РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2011 року Справа № 5004/316/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Дужич С.П.
судді Огороднік К.М. ,
судді Юрчук М.І.
при секретарі Ткач Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: ОСОБА_1 (довіреність №24 від 24.01.2011 р.)
розглянувши апеляційну скаргу позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Волинської області від 29.03.11 р. у справі №5004/316/11(суддя Філатова С.Т.)
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Підприємця ОСОБА_3
про зобов'язання укласти договір
Судом роз’яснено представнику відповідача права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
До початку розгляду справи розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду №5004/316/11 від 10 травня 2011 року змінено склад суду у даній справі. В зв'язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці, її замінено суддею Огородніком К.М.
29 березня 2011 року, рішенням господарського суду Волинської області було відмовлено у позові ФОП ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3 про зобов'язання укласти договір.
Позивач, не погоджуючись з рішенням, прийнятим судом першої інстанції, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення повністю та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Вважає, що судом першої інстанції, при винесенні рішення, було порушено норми матеріального та процесуального права, мотивуючи її тим, що укладення господарського договору оренди торгового місця є обов'язковим для сторін виходячи з п.44 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", яким передбачається можливість обов'язкового укладення договору оренди торгового місця у випадку, якщо це встановлено органами місцевого самоврядування. Крім того, вважає, що згідно пункту 10.6 Договору інвестування будівництва "Книжкового пасажу" № 5 від 20 червень 2003 року, після прийняття "Книжкового пасажу" в експлуатацію і передачі забудовником інвестору його 1/15 частини у власність - сторони в окремому договорі визначають умови і порядок його спільної експлуатації, а оскільки відповідач є одним із інвесторів та співвласником приміщення № 6 площею 16,6 м2, то він зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження майна, у сплаті податків та зборів та нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном. Тому, на думку апелянта, договір інвестування будівництва "Книжкового пасажу" від 20 червня 2003 року є підставою виникнення обов'язку у відповідача укласти з позивачем договір оренди торговельного місця.
У запереченні на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 –без задоволення, оскільки немає жодних підстав, які б доводили обов'язковість укладення договору оренди з позивачем. Договором інвестування будівництва "Книжкового пасажу" передбачено можливість вкладення коштів для будівництва цього пасажу для набуття спільної часткової власності на об'єкт будівництва, але цей договір не може вважатися підставою для зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір оренди торгівельного місця. Вказує, що означеним договором вона не уповноважувала позивача здійснювати експлуатацію та управління Книжковим пасажем і жодних угод чи попередніх домовленостей із позивачем щодо укладення договору оренди торгівельного місця у неї не було.
Під час апеляційного перегляду справи представник відповідача підтримав заперечення на апеляційну скаргу з мотивів викладених у запереченнях. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Письмовим клопотанням представник ФОП ОСОБА_2 просить проводити розгляд справи без участі представника позивача.
Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що позивач належним чином повідомлений про час та місце апеляційного перегляду справи, а явка сторін обов'язковою не визнавалась - колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
22 квітня 2002 року між Луцькою міською радою та позивачем було укладено договір оренди земельної ділянки №1618, за яким Луцька міська рада, на підставі рішення №20/8 від 29 березня 2002 року "Про надання земельної ділянки на умовах оренди підприємцю ОСОБА_2 для влаштування та обслуговування книжкового пасажу на вул. Лесі Українки", надала позивачу на умовах оренди земельну ділянку площею 525 м2, строком на 25 років для влаштування та обслуговування книжкового пасажу по вул. Лесі Українки в м. Луцьку (а с. 10).
Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради №143 від 29 квітня 2004 року "Про надання статусу ринку "Книжковому пасажу" надано з 01 травня 2004 року статус ринку "Книжковому пасажу" та зобов'язано позивача, зокрема, забезпечити своєчасне справляння ринкового збору на території "Книжкового пасажу" відповідно до рішень Луцької міської ради від 22 листопада 2002 року № 3/9 „Про порядок справляння ринкового збору у м. Луцьку" та від 27 лютого 2004 року № 15/6 „Про внесення змін до рішення міської ради від 22 листопада 2002 року № 3/9 „Про порядок справляння і ставки ринкового збору у м. Луцьку"; постійне утримання території ринку в належному санітарному стані. (а.с.11).
