ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 червня 2011 р. Справа №2а-5669/11/0170/3
(17:04) м. Сімферополь
Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Командира військової частини А 1743
про визнання неправомірними дій
за участю представників сторін:
позивач - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1,
від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 1746 від 20.06.11 р.
Суть справи:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Командира військової частини А 1743 про визнання неправомірними дій командира військової частини А 1743 при видачі наказу від 14.04.2011 р. № 219 "Про виявлені порушення у роботі по зміцненню військової дисципліни та покарання винних" в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність займаній посаді; зобов'язання командира військової частини А 1743 скасувати п. 2 наказу від 14.04.2011 р. № 219 "Про виявлені порушення у роботі по зміцненню військової дисципліни та покарання винних".
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.05.11 р. відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправомірність дій командира військової частини А 1743 за тих підстав, що на час накладення дисциплінарного стягнення не мав жодного стягнення, постійно проводить роботу щодо зміцнення трудової дисципліни та правопорядку, індивідуально-виховну та психопрофілактичну роботу серед підлеглих, а також зауважує про невизначеність у наказі про накладення дисциплінарного стягнення норм права, які були ним порушені при виконанні своїх посадових обов'язків.
У судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, просив визнати протиправним та скасувати п. 2 наказу від 14.04.2011 р. № 219 командира Військової частини А 1743 "Про виявлені порушення у роботі по зміцненню військової дисципліни та покарання винних". В іншій частині позовних вимог відкликав позовну заяву.
Відповідач надав письмові заперечення проти позову, в яких посилається на вимоги ст.ст. 68, 71 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 107, 108 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, що на його думку, обґрунтовує правомірність накладеного дисциплінарного стягнення.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2), ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на військовій службі з 1988 р., про що свідчать дані службової картки, що відображує також застосовані до позивача заохочення (а.с. 15-17), у військовій частині А 1743 проходить службу з 20 жовтня 2003 року.
Відповідно до п. 2 наказу від 14.04.11 р. № 219 командира військової частини А 1743 за низький рівень організації роботи щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку, низький рівень індивідуально-виховної та психопрофілактичної роботи, що призвело до скоєння злочинів підлеглими, на заступника командира реактивного дивізіону з виховної роботи майора ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення "попередження про неповну службову відповідність займаній посаді" (а.с. 7).
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Пунктом 15 ч. 1 ст. 3 КАС України зазначається, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 р. № 2232 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Таким чином, дана справа є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду та вирішенню адміністративним судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збройні сили України" № 1934 від 06.12.1991 р. збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Відповідно до ст. 12 Закону України № 1934 підготовка Збройних Сил України до виконання покладених на них Конституцією України завдань, організація та забезпечення їх виконання, підтримання на належному рівні бойової і мобілізаційної готовності та боєздатності, виховна робота, збереження життя і здоров'я особового складу, забезпечення законності та військової дисципліни у Збройних Силах України здійснюються органами військового управління, командирами і начальниками всіх рівнів відповідно до вимог Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері оборони.
Відповідно до ст. 18 Закону України № 1934 нагляд за додержанням законності у Збройних Силах України, цивільний демократичний контроль за діяльністю Збройних Сил України здійснюються відповідно до закону.
Додержання законності в Збройних Силах України означає, в першу чергу, дотримання та виконання військовослужбовцями всіх рангів та статусів вимог законодавства щодо порядку несення військової служби, важливим елементом якої є військова дисципліна.
Відповідно до ст.1, 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 551 від 24.03.1999 р., військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України та ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Відповідно до ст. 5 Дисциплінарного Статуту за стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.
Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів (начальників) підтримувати на належному рівні військову дисципліну.
Відповідно до ст. 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548 від 24.03.1999 р. командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу); за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержанням принципів соціальної справедливості; а також повинен знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі (у підрозділі), ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців; проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям і злочинам серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини; аналізувати стан військової дисципліни і об'єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові).
Відповідно до ст. 6, 8 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548 від 24.03.1999 р., відповідальність за стан внутрішньої служби, яка здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань, у військових частинах покладається на всіх прямих начальників, які повинні подавати допомогу підпорядкованим військовим частинам і підрозділам в організації та забезпеченні виконання вимог внутрішньої служби і систематично перевіряти її стан.
Відповідно до ст. 107 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України заступник командира батальйону з виховної роботи в мирний і воєнний час відповідає за організацію і проведення виховної роботи, за військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за морально-психологічне забезпечення бойової готовності, бойової підготовки, бойових завдань, повсякденної діяльності батальйону (корабля), за гуманітарну підготовку, інформаційну і культурно-виховну роботу, дозвілля військовослужбовців, за їх соціальний захист.
Відповідно до ст. 108 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України заступник командира батальйону з виховної роботи зобов'язаний:
- проводити роботу, спрямовану на виховання у військовослужбовців батальйону (корабля) відданості Українському народові, формування у особового складу високих морально-психологічних якостей громадянина - патріота України, готовності до свідомого виконання Конституції України і законів України, вимог Військової присяги, військових статутів Збройних Сил України, інших нормативно-правових актів і наказів командирів (начальників);
- вживати конкретних заходів для зміцнення військової дисципліни та правопорядку, профілактики правопорушень серед особового складу, згуртування військових колективів;
- знати ділові якості та морально-психологічний стан офіцерів, прапорщиків (мічманів), сержантів і старшин підрозділів батальйону (корабля), брати участь у роботі з кадрами, їх атестуванні;
- керувати виховною роботою офіцерів батальйону (корабля), проводити з ними заняття з воєнної педагогіки і психології, особисто навчати їх практиці виховної роботи, подавати необхідну методичну допомогу;
- брати участь у здійсненні заходів професійного психологічного добору військовослужбовців і розподілі їх за підрозділами з урахуванням особливостей і нахилів.
