Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 липня 2011 р. справа № 2а/0570/11069/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12 год. 30 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голубової Л.Б.
при секретарі Барабаш Т.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 в особі ліквідатора
Лозинського Олександра Валерійовича
до відділу державної виконавчої служби
Пролетарського районного управління
юстиції у м. Донецьку
про суд зобов’язати відповідача винести постанову
про закінчення виконавчого провадження за
виконавчим написом № 2195, виконавчим
листом № 2-992 стосовно стягнень з ОСОБА_1 сум заборгованості,
припинити чинність арешту майна боржника та
направити вказані виконавчі листи ліквідатору
позивача Лозинському Олександру Валерійовичу
за участю:
від позивача: ОСОБА_4, за дов. від 30 червня 2011р.
від відповідача: ОСОБА_3, за дов. від 01 березня 2011р.
Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 в особі ліквідатора Лозинського Олександра Валерійовича звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання бездіяльності щодо закінчення виконавчих проваджень та передачі виконавчого напису № 2195, виконавчого листа № 2-992 ліквідатору позивача протиправною, зобов’язання передати виконавчі листи ліквідатору позивача, а також вчинити інші дії, необхідні для завершення виконавчих проваджень.
Заявою від 13 липня 2011 року позивач уточнив позовні вимоги, просив суд зобов’язати відповідача винести постанову про закінчення виконавчого провадження за виконавчим написом № 2195, виконавчим листом № 2-992 стосовно стягнень з ОСОБА_1 сум заборгованості, припинити чинність арешту майна боржника та направити вказані виконавчі листи ліквідатору позивача Лозинському Олександру Валерійовичу.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що постановою господарського суду Донецької області від 01 червня 2011 року по справі № 27/80Б фізична особа – підприємець ОСОБА_1 визнана банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру боржника строком на 6 місяців до 01 грудня 2011 року та ліквідатором призначено Лозинського Олександра Валерійовича.
Виконавчими листами Пролетарського районного суду м. Донецька від 13 травня 2010 року № 2-992/10 з позивача стягнуто комунальний борг на користь ВАТ «Обленерго» в сумі 1653,53 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 30,00 гривень, які також знаходяться на виконанні в відділі державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку.
Ліквідатор позивача листом від 21 червня 2011 року звернувся до відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку з проханням передати арбітражному керуючому виконавчий напис приватного нотаріусу Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 19 липня 2007 року № 2195, виконавчий лист № 2-992 та провести інші дії, необхідні для завершення виконавчих проваджень відносно банкрута.
Відповіді на звернення ліквідатор позивача від органів ДВС не отримав, але виконавчі провадження стосовно позивача були закриті постановами від 01 липня 2011 року щодо стягнень на користь ВАТ «Обленерго», а провадження за виконавчим написом нотаріуса закрито постановою від 30 червня 2011 року.
Позивач просив задовольнити позовні вимоги просив суд зобов’язати відповідача винести постанову про закінчення виконавчого провадження за виконавчим написом № 2195, виконавчим листом № 2-992 стосовно стягнень з ОСОБА_1 сум заборгованості, припинити чинність арешту майна боржника та направити вказані виконавчі листи ліквідатору позивача Лозинському Олександру Валерійовичу.
Відповідач надав письмові заперечення від 13 липня 2011 року, в яких просить відмовити у позовних вимогах, оскільки постанови державного виконавця про закриття виконавчих проваджень стосовно позивача були визнані незаконними постановою начальника відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку від 12 липня 2011 року № 33-21/11.
Крім того, відповідач посилається на п. 7 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якого виконавче провадження може бути завершено у разі передачі виконавчого листа ліквідаційній комісії або ліквідатору у разі ліквідації юридичної особи.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд,–
ВСТАНОВИВ:
29 травня 2009 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису приватного нотаріусу Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 19 липня 2007 року № 2195 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «КБ «Промекономбанк» заборгованості в розмірі 129097,49 гривень.
05 квітня 2011 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчих листів Пролетарського районного суду м. Донецька від 13 травня 2010 року № 2-992/10, яким з позивача стягнуто комунальний борг на користь Донецьких електричних мереж ВАТ «Обленерго» в сумі 1653,53 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 30,00 гривень.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку від 29 травня 2009 року було прийнято постанову про накладення арешту на майно позивача.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 17 травня 2011 року було порушено провадження по справі № 27/80Б про банкрутство фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладений на арешт на майно громадянина - підприємця.
Відповідно статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Згідно із частиною 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.
Згідно із вимогами пункту 8 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі: порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.
Дана вимога Закону України «Про виконавче провадження» не була виконана з боку відповідача, оскільки ані судом, ані боржником ухвала про порушення справи про банкрутство позивача не була направлена на адресу відповідача.