Відділом розвитку підприємництва департаменту підприємництва Луцької міської ради позивачу надано дозвіл №568 від 17 травня 2007 року на розміщення об’єкта торгівлі ринку "Книжковий пасаж" 525 м2 терміном до 22 квітня 2027 року (а.с. 12).
ОСОБА_3, згідно Договору №5"а" інвестування будівництва "Книжкового пасажу" від 20 червня 2003 року, Акту прийому-передачі від 30 травня 2004 року та рішення господарського суду Волинської області від 04 серпня 2010 року по справі №2/31-91, стала власником 1/15 частини спільної часткової власності приміщення "Книжковому пасажу" в м. Луцьку по вул. Лесі Українки, 35а і отримала в натурі у спільну часткову 1/2 частку приміщення №6 загальною площею 16,6 м2, яке розташоване в даному "Книжковому пасажі" (а.с. 18, 48-49, 41-43).
Означене не заперечувалося сторонами як під час судового розгляду справи у суді першої інстанції , так і відповідачем в ході апеляційного перегляду справи.
01 червня 2009 року та 23 грудня 2010 року, позивач звертався до відповідача із пропозиціями на укладення договору оренди 1/2 торговельного місця №5 загальною площею 16,6 м2, що розташоване на території ринку "Книжковий пасаж" м. Луцьк, вул. Лесі України, 35а, яке надається позивачем відповідачу у тимчасове користування строком до 31 січня 2012 року для провадження торговельної діяльності із встановленням орендної плати у розмірі 439,90 грн. на місяць ( п.1, 10,24 проекту договору оренди № 5) ( а.с. 23-27).
24 лютого 2011 року, позивач звернувся до господарського суду Волинської області з позовною заявою про зобов'язання відповідача укласти договір оренди торгівельного місця.
29 березня 2011 року, рішенням господарського суду Волинської області було відмовлено у позові ФОП ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3 про зобов'язання укласти договір.
Давши оцінку доказам по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач являється власником частки приміщення № 6 загальною площею 16,6 м2 у даному Книжковому пасажі. (а. с. 19)
Статтями 317, 319 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яким він володіє, користується, розпоряджається на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності.
Відповідно до ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Поряд з тим, статтями 759, 761 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права на таку передачу.
Відповідно до ст.ст. 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог діючого законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 179 ГК України визначено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
Між тим, як вбачається з позовної заяви, позивач не будучи ні власником, ні співвласником приміщення № 6 загальною площею 16,6 м2 у приміщенні "Книжкового пасажу" в місті Луцьку по вул. Лесі Українки, 35-а, не маючи на це будь-яких повноважень на передачу приміщення з боку власників, має намір передати в оренду, з сплатою 439,90 грн. в місяць орендної плати, відповідачу, яка є співвласником зазначеного приміщення, що суперечить вимогам ст. 761 ЦК України.
Наявність у позивача права оренди земельної ділянки площею 525 м2 за адресою: м. Луцьк, вул. Лесі України до 22 квітня 2027 року, згідно договору оренди земельної ділянки від 22 квітня 2002 року, не дає підстав вважати, що позивач набув право власності на усі приміщення "Книжкового пасажу", який знаходиться на цій земельній ділянці.
Колегія суддів також зазначає, що позивачем не надано доказів: що ринок "Книжковий пасаж" є приватним і належить позивачу; що він є директором-адміністратором даного ринку, або уповноважений співвласниками "Книжкового пасажу" на управління спільним майном.
Відповідно до приписів ч.2 ст. 14 ЦК України, особа не може бути примушена до дії, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстави для укладення договору оренди, а тому відсутні підстави і для задоволення позову.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 29 березня 2011 року прийняте у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.
Судові витрати за подання апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.49 ГПК України покладаються на апелянта .
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Волинської області від 29.03.11 р. у справі №5004/316/11 залишити без змін, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Справу № 5004/316/11 повернути на адресу господарського суду Волинської області.
Головуючий суддя Дужич С.П.
Суддя Огороднік К.М.
Суддя Юрчук М.І.