ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
15 березня 2011 р. Справа №2а-2417/11/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Кононової Ю. С., при секретарі Габрись П.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі представників сторін в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Сакського міськрайонного центру зайнятості
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення суми матеріального забезпечення,
ВСТАНОВИВ:
Сакський міськрайонний центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму виплаченого матеріального забезпечення у розмірі 277,07 гривень.
Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач була зареєстрована та перебувала на обліку в Сакському міськрайонному центрі зайнятості як безробітна в період часу з 04 листопада по 19 березня 2010 року, у зв’язку з чим отримувала виплати від центру зайнятості відповідно до законодавства. Однак, проведеним розслідуванням страхових випадків та обґрунтуванням виплат матеріального забезпечення було виявлено, що відповідач з 12 липня 2006 року є фізичною особою – підприємцем, а тому не мала права на отримання статусу безробітної.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням у матеріалах справи, причин своєї неявки суду не надала. Правом надання заперечень на позовну заяву відповідач також не скористалася.
15 березня 2011 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу на основі наявних в ній доказів за відсутністю сторін.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з п.4,5,6 ст.12 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року, виконавча дирекція Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України та її робочі органи:
1) здійснюють облік та ведуть реєстр платників страхових внесків;
2) провадять збір страхових внесків;
3) здійснюють оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах затвердженого бюджету;
4) виплачують забезпечення та надають соціальні послуги, передбачені цим Законом, забезпечують здійснення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання настанню страхових випадків;
5) контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.
Як вбачається із ч.1,2 ст.22 Закону, право на виплату допомоги по безробіттю мають застраховані та незастраховані особи, які в установленому законом порядку визнані безробітними.
Згідно ст.2 Закону України “Про зайнятість населення”, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Судом встановлено, що 11 листопада 2009 року ОСОБА_1 звернулася до Сакського міськрайонного центру зайнятості із заявою, в якій просила вирішити питання її працевлаштування та зазначила, що підприємницькою діяльністю вона не займається, пенсію не отримує, не є найомним працівником по договору цивільно–правового характеру, не має інших передбачених законодавством доходів. Окрім того, зазначеною заявою відповідач зобов’язалася повідомити позивача у випадку працевлаштування, укладення цивільно-правових договорів, а також зайняття іншою діяльністю, яка пов’язана з отриманням прибутку (а.с.5,6).
Наказом № НТ091111 Сакського міськрайонного центру зайнятості від 11 листопада 2009 року ОСОБА_1 був наданий статус безробітної (а.с.7).
Відповідно до наданих відповідачкою відомостей, Сакським міськрайонним центром зайнятості було призначене та виплачувалося ОСОБА_1 матеріальне забезпечення по безробіттю з 11.11.2009 р. по 18.03.2010 року.
Згідно з ч. 2 ст.36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Частиною 3 ст. 36 Закону передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до п.п. 1) п. 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України N 307 від 20.11.2000, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).
Тобто, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що у разі зайняття особи підприємницькою діяльністю вона не вважається безробітною та не має права на отримання відповідної допомоги.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 12 липня 2006 року зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців як фізична особа-підприємець (а.с. 9-10). Разом з тим, при зверненні нею до Сакського міськрайонного центру зайнятості, вона позивача про зазначені обставини не попередила.
19 березня 2010 року позивачем було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, яким було встановлено, що відповідач з 12 липня 2006 року є суб’єктом підприємницької діяльності, а отже відноситься до категорії зайнятого населення, але з 04 листопада 2009 року, внаслідок подачі нею недостовірних відомостей про її особу, перебуває на обліку як безробітна та незаконно отримує матеріальне забезпечення (а.с. 8).
За період знаходження ОСОБА_1 на обліку в Сакському міськрайонному центру зайнятості, їй було виплачено матеріальне забезпечення в сумі 2017,07 гривень.
31 березня 2010 року позивачем був виданий наказ № МТ 100331-3 про повернення незаконно сплачених ОСОБА_1 коштів та 02 квітня 2010 року на її адресу було направлене письмове повідомлення про необхідність в строк до 11 квітня 2010 року перерахувати позивачеві незаконно одержані суми, яке було отримане відповідачкою 07 квітня 2010 року (а.с. 11-13).
06 квітня 2010 року відповідач сплатила позивачеві 1000 гривень, 17 вересня 2010 року сплатила 440 гривень, а 30 грудня 2010 року добровільно відшкодувала ще 300 гривень, а усього 1740 гривень (а.с. 14, 15, 16).
Таким чином, на цей час сума заборгованості відповідачки з незаконно отриманого матеріального забезпечення перед позивачем складає 277,07 гривень.
Оскільки ОСОБА_1 не сплатила дану заборгованість в добровільному порядку, вона підлягає стягненню з неї примусово.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Оскільки позивач є звільненим від сплати судових витрат, вони не підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-160, КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов Сакського міськрайонного центру зайнятості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Сакського міськрайонного центру зайнятості (р/р 37176001000524 в УДК в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЕДРПОУ 20708681) матеріальну шкоду, заподіяну безпідставним отриманням допомоги по безробіттю у сумі 277 (двісті сімдесят сім) гривень 07 копійок.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя підпис Кононова Ю. С.