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що 18.02.2011 року фактична перевірка належного позивачу магазину-кафе «Від А до Я»проведена в порядку здійснення контролю щодо усунення порушень законодавства з питань дотримання порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, виявлених за результатами попередньої перевірки.

Згідно п.80.3 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка, що здійснюється за наявності обставини, визначеної у пункті 80.2.6, може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3, одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки.

Як вбачається з належним чином завіреної копії Журналу реєстрації перевірок № 1 магазину «Від А до Я»фізичної особи –підприємця ОСОБА_5 попередня перевірка належного позивачу магазину була проведена 09.06.2010 року (акт № 090299 від 09.06.2010 року). А тому суд не приймає до уваги посилання позивача з приводу того, що 18.02.2011 року фактична перевірка проведена з порушенням строку, так як з дати складання акту попередньої перевірки не пройшло 12 місяців, оскільки Законом чітко визначено строк проведення такої перевірки - «одноразово протягом 12 місяців», а не «одноразово через 12 місяців» з дати складання акта за результатами попередньої перевірки.

Оскільки судом встановлено, що фактична перевірка належного позивачу магазину-кафе «Від А до Я»проведена в порядку здійснення контролю щодо усунення порушень законодавства з питань дотримання порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, виявлених за результатами попередньої перевірки від 09.06.2010 року, саме фізичною особою –підприємцем ОСОБА_5, а не належною їй окремою господарською одиницею, тому посилання позивача не те, що в наказі Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області «Про проведення фактичної перевірки»№ 57-к від 18.02.2011 року не зазначено, яка саме господарська одиниця підлягала перевірці є  безпідставними.

Суд також не приймає до уваги посилання позивача з приводу того, що копія наказу про проведення фактичної перевірки не була вручена продавцю ОСОБА_6 (особі, яка фактично проводила розрахункові операції) під розписку до початку проведення такої перевірки, оскільки у направленнях на проведення перевірки № 133 і № 134 від 18.02.2011 року, у відповідності до вимог абзацу 4 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, міститься запис про те, що продавець ОСОБА_6 «з направленням ознайомлена, копію наказу отримала»о 11:50 год. 18.02.2011 року, про що власноручно розписалася.

Тому твердження позивача щодо неправомірності проведення посадовими особами Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області фактичної перевірки є помилковими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.                                               

Щодо правомірності застосування фінансових санкцій за порушення вимог п.12 ст.3, ст.6 Закону України «Про застосування  реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суд зазначає наступне.

Згідно п.12 ст.3 ЗУ “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані  вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 цього Закону встановлено, що облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Згідно п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України фізичні особи-підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

У відповідності до ч.1 ст.11 ЗУ “Про державну підтримку малого підприємництва” для суб’єктів малого підприємництва в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, може застосовуватися спрощена форма бухгалтерського обліку та звітності.

Частиною 2 ст.11 цього Закону встановлено, що порядок ведення спрощеної системи бухгалтерського обліку та звітності визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1269, книга обліку доходів і витрат ведеться суб’єктами підприємницької діяльності –фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб’єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий патент для продажу товарів (крім підакцизних), надання послуг відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством.

Форма книги обліку доходів і витрат, які ведуть фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, визначена Інструкцією про прибутковий податок з громадян, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 року № 12, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.06.1993 року № 64 (із змінами та доповненнями).

Порядок ведення книги обліку доходів і витрат громадян –суб’єктів підприємницької діяльності (у сфері торгівлі) ф. № 10 визначено у листі Державної податкової адміністрації України від 05.11.1997 року № 17-0117/10-8886.

Так, відповідно до вказаного Порядку суб’єкти підприємницької діяльності забезпечують облік руху товарів і готівки (записи здійснюються кульковою або чорнильною ручкою чітко, розбірливо, підтирання або виправлення не допускаються) по кожній графі книги.

При цьому графи 1, 2, 3 та 7 Книги заповнюються на момент виготовлення продукції, наданих послуг, а також придбання усієї групи товарів для подання декларації про отримані суми доходу. Громадяни, які самостійно (безпосередньо) здійснюють підприємницьку діяльність у сфері торгівлі, графи 1, 2, 3, 4, 5 і 6 заповнюють за кожний день реалізації з виведенням підсумків по закінченні кожного дня, при цьому в графі 2 зазначається товар, який призначено для продажу в цей день.

Книга повинна знаходитись на місці здійснення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг протягом всього робочого дня та пред’являтись для перевірки представникам податкової служби на першу їх вимогу.

Таким чином, ведення книги обліку доходів і витрат для суб’єктів малого підприємництва на місці проведення розрахунків є обов’язковим.

Як вбачаться з акту перевірки, в п.2.1.11 цього акту міститься запис про те, що Книга обліку доходів і витрат відсутня. Згідно відомості про результати фактичної перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей), станом на 18.02.2011 року, магазину-кафе «Від А до Я», належного позивачу, останній здійснював реалізацію не облікованого у встановленому порядку товару на загальну суму 1 718,75 грн. Вказана відомість підписана продавцем магазину-кафе «Від А до Я»ОСОБА_6 та долучена до акту перевірки.

