ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.07.2011 року Справа № 17/28
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білецької Л.М.–доповідача
суддів: Логвиненко А.О., Щвеця В.В.
при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, , паспорт серії НОМЕР_1 від 23.01.96р.;
від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №б/н від 20.02.11р.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.01.2011р.
у справі № 17/28
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Віатекс”
про стягнення вартості майна
ВСТАНОВИВ:
В березні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовною заявою про визначення вартості майна товариства з обмеженою відповідальністю "ВІАТЕКС", що становить 48,57 проценти статутного капіталу ОСОБА_1 та про стягнення з ТОВ "ВІАТЕКС" вартості майна, що становить 48,57 % статутного капіталу на користь ОСОБА_1
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.01.2011 року у справі № 17/28 (суддя Болгар Н.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення мотивовано тим, що у статуті ТОВ “ВІАТЕКС” відсутні положення, що регулюють питання розміру вартості майна товариства, що підлягає виплаті при виході учасника з товариства.
Не погодившись з зазначеним рішенням, ОСОБА_1, звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду та передати справу на новий розгляд.
Так, скаржник посилався на те, що у передбачений законом трьохмісячний строк, керівництво ТОВ “ВІАТАКС” не вчинило жодних дій у зв’язку з отриманням заяви про вихід ОСОБА_1, як учасника, з товариства, тим самим порушивши законні права в отриманні вартості майна, пропорційно вкладу у Статутному фонді. Кім того, директор ТОВ “ВІАТЕКС” ОСОБА_3 не допускала ОСОБА_1 для ознайомлення з бухгалтерськими документами та не надавала інформацію про прибуток підприємства, отже відсутня можливості визначити розмір частки, яка відповідає 48,57% Статутного фонду.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.03.2011 року апеляційну скаргу призначено до розгляду.
ТОВ “ВІАТЕКС” надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що судом першої інстанції повно досліджені всі обставини даної справи, їм надана належна правова оцінка та прийняте обґрунтоване та правомірне судове рішення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників присутніх сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи, відповідно до положень статуту ТОВ "ВІАТЕКС" у редакції, державна реєстрація якого здійснена 19.07.06р., учасниками товариства є ОСОБА_1 із часткою у статутному капіталі (фонді) 48,57 відсотки - 635 000 грн. та ОСОБА_3 із часткою 51,43 відсотки статутного капіталу (фонду) - 472 870 грн.
ТОВ "ВІАТЕКС" є власником грошових і матеріальних внесків учасників, про що зазначено у п. 5.3 його статуту товариства.
08.05.08 приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу ОСОБА_4 була засвідчена справжність підпису на заяві ОСОБА_1 про вихід з ТОВ "ВІАТЕКС" з проханням виплатити вартість належної частки майна, пропорційно частці у статутному капіталі товариства у розмірі 635 000 грн., що складає 48,57 відсотки статутного капіталу ТОВ "ВІАТЕКС", про що в реєстрі нотаріальних дій вчинено запис за № 790.
Як зазначає скаржник, заява про вихід з товариства була надіслана 12.05.08р. на адресу директора ТОВ “ВІАТЕКС”, але дану заяву товариство не отримувало. При цьому, не маючи заяви про вихід зі складу учасників ТОВ “ВІАТЕКС” ОСОБА_1, не має змоги внести зміни до установчих документів та оформити вихід зі складу учасників з проведенням відповідної державної реєстрації, як то вимагає ст. 148 ЦК України.
Водночас, господарським судом для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, була призначена судова економічна експертиза. Відповідно до висновку судово-економічної експертизи 5056-5057/23, складеному 17.12.10 та підписаним судовим експертом Антоненко Н.В., проведеним дослідженням визначений розмір частини майна (частини чистих активів) ТОВ "ВІАТЕКС" станом на 13.05.08: "Балансова вартість майна чи/або чистих активів товариства "Віатекс" має від'ємне значення та складає (-89,6 тис. грн.), а розмір балансової вартості майна чи/або чистих активів товариства "Віатекс" станом на 13.05.08 року пропорційно частці ОСОБА_1 у статному капіталі товариства (48.57%) складає (-43,52) тис. грн. (від'ємне значення)".
Відвід судовому експерту заявлений не був.
В апеляційній скарзі скаржник вказує, на неправильність судово-економічної експертизи, проведеною у даній справі з метою визначення розміру вартості частини майна ТОВ «ВІАТЕКС», належної до виплати позивачу.
Проте, колегія суддів не може погодитись з даними твердженнями, оскільки експертне дослідження було проведено фахівцем науково - дослідного інституту судових експертиз та висновок експерта до сьогоднішнього часу не було оскаржено в установленому законодавством порядку шляхом звернення з відповідною скаргою до дисциплінарної комісії Центральної експертно кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції.
