ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 червня 2011 р. Справа №2а-6440/11/0170/3
(18:10) м. Сімферополь
Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився.
Суть справи:
Державна податкова інспекція в Чорноморському районі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.06.11 р. відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог п.п 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, а саме ненадання податкової звітності до контролюючого органу більше року, що є підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності відповідно до ст. 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців” № 755 від 15.05.2003 р.
Відповідач письмових заперечень проти позову не надав.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином, під розписку (а.с.15). Клопотань про відкладення розгляду справи або пояснень поважності причин його відсутності у судовому засіданні на адресу суду не надіслав.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.13). Клопотань про відкладення розгляду справи або пояснень поважності причин його відсутності у судовому засіданні на адресу суду не надіслав.
Враховуючи зазначені вище обставини, з урахуванням принципу розумності строку розгляду адміністративних справ за ст. 122 КАС України, керуючись ст. 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін на підставі наявних доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця 13.10.2008 р. Чорноморською райдержадміністрацією АР Крим за адресою місцезнаходження: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою з ЄДР станом на 24.12.2010 р. (а.с. 6).
Згідно довідки Чорноморської ДПІ в АР Крим № 3483/9/29-0 від 31.12.2010 р. ФОП ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку з 15.10.2008 р. (а.с. 7).
Відповідно до довідки Чорноморської ДПІ в АР Крим № 3176/9/1703 від 22.12.10 р. ФОП ОСОБА_1 не надає податкову звітність до контролюючого органу з дня реєстрації у органі державної податкової служби, а саме з 15.10.2008 р. (а.с. 8), заборгованості з податків та зборів перед бюджетом не має.
Згідно ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 6, п. 7 ч. 1 ст. 3, п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України, відповідно до яких визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, дана справа є справою адміністративної юрисдикції.
Чорноморська ДПІ в АР Крим входить в систему органів податкової служби в Україні, є суб’єктом владних повноважень та контролюючим органом в розумінні ч. 1 ст. 1, ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” № 509 від 04.12.1990 р. із змінами і доповненнями, п.2.1.4. ст. 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.2000 р. (що діяв на час виникнення спірних правовідносин), якa виконує в тому числі функції щодо здійснення контролю своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а отже має право на звернення до суду з позовною заявою щодо вирішення спорів у сфері податкових правовідносин, що передбачено п.п.41.1.1 п. 41.1 ст. 41, п.п.20.1.12 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.
Підпунктом 16.1.3. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлений обов'язок платника податків подавати до контролюючих органів декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Оскільки згідно п.п. 15.1. Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом, то обов'язок ФОП ОСОБА_1 подавати податкову звітність до державної податкової служби є безумовним.
Оскільки податкова звітність відповідачем не надавалась з 15.10.2008 р., то суд при вирішенні питання щодо правомірності позовних вимог в частині порушення вимог податкового законодавства керується діючими на час виникнення спірних правовідносин нормативними актами, а саме Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.2000 р., Законом України “Про систему оподаткування” № 77 від 18.02.1997 р., зокрема тим, що ненадання податкової звітності до контролюючого органу більше року є підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців” № 755 від 15.05.2003 р.
Даний підхід суду до вирішення спірних правовідносин зумовлений тим, що відповідно до розділу 20 підрозділу 10 п. 10 ПК України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, ДПА України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі, акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу. Відтак на підставі Закону України від 02.12.2010 р. № 2756 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Податкового Кодексу України”, суд вважає за можливе звернутися до відповідних положень Податкового кодексу України при вирішенні справи по суті в частині, що стосується права податкового органу звертатись до суду з вимогою про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, про наявність якого йде мова у п.п. 20.1.12 ст. 20 ПК України.
Відтак первинним завданням суду є встановлення правомочності позивача звернутися до суду з позовними вимогами на момент розгляду справи. Прийняття ж рішення по справі повинне відбуватися за тими нормами закону, які діяли на час виникнення спірних правовідносин з урахуванням норм ПК України в частині, що стосується права податкового органа звертатись до суду з вимогою про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Пунктом 2 ч.1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” № 1251 від 25.06.1991 року (із відповідними змінами і доповненнями), що діяв на час реєстрації фізичної особи - підприємця у якості платника податків, передбачається обов'язок платників податків, зборів (обов'язкових платежів) подавати в державні податкові органи відповідно до діючого законодавства декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.
Згідно п. 19.1 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889 від 22.05.2003 р., який діяв на час неподання відповідачем податкової звітності), платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу у разі, коли такий платник податку зобов'язаний за цим Законом подавати декларацію, а також подавати зазначену декларацію за встановленою формою у визначені Законом строки
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.2000 року, що діяв на час проведення перевірки та складання акту, платники податків повинні представляти до органів ДПІ звітність з періодичністю, встановленою нормами діючого законодавства, а саме податкові декларації подаються за базовий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Статтею 11 Закону України "Про систему оподаткування" № 1251 від 25.06.1991 року, що діяв на час реєстрації фізичної особи - підприємця у якості платника податків, передбачена відповідальність платників податків і зборів (обов'язкових платежів) за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.
На час прийняття судового рішення по справі вказані Закони № 1251 від 25.06.1991 р., № 889 від 22.05.2003 р. та № 2181 від 21.12.2000 р. втратили чинність. Правові норми, що регулюють спірні правовідносини, знайшли своє відображення у Податковому кодексі України № 2755 від 02.12.2010 року, що набрав законної сили з 01.01.2011 року.
Згідно ст. 47 Податкового кодексу України фізичні особи - платники податків несуть відповідальність в тому числі за неподання податкової звітності контролюючим органам, у випадках, передбачених законом (п.п. 47.1.2.). Податковим кодексом України в ст. 111 за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи державної податкової служби, встановлені наступні види юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна та кримінальна.
Частина 1 ст. 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців” № 755 від 15.05.2003 року вказує, що підприємницька діяльність фізичної особи - підприємця припиняється у разі ненадання останнім до органів Державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності на підставі ухвалення судом рішення, що постановляється, зокрема, при неподанні фізичною особою - підприємцем відповідних документів щонайменш на протязі року.
Відповідно до довідки Чорноморської ДПІ в АР Крим № 3176/9/1703 від 22.12.10 р. ФОП ОСОБА_1 не надає податкову звітність до контролюючого органу з 15.10.2008 р., заборгованості зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) не має (а.с. 8).
Відповідач згідно зі ст. 71 КАС України не надав доказів оформлення податкових декларацій, іншої звітності та відправлення цих матеріалів позивачу.
Позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ч. 3 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців" № 755 від 15.05.2003 р. фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України № 755, суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, в день набрання таким рішенням законної сили направляє копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи-підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення при припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України в адміністративних справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Постанова у повному обсязі складена 22.06.11 р.
Керуючись ст. ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1), зареєстрованого Чорноморською райдержадміністрацією АР Крим 13.10.2008 р.
Копію цієї постанови, після набрання нею законної сили, направити державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи-підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця на підставі судового рішення.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Шкляр Т.О.