На підставі акту перевірки від 18.02.2011 року та керуючись ст.20 цього Закону відповідачем застосовано до фізичної особи –підприємця ОСОБА_5 штрафні санкції у розмірі 3 437,50 грн.

Однак, в судовому засіданні встановлено, що під час проведення фактичної перевірки позивача, Книга обліку доходів і витрат суб’єкта підприємницької діяльності (у сфері торгівлі) НОМЕР_1 знаходилась у приміщенні магазину-кафе «Від А до Я»та була пред’явлена для перевірки представникам податкової служби.

При цьому суд зазначає, що вказана Книга оформлена позивачем у відповідності до вимог абзацу 2 п.1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат громадян - суб'єктів підприємницької діяльності (з особливостями її ведення для сфери торгівлі) ф.N 10 та зареєстрована у Державній податковій інспекції в Надвірнянському районі за № 225 від 02.07.2010 року. У даній Книзі позивачем також належним чином відображено облік товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання, тобто у магазині-кафе «Від А до Я», в тому числі і товарів на суму 1 718,75 грн.

Дані обставини підтверджуються оглянутою в судовому засіданні Книгою обліку доходів і витрат суб’єкта підприємницької діяльності (у сфері торгівлі) ОСОБА_5 НОМЕР_1, а також показаннями свідка ОСОБА_6

Крім того, факт наявності даної Книги, станом на 18.02.2011 року, та належного відображення в ній обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, підтверджується поясненнями посадової особи Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Товпашко Ю.Д., якому Книга обліку доходів і витрат суб’єкта підприємницької діяльності (у сфері торгівлі) ОСОБА_5 НОМЕР_1 була представлена для огляду 19.02.2011 року.

Необхідно відмітити й те, що в судовому засіданні головний державний податковий ревізор-інспектор Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області Князюк В.М. теж не заперечував факт наявності вказаної Книги в приміщенні магазину-кафе «Від А до Я»на час проведення перевірки, а тому дана обставина у відповідності до ч.3 ст.72 КАС України доказування не потребує.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що оскільки Книга обліку доходів і витрат суб’єкта підприємницької діяльності (у сфері торгівлі) НОМЕР_1 на час проведення перевірки знаходилась у приміщенні магазину-кафе «Від А до Я», в ній належним чином відображено облік товарних запасів, а отже позивач здійснював продаж лише тих товарів, які обліковані у встановленому порядку.

Таким чином, висновки перевіряючих про те, що позивач здійснював продаж товарів, які не обліковані у встановленому порядку є помилковими, такими, що не ґрунтуються на реальних обставинах справи, а тому відсутні підстави для застосування фінансових санкцій у розмірі 3 437,50 грн.

При цьому суд звертає увагу на те, що стаття 20 ЗУ “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановлює відповідальність суб'єктів господарювання саме за реалізацію товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, а не за невиконання вимог щодо ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, тобто Книги обліку доходів і витрат нового взірця.

Щодо правомірності застосування фінансових санкцій за порушення вимог п.13 ст.3 Закону України «Про застосування  реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суд зазначає наступне.          

Пунктом 13 статті 3 вказаного Закону встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки –загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно з вимогами п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній мірі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій ( даних розрахункової книжки).          

Як вбачається з акту перевірки, на місці проведення розрахунків, в магазині-кафе «Від А до Я», виявлено невідповідність сум готівкових коштів в касі загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, в розмірі 38,25 грн.

Судом встановлено, що згідно постанови Надвірнянського районного суду від 05.04.2011 року по справі № 3-547/2011 року, що набрала законної сили, ОСОБА_6 (продавець магазину-кафе «Від А до Я») визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг) та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34,00 грн.

З даної постанови вбачається, що ОСОБА_6 свою вину у вчиненому порушенні визнала та пояснила, що нею через неуважність не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Частиною 1 ст.72 КАС України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч.4 ст.72 КАС України  вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З огляду на вищенаведене факт невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, в розмірі 38,25 грн. доказуванню не підлягає.

Згідно п.1 ч.1 ст.17 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, вчинене вперше - 1 гривня.

Таким чином, відповідачем на підставі акту перевірки від 18.02.2011 року та керуючись п.1 ч.1 ст.17 цього Закону правомірно застосовано до фізичної особи –підприємця ОСОБА_5 фінансові санкції у розмірі 1,00 грн., а тому позовна вимога в цій частині не підлягає до задоволення.

За таких обставин позов слід задовольнити частково.

          На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 72, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

                                                         ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000232302 від 01.03.2011 року в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3 437 (три тисячі чотириста тридцять сім) грн. 50 коп.

 В задоволенні іншої частини позовної вимоги відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

          Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Суддя                                                                                                           Главач І.А.

          Постанова складена в повному обсязі 10.06.2011 року.