Справа № 2-2434/2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 квітня 2007р.                        Харківський районний суд Харківської області

в складі:   головуючого судді      - Загоруйко З.Г.

при секретарі                             - Дрокіній Я.О.

розглянув в відкритому судовому засіданні в сел. Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинно збудований будинок,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд ухвалити рішення,  згідно якому визнати за ним право

власності на самочинний житловий будинок АДРЕСА_1

Харківського району Харківської області посилаючись на те,  що з 16 січня 1979 року він

перебуває з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі,  на земельній ділянці    за

вищевказаною адресою знаходився житловий будинок ,  який був зареєстрований за ним в цілому,  цей житловий будинок ним був перебудований в гараж. На даній земельній ділянці ним в 2002 році був самочинно побудований новий житловий будинок літ. "Д-2" з прибудовою "Д1-2",  гаражами літ. "Б",  "Ж",  вбиральнею "В",  літнім душем "Г". Рішенням виконкому Безлюдівської селищної Ради № 46 від 18 січня 2006 року було надано дозвіл на збереження житлового будинку літ. "Д-2" та надвірних будівель та клопотати перед Харківською райдержадміністрацією про прийняття будинку до експлуатації. В даний час будинок проінвентаризований,  на нього виготовлений технічний паспорт і вся необхідна технічна документація. Його дружина не заперечує,  щоб за ним в цілому було визнано право власності на будинок на його ім"я.

Відповідачка позов визнала,  про що надала письмову заяву.

Виходячи з наведеного,  суд вважає,  що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4  ст.  130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку,  встановленому  ст.  174 цього ж Кодексу. Згідно ч.4  ст.  174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд,  за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд,  вислухавши пояснення сторін,  вивчивши надані докази,  вважає,  що позов обгрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судом встановлено,  що згідно довідки КП "ХРБТІ" від 28.03.2007р. житловий будинку АДРЕСА_1 в БТІ зареєстровано в цілому за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину,  виданого 1-ю ДНК Харківського району 20.08.1997р. р.№ 3-2683. Цей будинок переобладнано під гараж. На цій же земельній ділянці самовільно збудований новий житловий будинок літ. "Д-2". Право власності не оформлено.

ОСОБА_1. перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2. з 16 січня 1979 року,  що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу.

Згідно рішення № 46 від 18 січня 2006 року ОСОБА_1. надано дозвіл на збереження самочинно збудованого житлового будинку літ. "Д-2" та самочинно збудованих надвірних будівель: гараж літ. "Б",  гараж літ. "Ж" з льохом літ. "ж",  вбиральня літ. "В",  літній душ літ. "Г" в складі господарських будівель садиби АДРЕСА_1,  яка належить ОСОБА_1.,  як таких,  що відповідають державним будівельним нормам,  не порушують права інших осіб. Цим же рішенням вирішено клопотати перед Харківською райдержадміністрацією про прийняття в експлуатацію житлового будинку літ. "Д-2".

В відповідності до  ст.  331 ЦК України право власності на нову річ,  яка виготовлена (створена) особою,  набувається нею,  якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа,  яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору,  є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки,  будівлі,  споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації,  право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Згідно ч.3, 5  ст.  376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою,  яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці,  що не була їй відведена для цієї мети,  за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно,  яке самочинно збудоване на ній,  якщо це не порушує права інших осіб.

Враховуючи,  що будинок зведений позивачем за власні кошти і з власних будівельних матеріалів і дане будівництво не порушує права та інтереси інших осіб,  а також відповідає державним будівельним нормам,  то суд вважає,  що за ним може бути визнане право власності житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1

Судові витрати суд залишає за рахунок позивача.

Керуючись  ст.  ст.  10,  11,  88,  209,  212,  214-216,  ЦПК України,   ст.   ст.  331,  376 ЦК України,    суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2про визнання права власності на самочинно збудований будинок - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок літ. "Д-2",  розташований за адресою:АДРЕСА_1,  як за забудовником.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк,  з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4