ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
01 липня 2011 р. Справа №2а-238/11/25/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., при секретарях – Габрись П.С., Лазуренко О.А., Зайцевій М.О. за участю:
позивача – ОСОБА_1,
представника позивача – ОСОБА_2, довіреність бн від 14.03.2011 року,
представника відповідача – ОСОБА_3, довіреність № 3464\10\10\0 від 07.07.2010 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Красноперекопської об’єднаної Державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання частково недійсним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом, в якому просить визнати частково недійсним та скасувати рішення, винесене Красноперекопською об’єднаної ДПІ в АРК 02 серпня 2010 року № 0000942330 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 9637,50 гривень (пункт 1) та в сумі 340 гривень (пункт 5).
Позовні вимоги мотивовані тим, що вона є підприємцем та здійснює підприємницьку діяльність щодо реалізації непродовольчих товарів в приміщенні площею 12 кв. метрів, яке орендує у іншого підприємця – ОСОБА_4. 26 липня 2010 року співробітниками податкової інспекції була проведена перевірка дотримання нею діючого законодавства. Вважає, що перевірка була проведена протиправно, оскільки їй під розпис не було надано направлення на перевірку, а також копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, її не було попереджено за 10 днів про проведення даної перевірки. По суті, співробітниками ДПІ була здійснена контрольна закупка, право на проведення якої діюче законодавство для податкових органів не передбачає. За результатами проведеної контрольної закупки був складений акт, яким встановлено невідповідність суми грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка була відображена в денному звіті. Різниця склала 1927,50 гривень, у зв’язку з чим пунктом 1 рішення ДПІ від 02 серпня 2010 року до неї були застосовані штрафні санкції в п’ятикратному розмірі. Вважає рішення в цій частині протиправним, оскільки грошові кошти в її касі повністю співпадали з денним звітом, а невідповідність була виявлена інспекторами внаслідок складання грошових коштів в двох касах – її та каси ОСОБА_4, з яким вона здійснює підприємницьку діяльність в одному приміщенні. Крім того, пунктом 5 рішення до неї були застосовані штрафні санкції в сумі 340 гривень за ведення з порушенням встановленого порядку розрахункової книжки, яке виразилось у відсутності на її перший сторінці дати початку її ведення. Оскільки ведення книжки було розпочато в 2008 році, вважає, що відповідачем пропущений строк для застосування до неї адміністративно – господарських санкцій за це порушення.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що податковою інспекцією була здійснена планова перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання суб’єктами господарювання встановленого порядку проведення розрахунків за товари, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій на підставі відповідного направлення, врученого посадовій особі позивача перед початком проведення перевірки. Перед початком перевірки інспектором ДПІ був придбаний товар, належний позивачеві на суму 54 гривні, після чого особою, яка продавала товар на вимогу податкового інспектора була перевірена сума готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків, яка склала 2796 гривень, був складений опис грошових коштів, якій був підписаний матеріально – відповідальною особою. При цьому продавцем ФОП ОСОБА_1 був наданий денний звіт, згідно якого за розрахунковими квитанціями сума в касі склала 815,50 гривень, тобто була виявлена невідповідність на суму 1927,50 гривень. В своїх запереченнях представник відповідача також пояснив, що грошові кошти з двох кас інспекторами не складалися, а їх сума була визначена виходячи з підрахунку грошей продавцем, якій здійснював розрахункову операцію. Щодо порушень позивачем ведення розрахункової книжки також вважає, що штрафні санкції були ними застосовані правомірно.
Суд, вислухавши позивача, представників сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована в якості фізичної особи – підприємця, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця № НОМЕР_1 від 16.01.2004 року та має дозвіл, виданий виконавчим комітетом Красноперекопської міської Ради на розміщення об’єкту торгівлі зі спеціалізацією – непродовольчі товари за адресою: м. Красноперекопськ, 2 мкр-н, б. 2\1, торговий патент на право здійснення торговельної діяльності (а.с. 18, 19, 34).