Постановою господарського суду Донецької області від 01 червня 2011 року по справі № 27/80Б фізична особа – підприємець ОСОБА_1 визнана банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру боржника строком на 6 місяців до 01 грудня 2011 року та ліквідатором призначено Лозинського Олександра Валерійовича.
Особливості розгляду справ про банкрутство громадянина-підприємця передбачено статтями 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Згідно із частиною 7 статті 48 цього Закону постанова господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом та виконавчий лист про звернення стягнення на майно громадянина-підприємця направляються судовому виконавцю для здійснення реалізації майна банкрута. Продажу підлягає все майно громадянина-підприємця, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси згідно з цим Законом.
У разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором.
Кошти, отримані від продажу майна громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, а також наявні у нього кошти у готівковій формі вносяться на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса та використовуються за рішенням господарського суду, який визнав громадянина-підприємця банкрутом.
Відповідно до частини 1 статті 320 Цивільного кодексу України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності. Частиною 1 статті 325 Цивільного кодексу України встановлено, що суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.
Згідно із частиною 1 статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа – підприємець відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю усім своїм майном, крім майна на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Такого виду звітності як баланс, фізичні особи – підприємці, на відміну від юридичних осіб не ведуть, отже, діюче законодавство не розмежує майно громадянина від фізичної особи – підприємця.
Право розпоряджатися майном банкрута фізичної особи – підприємця Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» надано ліквідатору такого банкрута. Крім того, ВАТ «КБ «Промекономбанк» та Донецьких електричних мереж ВАТ «Обленерго» мають право заявитися з кредиторськими вимогами до позивача. На дату розгляду даної адміністративної справи термін звернення до ліквідатора банкрута не сплинув, отже права вказаних кредиторів не є порушеними.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначений Законом України «Про виконавче провадження».
Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
За вказівкою статті 5 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Відповідно до статті 1,2 Закону України «Про державну виконавчу службу» державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.
Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Правовою основою діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.
У своїй діяльності відділ державної виконавчої служби керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства юстиції України і Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
За приписами статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», основним завданням відділу є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Відповідно до частини другої статті 6 Конституції України органи, зокрема, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на п. 7 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якого виконавче провадження може бути завершено у разі передачі виконавчого листа ліквідаційній комісії або ліквідатору у разі ліквідації юридичної особи, оскільки відповідно до ч.7 ст. 65 цього ж Закону звернення стягнення на кошти та інше майно фізичних осіб – підприємців здійснюється також за правилами цієї глави (Особливості звернення стягнення на майно боржника - юридичної особи).
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку про зобов’язання відповідача винести постанову про закінчення виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса № 2195 від 19 липня 2007 року, виконавчими листами Пролетарського районного суду м. Донецька від 13 травня 2010 року № 2-992/10 стосовно стягнень з ОСОБА_1 сум заборгованості, скасування постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку від 29 травня 2009 року про накладення арешту на майно ОСОБА_1 та направлення вказаних виконавчих листів ліквідатору позивача Лозинському Олександру Валерійовичу підлягають задоволенню в повному обсязі.
З огляду на вищенаведене, на підставі положень статті 19 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку про зобов’язання винести постанову про закінчення виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса № 2195 від 19 липня 2007 року, виконавчими листами Пролетарського районного суду м. Донецька від 13 травня 2010 року № 2-992/10 стосовно стягнень з ОСОБА_1 сум заборгованості на користь ВАТ «КБ «Промекономбанк» та Донецьких електричних мереж ВАТ «Обленерго», скасування постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку від 29 травня 2009 року про накладення арешту на майно ОСОБА_1 та направлення вказаних виконавчих листів ліквідатору позивача Лозинському Олександру Валерійовичу - задовольнити.
Зобов’язати відділ державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку винести постанову про закінчення виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса № 2195 від 19 липня 2007 року, виконавчими листами Пролетарського районного суду м. Донецька від 13 травня 2010 року № 2-992/10 стосовно стягнень з ОСОБА_1 сум заборгованості на користь ВАТ «КБ «Промекономбанк» та Донецьких електричних мереж ВАТ «Обленерго».
Скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку від 29 травня 2009 року про накладення арешту на майно ОСОБА_1.
Зобов’язати відділ державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку виконавчий напис нотаріуса № 2195 від 19 липня 2007 року, виконавчі листи Пролетарського районного суду м. Донецька від 13 травня 2010 року № 2-992/10 стосовно стягнень з ОСОБА_1 сум заборгованості на користь ВАТ «КБ «Промекономбанк» та Донецьких електричних мереж ВАТ «Обленерго» направити на адресу ліквідатора фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 Лозинському Олександру Валерійовичу.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 судові витрати з судового збору (державного мита) у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 13 липня 2011 року в присутності представника позивача та відповідача.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голубова Л.Б.