Cправа № 2а-1329/10/0770
Ряд стат. звіту № 3.7.2
Код - 10
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2011 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луцович М.М.
при секретарі судового засідання Боднар Т.А.
за участю сторін:
представника позивача –ОСОБА_1;
представник відповідача –Щіпанського С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду позовну заяву фізичної особи-суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 до головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення суб’єкта владних повноважень, –
в с т а н о в и в:
Позивач - фізична особа-суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області та просить суд визнати протиправною і скасувати постанову Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області (далі за текстом –ТУ ГДІ на автомобільному транспорті в Закарпатській області) від 17 березня 2010 року № 99946 про застосування до позивача фінансових санкцій.
Ухвалою суду, яка занесена до журналу судового засідання від 24.06.2010 року (а.с. 21-23) замінено неналежного відповідача територіальне управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області на належного - головну державну інспекцію на автомобільному транспорті в особі територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області, оскільки первинний відповідач не є юридичною особою (а.с. 20).
Позовні вимоги мотивовані тим, що 29 січня 2010 року посадовими особами ТУ ГДІ на автомобільному транспорті в Закарпатській області проведена перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. За наслідками вказаної перевірки складено акт від 29.01.2010 р. № 167231 (а.с. 7), з якого вбачається, що позивач здійснював регулярні пасажирські перевезення за маршрутом «Ужгород-Колочава»без оформлення документів, перелік яких визначено в ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»(далі –Закон), а саме без розкладу руху. На підставі даного акту ТУ ГДІ на автомобільному транспорті в Закарпатській області винесено постанову від 17.03.2010 р. № 99946 про застосування до позивача фінансових санкцій в розмірі 1 700,00 грн. Позивач вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що він не є автомобільним перевізником за маршрутом «Ужгород-Колочава», а відтак і не повинен мати розклад руху за вказаним маршрутом, оскільки не здійснював перевезення пасажирів.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача Щіпанський С.І. проти позову ОСОБА_3 заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки винесена ТУ ГДІ на автомобільному транспорті в Закарпатській області постанова від 17.03.2010 р. №99946 повністю відповідає вимогам законодавства, а тому до позивача цілком правомірно і обґрунтовано застосовано штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст. 60 Закону.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням зібрані докази кожен окремо та в їх сукупності, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню з таких підстав.
Позивач ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа –підприємець 10.05.2002 року виконавчим комітетом Ужгородської міської ради Закарпатської області, що стверджується відповідним свідоцтвом серії НОМЕР_2 (а.с. 6).
В процесі судового розгляду справи встановлено, що 29 січня 2010 року посадовими особами ТУ ГДІ на автомобільному транспорті в Закарпатській області проведена перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. За наслідками вказаної перевірки складено акт від 29.01.2010 р. № 167231, з якого вбачається, що позивач здійснював регулярні пасажирські перевезення за маршрутом «Ужгород-Колочава»без оформлення документів, перелік яких визначено в ст. 39 Закону, а саме без розкладу руху (а.с. 7).
На підставі даного акту ТУ ГДІ на автомобільному транспорті в Закарпатській області винесено постанову від 17.03.2010 р. № 99946 про застосування до позивача фінансових санкцій в розмірі 1 700,00 грн. (а.с. 8).
Згідно з абзацом 17 ч.1 ст.1 Закону автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 і ч. 3 ст. 35 цього ж Закону автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах. Перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Позивач у позовній заяві та його представник в судовому засіданні заявили, що жодних договорів з органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування про здійснення позивачем перевезень пасажирів автомобільним транспортом за маршрутом «Ужгород-Колочава»позивач не укладав і перевезення пасажирів за цим маршрутом в тому числі 29.01.2010 року не здійснював.
Відповідач всупереч приписам ч. 2 ст. 71 КАС України не довів факт укладення таких договорів між позивачем та вказаними органами.
Так, факт відсутності договору з органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування про здійснення позивачем перевезень пасажирів автомобільним транспортом за маршрутом «Ужгород-Колочава»підтверджується листом Управління промисловості та розвитку інфраструктури Закарпатської обласної державної адміністрації від 23.06.2010 року № 307/01-04, з якого вбачається, що відповідно до договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування від 12.03.2010 року № 15-4, ВАТ «Міжгірське АТП –12138»обслуговує внутрішньо обласний міжміський автобусний маршрут загального користування Колочава –Ужгород рейси 703/704. До проведення конкурсу, зазначені рейси маршруту Колочава –Ужгород обслуговував ПП ОСОБА_4 (а.с. 18).
Таким чином, враховуючи факт не укладення таких договорів, суд приходить до висновку, що позивач не є автомобільним перевізником, який здійснює перевезення пасажирів автомобільним транспортом за вищезгаданим маршрутом.
Відповідно до ч.1 ст.60 Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції.
Дана норма закону дозволяє накладення штрафних санкцій виключно на автомобільного перевізника.
Як встановлено в процесі розгляду справи, позивач не є таким перевізником в розумінні наведених вище приписів Закону, а відтак ТУ ГДІ на автомобільному транспорті в Закарпатській області не мало правових підстав для застосування саме до позивача таких санкцій.
Крім того, з відповіді ВАТ «Закарпатавтотранс»від 15.12.2010 року № 07/03-893 (а.с. 41) та відомості продажу квитків № 72009 (а.с. 42) витребуваних судом слідує, що перевезення пасажирів автомобільним транспортом за зазначеним маршрутом станом на 29.01.2010 року (рейс 704 Ужгород –Колочава через Сваляву) здійснював на транспортному засобі д.р.н. НОМЕР_1 СПД ОСОБА_5
Таким чином з матеріалів справи вбачається, що позивач не здійснював перевезення пасажирів автомобільним транспортом за маршрутом «Ужгород-Колочава»на момент проведення посадовими особами ТУ ГДІ на автомобільному транспорті в Закарпатській області перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, а тому не повинен був мати в наявності документи, передбачені ст. 39 Закону, у тому числі розклад руху. Сам факт належності позивачеві транспортного засобу д.р.н. НОМЕР_1 на думку суду не дає підстав для притягнення його до вказаного виду відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що постанова ТУ ГДІ на автомобільному транспорті в Закарпатській області від 17.03.2010 р. № 99946 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки даним рішенням суб’єкта владних повноважень застосовано фінансові санкції до особи, яка не може нести відповідальність за дане конкретне порушення.
Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву фізичної особи-суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 –задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області від 17 березня 2010 року № 99946 про застосування фінансових санкцій.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий-суддя Луцович М.М.