Власником 46\100 часток нежитлового приміщення будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_4, згідно договору купівлі – продажу, з яким ФОП ОСОБА_1 01 січня 2010 року був укладений договір оренди частки цього торгівельного приміщення площею 12 кв. метрів, для здійснення підприємницької діяльності (а.с. 14-16, 17).
ОСОБА_4 також зареєстрований в якості фізичної особи – підприємця, згідно свідоцтву від 28 січня 2009 року та має дозвіл на розміщення об’єкту торгівлі за тією ж адресою (а.с. 21, 22).
Тобто, обидва підприємця здійснюють свою підприємницьку діяльність у сфері торгівлі непродовольчими товарами за однією і тією ж адресою.
23.01.2004 року ОСОБА_1 зареєстрована платником податку на додану вартість та 19.04.2007 року Красноперекопською об’єднаною ДПІ їй видане відповідне свідоцтво (а.с. 35).
26 липня 2010 року посадовими особами Красноперекопської об’єднаної ДПІ була здійснена перевірка фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами перевірки складено акт № 0184\01\07\23\2694712508 (а.с.91-92).
Перевірку контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 було проведено згідно з Планом - графіком проведення перевірок у липні 2010 року, затвердженим В.О. начальника Красноперекопської ОДПІ (а.с.89) та направлення на проведення перевірки № 385\23-30 від 22.07.2010 року (а.с.11). Дане направлення на перевірку було вручено продавцю ОСОБА_1, - ОСОБА_6, що позивачем та її представником не заперечується, а також було підтверджено самим продавцем, яка була допитана в судовому засіданні в якості свідка.
За результатами проведеної перевірки був складений акт перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 26.07.2010 року, в якому також зазначено, що перевірка проводилась у присутності продавців ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та копія цього акту була вручена ОСОБА_6 в той же день (а.с.12, 13).
Повноваження органів державної податкової служби щодо проведення перевірок встановлено Законом України «Про державну податкову службу в Україні» № 509 від 04.12.1990 року, відповідно до п. 2 ст. 11 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) якого органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та в порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Порядок реалізації повноважень органів державної податкової служби, наданих п. 2 ст. 11 Закону № 509, тобто права здійснювати контроль за порядком проведення готівкових розрахунків, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, ліцензій, торгових патентів, шляхом проведення планових перевірок в статтях 11, 11-2 не наведений.
Статтями 15 та 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265 передбачено, що контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуг), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.
Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 року № 637 не відноситься до законодавства з питань оподаткування, і на перевірки щодо контролю за дотриманням цих нормативно – правових актів не поширюються вимоги ст. 11 -1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), якою визначені підстави та порядок проведення планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів.
При здійсненні контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), порядку обігу готівки та порядку патентування торговельної діяльності, органи державної податкової служби керуються вимогами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», яким контроль за проведенням готівкових розрахунків покладено на органи державної податкової служби, ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), в частині дотримання умов допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових перевірок та чинними наказами Державної податкової адміністрації України.
Відповідно до ст.. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової перевірки за умови надання платнику податків під розписку:
- Направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
- Копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених ч. 1 цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки, але позивач правом недопущення на перевірку не скористався.
Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 розділу 3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків (додаток 1 до наказу ДПА України від 27.05.2008 р. №355) працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі - розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством. Перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку (примірна форма направлення наведена в додатку 8 до Методичних рекомендацій). Направлення виписується окремо на перевірку кожного суб'єкта господарювання у 2-х примірниках (один з яких оформлюється на бланку органу ДПС), що скріплюються гербовою печаткою і підписуються керівником органу ДПС.
Отже, представники Красноперекопської об’єднаної ДПІ мали право проводити планову перевірку позивача на підставі належним чином оформленого направлення, яке було пред’явлено його посадовій особі, та без письмового попередження про її проведення, а тому суд вважає доводи позивача та її представника про неправомірність проведення перевірки безпідставними.