Невиконання військовослужбовцями вимог щодо порядку внутрішньої служби - системи заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та законодавства - є порушенням військової дисципліни.
Статтею 83 Дисциплінарного Статуту зазначено про те, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного Статуту застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту.
Відповідно до ст. 71 Дисциплінарного Статуту командир полку, бригади, дивізії щодо підлеглих офіцерів має право: а) робити зауваження, оголошувати догану, сувору догану; б) попереджувати про неповну службову відповідність.
Відповідно до абз. "є" ст. 8 Дисциплінарного Статуту командири, посади яких у цьому Статуті не визначені, користуються дисциплінарною владою щодо підлеглих військовослужбовців згідно з військовим званням, передбаченим їх посадою.
Відповідно до ст. 70 Дисциплінарного Статуту командир окремої військової частини, який користується відповідно до статті 8 цього Статуту дисциплінарною владою командира батальйону (корабля 3 рангу), має право попереджувати офіцерів про неповну службову відповідність.
Отже командир військової частини А 1743 Козаченко Д.Г., призначений на посаду наказом Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України № 427 від 25.09.08 р., мав право накласти на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Відповідно до ст. 68 Дисциплінарного Статуту на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення, як зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження в посаді; пониження військового звання на один ступінь; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; позбавлення військового звання.
Відповідно до ст. 5 Закону України № 2232 від 25.03.1992 р. майор ОСОБА_1 відноситься до старшого офіцерського складу. Заходи дисциплінарного стягнення повинні застосовуватись відповідно до критеріїв небезпечності вчиненого правопорушення та з урахуванням особи правопорушника в частині раніше накладених на нього стягнень, що встановлено ч. 2 ст. 86 Дисциплінарного статуту.
З службової картки позивача, наявної в матеріалах справи, слідує, що позивач має декілька заохочень у вигляді подяк та зняття накладених раніше стягнень за період з 14.04.2010 р. по 13.04.2011 р.
Відповідно до ст. 32 Дисциплінарного Статуту військовослужбовець, що має дисциплінарні стягнення, заохочується шляхом зняття накладеного раніше стягнення. Право знімати дисциплінарні стягнення належить тому командирові, який їх накладав, та його прямим начальникам. Згідно ст. 34 Дисциплінарного Статуту вважається, що військовослужбовець не має дисциплінарних стягнень після їх зняття відповідним командиром.
Отже порядок накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність згідно наказу № 219 від 14.04.11 р. застосовано із порушенням процесуального порядку накладення дисциплінарних стягнень, оскільки попередження про неповну службову відповідність застосовується після здійснення таких заходів дисциплінарної відповідальності як зауваження, догани, суворої догани.
Крім того, в наказі командира військової частини А 1743 від 14.04.11 р. "Про виявлені порушення у роботі по зміцненню військової дисципліни та покарання винних" не міститься посилань на відповідні норми права, які були порушені позивачем при здійсненні ним посадових обов'язків, а саме при організації роботи щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку, що стало наслідком низького рівня індивідуально-виховної та психопрофілактичної роботи у військовій частині серед окремих військовослужбовців, підлеглих ОСОБА_1
Відповідно до ст. 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
відповідно до ст. 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Доказів проведення належним чином службового розслідування в матеріали справи відповідаче мне надано.
Відповідачем не доведено в порядку ст. 71 КАС України правомірності застосування дисциплінарного стягнення до позивача у вигляді попередження про неповну службову відповідність, а саме не надано чіткого зазначення переліку дій, які стали причиною низького рівня керівництва роботою щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку в підпорядкованому ОСОБА_1 дивізіоні. Відповідачем не доведено причинно-наслідковий зв'язок між порушенням організації роботи щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку ОСОБА_1 як заступника командира реактивного дивізіону з виховної роботи В/ч А 1743 та скоєнням злочинів військовослужбовцями В/ч А 1743 у 2011 році. Адже відповідно до ст. 98 Дисциплінарного Статуту під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому саме полягає порушення ним військової дисципліни, доказів чого відповідачем суду не надано.
Наказ № 219 від 14.04.2011 р. "Про виявлені порушення у роботі по зміцненню військової дисципліни та покарання винних" не відповідає вимогам чинного законодавства.
Позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
У судовому засіданні 23.06.11 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 24.06.11 р.
Керуючись ст.ст. 94, п. 5 ч. 1 ст. 155, 158, 160-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати п. 2 Наказу Командира Військової частини А 1743 № 219 від 14.04.2011 р. "Про виявлені порушення у роботі по зміцненню військової дисципліни та покарання винних".
3. В іншій частині залишити позовну заяву без розгляду.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) 3,40 грн. судових витрат.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Шкляр Т.О.