Посилання на неповноту проведеного дослідження (не всі документи були витребувані експертом) є також нічим іншим, ніж втручанням в методику проведення експертного дослідження.
Щодо надання на дослідження експерта засвідчених копій бухгалтерських документів, то жодним нормативно-правовим актом не заборонено здійснювати економічну експертизу на підставі засвідчених копій документів.
Відповідно до п. 130 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень № 53/5 від 08.10.98р., головним завданням дослідження при проведенні економічної експертизи є встановлення обґрунтованості тих чи інших операцій та відображення їх в обліку, а не дослідження справжності.
В той же час, документи, які мають значення для даної справи, зокрема: фінансова звітність, первинна документації інші документи за 2008 рік досліджувались при проведенні експертизи у справі.
Щодо посилань на порушення ведення бухгалтерського обліку ТОВ «ВІАТЕКС», то позивачем було долучено до матеріалів справи лист Олександрійської ДПІ ( т. 1 а.с. 83), яким повідомляється про відмову в порушенні кримінальної справи щодо порушення законодавства про оподаткування директором ТОВ «ВІАТЕКС». Зазначена постанова після перевірки прокуратурою м. Олександрії не скасована ( т. 1 а.с. 84).
Тобто доказами, наявними в матеріалах справи доводиться, що порушень чинного законодавства директором ТОВ «ВІАТЕКС»не встановлено.
Посилання позивача на наявність чорнової касової книги на ім'я ОСОБА_6, є не обґрунтованими, оскільки ця книга не була надана в суді першої інстанції і жодних обґрунтувань поважності її не подання, як того вимагає ст. 101 ГПК України, апелянтом не наведено.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 ЗУ «Про господарські товариства»виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства.
Згідно п. 30 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»№ 13 від 24.10.2008 року у випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення).
Відповідно до п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Баланс», затвердженого наказом МФУ 31 березня 1999 року за № 87 метою складання балансу є надання користувачем повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.
Тобто, з метою визначення вартості частки в статутному капіталі, належної до виплати, слід дослідити баланс, складений на дату виходу учасника з товариства, але не повинна досліджуватись і не має значення для правильного вирішення даної справи бухгалтерська звітність, протоколи ревізійної комісії або органів управління та договори оренди підприємства за всі роки діяльності підприємства.
Правильними визнає колегія висновки суду, щодо відмови у задоволенні вимог позивача, викладених у поясненні-запереченні на судово-економічну експертизу, про витребування документів у Головного управління статистик, банку та направлення документів експерту для усунення недоліків. Оскільки, позивачем неналежним чином заявлено клопотання про витребування доказів, крім того, що позивач їх витребовував з метою направлення цих документів експерту для усунення недоліків експертизи, тобто для проведення дій, взагалі не передбачених чинним законодавством.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму ВСУ № 8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.
Експертом при проведенні судово-економічної експертизи були досліджені всі подані йому документи, надані повні, вичерпні і чіткі відповіді на порушені перед ним питання.
Апелянтом в свою чергу, не наведено жодного обґрунтованого аргументу, який би свідчив про неповноту або неясність експертного висновку.
На перевірку доводів апеляційної скарги апеляційний суд витребував відповідні документи за 2008 рік, про які зазначено у апеляційній скарзі, а саме декларації з податку та прибутку ТОВ “ВІАТЕКС” за 2008 рік в цілому, первинні документи за 2008 рік в цілому, обороти по рахунках за 2008 рік в цілому. Їх було досліджено у засіданні апеляційного суду, але доводів які б спростовували висновок судово-економічної експертизи 5056-5057/23 від 17.12.10р. скаржник не навів і судовою колегією не встановлено.
Таким чином, висновок судово-економічної експертизи 5056-5057/23 від 17.12.10р. не спростований.
За клопотанням позивача було призначено повторну судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при УМВС України в Кіровоградській області, але експерт повідомив про неможливість проведення зазначеної експертизи (т. 6 а.с. 105).
Тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про неможливість стягнення вартості частки, визначеного розміру частини майна (частини чистих активів) ТОВ "ВІАТЕКС" станом на 13.05.08р.: "Балансова вартість майна чи/або чистих активів товариства "Віатекс" має від'ємне значення та складає (-89,6 тис. грн.), а розмір балансової вартості майна чи/або чистих активів товариства "Віатекс" станом на 13.05.08 року пропорційно частці ОСОБА_1 у статному капіталі товариства (48.57%) складає (-43,52) тис. грн. (від'ємне значення)".
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм правильну юридичну оцінку, прийняв законне і обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, а тому її слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.01.11р. у справі № 17/28 –залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 –без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя А.О. Логвиненко
Суддя В.В. Швець