В ході перевірки Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 були встановлені наступні порушення, які відображені в акті № 0184\01\07\23\2694712508 від 26.07.2011 року:
- п. 1,2, 5 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме проведена розрахункова операція без застосування реєстратора розрахункових операцій та не надано особі, яка отримує товар розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції; не використана книга обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки;
- п.9 ст. 3 “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме не забезпечено роздрукування на реєстраторі розрахункових операцій звітні чеки за 08.02.2010 року;
- п. 11 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: не забезпечений режим попереднього програмування кількості товарів;
- п.13 ст. 3 “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме не забезпечена відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій. Загальна сума невідповідності склала 1927,50 гривень.
- ст.. 5 п. 3 ст. 17 Закону, а також п. 9.1 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого Наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000 року, яке виразилось у відсутності дати початку використання розрахункової книжки на реєстраційній сторінці; відсутності дати використання розрахункових чеків на корінцях розрахункової книжки.
За наслідками перевірки позивача, Красноперекопською об’єднаною Державною податкової інспекцією було прийнято рішення № 0000942330 від 02 серпня 2010 року, яким за встановлені в ході перевірки порушення до приватного підприємця ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції:
- першим пунктом – у п’ятикратному розміру суми, на яку встановлена невідповідність – 9637,50 гривень;
- другим пунктом – у п’ятикратному розміру вартості проданих товарів (наданих послуг) – за не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій – 270 гривень;
- третім пунктом – п’ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування – 85 гривень;
- четвертим пунктом – двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку за 08.02.2010 року – 340 гривень;
- п’ятим пунктом - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за ведення розрахункової книжки з порушенням встановленого порядку – 340 гривень (а.с. 42).
З рішенням в частині застосування штрафних санкцій на підставі другого, третього та четвертого його пунктів позивач погодилась та сплатила їх до бюджету.
Не погодившись із нарахуванням штрафних санкцій у сумі 9637,50 гривень (пункт 1) та в сумі 340 гривень (пункт 5), позивач звернулася до суду з даним позовом.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вже було встановлено судом, перевірка позивача була здійснена податковими інспекторами правомірно.
Відповідно до ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі Закон №265/95-ВР (в редакції на момент прийняття рішення про застосування фінансових санкцій), суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
9) щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;
13) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Статтею 2 Закону №265 встановлено, що терміни, які вживаються в цьому Законі мають наступне значення:
реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;
розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Відповідальність за порушення вищезазначених приписів встановлені ст.17,22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Так п.1 ст.17 передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Відповідно до ст. 22 Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Як встановлено судом, позивач здійснює свою підприємницьку діяльність в нежитловому приміщенні, розташованому в будинку АДРЕСА_1, на підставі договору оренди з ОСОБА_4, якій також здійснює свою підприємницьку діяльність в тому ж приміщенні з тим самим режимом роботи, перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та займається роздрібною торгівлею без використання РРО.
Як слідує з пояснень позивача та свідків, офіційного розподілу торгової площі приміщення між підприємцями не має.
Продавцем товарів у ОСОБА_1, на підставі трудового договору від 02.07.2010 року працює ОСОБА_6 (а.с. 20).
Продавцем, що працює у ОСОБА_4, на момент проведення перевірки згідно трудового договору від 12.02.2010 року був ОСОБА_7 (а.с. 23).
Як встановлено судом, 26 липня 2010 року, до початку проведення перевірки, співробітником податкової інспекції був придбаний товар, належний ФОП ОСОБА_1 – масло машинне на суму 54 гривні.
Відповідно до п. 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833, забороняється зберігання на місці проведення розрахунку готівки, що не належить суб’єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.
Згідно п. 4.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 614, унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій.
