Справа №2-198/2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2007 року Роздільнянський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Ільяшук А.В. при секретарі Гонтаренко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту володіння на праві спільної власності житловим будинком та прийняття спадщини і місця її відкриття, продовження терміну на прийняття спадщини, визнання права власності на житловий будинок, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина позивача ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з частини житлового будинку, розташованого на земельній ділянці площею 0, 15 га. Будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної власності в порядку приватизації, згідно Закону України про приватизацію державного житлового фонду" від 19.06.1992 року №2482-Х11, про що видане свідоцтво про право власності на житло, видане 21.04.1995 року радгосп-заводом „Шлях Ілліча" на ім. "я позивача, але у вказаному свідоцтві значаться всі троє. Сім"я володіла будинком спільно, частки визнавалися рівними - по 1/3. Після смерті ОСОБА_3 і позивач, і відповідач прийняли спадщину, фактично проживали у будинку разом з ОСОБА_3, та вступили в управління спадковим майном. 30.08.2006 року позивач звернувся у Лиманську селищну Раду для оформлення заповіту на користь відповідача ОСОБА_2 і йому роз'яснили, що в свідоцтві про право власності на будинок не вказані частки співвласників. Державна нотаріальна контора також відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право власності на спадщину, мотивуючи тим, що не виділена частка померлої ОСОБА_3 у свідоцтві про право власності на будинок. Позивач є інвалідом 2-ї групи, тому відповідно до п.18 ст4 Закону України „Про державне мито" на нього розповсюджуються пільги про звільнення від сплати держмита. Факт володіння на праві спільної власності будинком підтверджується документами: свідоцтвом про право власності на житло від 21.04.95 року, технічним паспортом від 16.03.95 року, довідкою селищної Ради від 28.08.2006 року і від 04.09.2006 року Просить суд встановити факт володіння на праві спільної власності померлою дружиною ОСОБА_3, позивачем та відповідачем по 1/3 частині житлового будинку, розташованого на земельній ділянці площею 0, 15 га АДРЕСА_1. Встановити факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 позивачем. Продовжити термін на прийняття спадщини після смерті дружини ОСОБА_3. Визнати за позивачем право власності на 1/12 відсотка ( 0, 33+0, 16+0, 8) житлового будинку, розташованого на земельній ділянці площею 0, 15 га АДРЕСА_1, а за ОСОБА_2 - на 1/13 його відсотка (0, 33+0, 8). У судовому засідання позивач змінив позовні вимоги, виклавши їх у письмовій
формі таким чином: встановити факт володіння на праві спільної власності ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловим будинком АДРЕСА_1 - по 1/3 частині за кожним. Визнати за відповідачем ОСОБА_2 право власності на житловий будинок у цілому.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав змінені позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 змінені позовні вимоги визнав повністю та не заперечує проти їх задоволення.
Розглянувши матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши докази у повному обсязі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Як встановлено у суді, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, дружина позивача і мати відповідача. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з частини житлового будинку АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 0, 15 га. Вказаний будинок належав ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності в порядку приватизації , згідно Закону України „ Про приватизацію державного житлового фонду" від 19.06.1992 року №2482 XII, свідоцтво про право власності на1 житло видане 21 квітня 1995 року радгосп-заводом „Шлях Ілліча" наім. "я позивача, але в свідоцтві вказані всі члени його сім"ї у кількості трьох осіб. Частки у праві спільної власності виділені не були, всі співвласники користувалися будинком спільно порівну, тому суд вважає їх частки рівними - по 1/3. Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняли позивач і відповідач шляхом фактичного вступу у володіння та управління спадковим майном. Вони проживали з спадкодавцем на момент її смерті та звернулися у нотаріальну контору з заявами про прийняття спадщини. 30 серпня 2006 року позивач ОСОБА_1 заповів відповідачу ОСОБА_2 своє майно, оформивши заповіт у Лиманській селищній Раді, зареєстрований в реєстрі за №182. При оформленні заповіту не вказані частки у спільному житловому будинку. При зверненні до державної нотаріальної контори позивачеві було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину у зв'язку з тим, що не виділена частка спадкодавця ОСОБА_3 у спільному майні. Суд вважає, що позовна вимога про визнання права власності за відповідачем на весь будинок не підлягає задоволенню, тому що позивач немає права безпідставно відмовитися від своєї частки у праві власності у судовому порядку, що не перешкоджає йому подарувати, продати або провести відчуження своєї частки іншим чином після набрання рішенням законної сили, як на користь відповідача так і інших осіб. Від своєї частки у спадщині позивач має право відмовитися на користь відповідача згідно ст. . 1273 ЦК України. Суд приймає відмову ОСОБА_1 від спадщини на користь його сина ОСОБА_2 - відповідача по справі, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 Оскільки позивач користується пільгами і не сплатив держмито та частково сплатив витрати на ІТЗ судового процесу - з відповідача належить стягнути 51 гривну державного мита та 30 гривен на ІТЗ судового розгляду справи , згідно ст. .81, ч.2 ст. 88 ЦПК України.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд керувався діючим законодавством та
доказами, якіх у матеріалах справи у їх сукупності.
На підставі ст. . ст. 2-4, 15, 16, 48 Закону України „Про власність", ст. .549 ЦК України (в редакції 1963 року), ст. . 1268, 1273 ЦК України ( в редакції 2003 року), керуючись ст. хт. 10-11, 81, Ч.2 ст. 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Встановити, що ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 володіли житловим будинком АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 0, 15 га, у рівних частках - по 1/3 частини кожен.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину будинку АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 2/3 частини будинку АДРЕСА_1 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 та по праву приватизації.
У частині позову про визнання права власності на весь вказаний будинок за відповідачем - відмовити.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави 51 гривну державного мита та ЗО гривень ІТЗ судового розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеського області через Роздільнянськии1 районний суд Одеської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження у десятиденний строк з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.