Як пояснили в судовому засіданні свідки – ОСОБА_8 (податковий інспектор) та ОСОБА_6 (продавець позивачки), на момент здійснення розрахункової операції ОСОБА_6 не знаходилась в приміщенні магазину та товар був проданий покупцеві ОСОБА_7, який взяв в нього гроші за товар, передав покупцеві оплачений товар та надав здачу, після чого податковий інспектор пред’явив до продавця вимогу про підрахунок готівки, яка малась на місці проведення розрахункової операції.
На вимогу податкового інспектора Волобуєв самостійно перерахував грошові кошти, які знаходились на місці проведення ним розрахунку з покупцем, сума яких склала 2796 гривень, про що був складений відповідний опис, підписаний цією особою без заперечень (а.с. 87).
Також перевіряючим був наданий денний звіт реєстратора розрахункових операцій ФОП ОСОБА_1, відповідно до якого загальна сума готівки згідно з розрахунковими квитанціями склала 814,50 гривень (а.с. 87). Розбіжність, за мінусом також 54 гривень, на які не була видана розрахункова квитанція, склала 1927, 50 гривень.
Таким чином, доводи позивача відносно того, що перевіряючими були складені суми, які знаходились в касах двох підприємців, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Як встановлено судом, розбіжність між готівкою та коштами, зазначеними в денному звіті була виявлена внаслідок підрахунку готівкових коштів, які знаходились на місці проведення розрахункової операції.
Більш того, з порушенням позивачкою п.п. 1, 2 ст. 3 Закону, яке виразилось в не проведенні її продавцем розрахункової операції з продажу масла через реєстратори розрахункових операцій вона погодилась та сплатила нараховані штрафні санкції.
Таким чином, суд вважає необґрунтованим посилання позивача на ту обставину, що виявлені співробітниками грошові кошти не є виручкою ФОП ОСОБА_1, оскільки вони знаходились на місці проведення розрахункової операції з продажу товару, належного саме їй.
Як зазначалося вище, статтею 22 Закону №265 передбачена відповідальність у разі невідповідності суми готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів яка зазначена в денному звіті РРО.
Із наведеної норми випливає, що законодавець не встановлює будь-яких інших умов, необхідних для застосування до суб’єкта господарювання, у якого виявлено невідповідність, штрафних (фінансових) санкцій, передбачених зазначеної нормою. Зокрема, не має правового значення походження готівкових грошових коштів, які знаходяться на місці проведення розрахунків.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість пункту 1 рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Красноперекопською об’єднаною Державною податковою інспекцією до позивача за порушення нею п.13 ст. 3 “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.
Щодо позовних вимог відносно визнання недійсним та скасування п. 5 рішення, суд зазначає наступне.
За своєю правовою природою зазначені штрафні санкції є адміністративно – господарськими санкціями (ст.. 238 Господарського Кодексу України).
Пунктом 5 рішення від 02 серпня 2010 року до позивачки застосовані штрафні санкції за порушення порядку ведення розрахункової книжки, а саме: відсутня дата початку її ведення на реєстраційній сторінці та представники сторін не заперечують, що ведення цієї книжки було розпочато в 2008 році.
В той же час, відповідно до ст.. 250 Господарського Кодексу України, адміністративно – господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Таким чином, на момент проведення посадовими особами відповідача перевірки, складання акту та винесення рішення від 02 серпня 2010 року скінчились строки застосування адміністративно – господарських санкцій за вказане порушення, а тому в цій частині позовні вимоги позивачки є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Оскільки позовні вимоги Геленко підлягають частковому задоволенню, з відповідача на її користь підлягають стягненню понесені нею судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1,70 гривень.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 01.07.2011р. У повному обсязі постанову складено 05.07.2011р.
Керуючись ст.ст. 158, 160-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункт 5 рішення Красноперекопської об’єднаної Державної податкової інспекції № 0000942330 від 02 серпня 2010 року в частині застосування до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 340 гривень.
В інший частині позовних вимог – відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1 (одна) гривня 70 копійок.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кононова Ю. С.