СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 червня 2011 року Справа № 5020-1/008-3/236-12/092-7/076
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Котлярової О.Л.,
суддів Антонової І.В.,
Євдокімова І.В.,
за участю представників сторін:
прокурор Шульга А.М., посвідчення №574, від 18 листопада 2008 року (Старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя)
позивача ОСОБА_1, довіреність №03-15/27 від 10 січня 2011 року (Севастопольської міської ради)
відповідача не з’явився (приватного підприємства "Модуль-96")
відповідача ОСОБА_2, довіреність б/н, від 01 вересня 2010 року (товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольцентрбуд")
третьої особи не з’явився (Міністерства оборони України)
третьої особи не з’явився (Севастопольська міська державна адміністрація)
третьої особи ОСОБА_3, довіреність б/н від 05 січня 2011 року (Фонд комунального майна Севастопольської міської ради)
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольцентрбуд" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Альошина С.М.) від 01 квітня 2011 року у справі № 5020-1/008-3/236-12/092-7/076
за позовом Заступника прокурора міста Севастополя (вул. Павліченко, 1, місто Севастополь, 99011)
в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3, місто Севастополь, 99011)
до приватного підприємства "Модуль-96" (вул. Л.Українки, 8а оф.20, місто Євпаторія, 97400)
товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольцентрбуд" (вул. Бархатової, 92, місто Сімферополь, 95000)
3-тя особа Міністерство оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6, місто Київ 1, 01001)
Севастопольська міська державна адміністрація (вул. Леніна, 2, місто Севастополь, 99011)
Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5, місто Севастополь,99011)
про визнання договору купівлі-продажу від 22.02.2007 недійсним, визнання за позивачем права власності на нерухоме майно та про зобов'язання усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження нерухомим майном
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2009 року заступник прокурора міста Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовом в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до приватного підприємства „Модуль-96” та товариства з обмеженою відповідальністю „Севастопольцентрбуд” про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 22 лютого 2007 року, укладеного між відповідачами, про визнання за Севастопольською міською радою права власності на нерухоме майно –волейбольний майданчик, огорожі та інші споруди площею 784,80 кв.м., розташовані за адресою: м. Севастополь, Матроський бульвар, 1а, та про зобов’язання товариства з обмеженою відповідальністю „Севастопольцентрбуд” усунути Севастопольській міській раді перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження вказаним нерухомим майном.
Ухвалою суду від 12 травня 2009 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача були залучені: Міністерство оборони України, Севастопольська міська державна адміністрація та Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 01 квітня 2011 року у справі № 5020-1/008-3/236-12/092-7/076 позов задоволено частково.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 22 лютого 2007 року, укладений між приватним підприємством "Модуль-96" та товариством з обмеженою відповідальністю товариством з обмеженою відповідальністю "Севастопольцентрбуд".
В іншій частині у позові відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення мотивоване тим, що у зв’язку із скасуванням Вищим господарським судом України рішення господарського суду міста Севастополя від 26 січня 2007 року у справі №20-9/025, яке є правовою підставою договору купівлі-продажу від 22 лютого 2007 року, підстав вважати зазначений договір дійсним - відсутні.
Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Севастопольцентрбуд" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду в частині скасування договору купівлі-продажу від 22 лютого 2007 року, в інших частинах залишити без змін.
Доводи скаржника обґрунтовані неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до ухвалення господарським судом незаконного рішення в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна.
Більш детальніше доводи скаржника викладені у апеляційній скарзі.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 травня 2011 року апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольцентрбуд" була прийнята до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду у складі судової колегії: головуючого судді Котлярової О.Л., суддів Антонової І.В., Євдокимова І.В. та призначена до розгляду на 20 червня 2011 року.
У судовому засіданні Севастопольського апеляційного господарського суду представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду в частині визнання недійсним договору, в інших частинах залишити без змін.
Представник позивача, прокурор та Фонд комунального майна Севастопольської міської ради заперечували та просили рішення суду залишити без змін, представник приватного підприємства „Модуль-96” та представники третіх осіб у судове засідання не з’явились, про причини неявки судову колегію не повідомили.
Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України –це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутністю сторін, що не з'явились.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
22 лютого 2007 року між приватним підприємством "Модуль-96" та товариством з обмеженою відповідальністю "Севастопольцентрбуд" відповідачами був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Рижковою Н.В. та зареєстрованого за №351. (а.с. 8-9 т. 1)
Пунктом 1 цього договору приватне підприємство "Модуль-96" продало, а товариство з обмеженою відповідальністю "Севастопольцентрбуд" купило волейбольний майданчик, огорожі та інші споруди, загальною площею 784,80 кв.м, розташовані за адресою: місто Севастополь, Матроський бульвар, б. 1а.
Відповідно до пункту 3 договору волейбольний майданчик, огорожі та інші споруди належали приватному підприємству "Модуль-96" на підставі рішення господарського суду міста Севастополя від 26 січня 2007 у справі № 20-9/025 та були зареєстровані Севастопольським ДКП БТІ та ДРОНМ за № 3935 від 15 лютого 2007 року.
Згідно із довідкою Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об’єктів нерухомого майна” Севастопольської міської Ради, за звітними даними архіву право власності на спортмайданчик площею 784,8 кв. м, за адресою: Матроський бульвар, 1а, зареєстроване за товариством з обмеженою відповідальністю „Севастопольцентрбуд” на підставі договору купівлі-продажу від 22 лютого 2007 року. (а.с. 139 т. 1)
Постановою Вищого господарського суду України від 11 листопада 2008 року скасовано рішення господарського суду міста Севастополя від 26 січня 2007 року у справі № 20-9/025 та відмовлено приватному підприємству „Модуль-96” у позові, зокрема, про визнання права власності на нерухоме майно, а саме: танцювальний майданчик площею 561,2 кв. м, волейбольний майданчик площею 760,20 кв. м, павільйон площею 78,96 кв. м, інші приміщення площею 37,6 кв. м, розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Матроський бульвар, 1, 1а, 1б. та зроблено висновок, що на теперішній час підстави вважати вищевказаний договір дійсним - відсутні.
Згідно з листом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Севастополі від 07 серпня 2008 року №2629, Інспекція ДАБК у місті Севастополі не приймала участі в прийманні в експлуатацію танцювального майданчика, волейбольного майданчика, павільйону та інших приміщень, які розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Матроський бульвар, 1, 1а, 1б.
Спірний об’єкт є об’єктом нерухомого майна, що підтверджується інвентарною справою на цей об’єкт з наявністю усіх необхідних характеристик нерухомого майна. (а.с.128-133 т. 3)
Проаналізувавши обставини даної справи, заслухавши прокурора та представників сторін, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, судова колегія дійшла висновку щодо необґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Частиною 1 статті 215 Кодексу встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до статті 638 Кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації (стаття 640 Кодексу).
Згідно статті 328 Кодексу право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 658 Кодексу право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що укладений договір купівлі-продажу суперечить нормам Цивільного кодексу України, що відповідно до частини 1 статті 215 та частини 1 статті 203 цього Кодексу є підставою для визнання договору недійсним, а отже позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Також, судова колегія вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що вищевказане майно належить на праві власності Севастопольській міській Ради, тому вимоги прокурора у цій частині позову є необґрунтованими, та не підтвердженими належними доказами. Вимоги про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження нерухомим майном є не підтвердженими належними доказами.
Крім того, аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 22 грудня 2009 року у справі № 5020-3/169 та від 09 лютого 2010 у справі № 5020-3/170.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Севастопольцентрбуд" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 01 квітня 2011 року у справі № 5020-1/008-3/236-12/092-7/076 залишити без змін.
Головуючий суддя О.Л. Котлярова
Судді І.В. Антонова
І.В. Євдокімов
Розсилка:
1. Прокуратура міста Севастополя (вул. Павліченко, 1, місто Севастополь, 99011)
2. Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3, місто Севастополь, 99011)
3. Приватне підприємство "Модуль-96" (вул. Л.Українки, 8а оф.20, місто Євпаторія, 97400)
4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Севастопольцентрбуд" (вул. Бархатової, 92, місто Сімферополь, 95000)
5. Міністерство оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6, місто Київ 1, 01001)
6. Севастопольська міська державна адміністрація (вул. Леніна, 2, місто Севастополь, 99011)
7. Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5, місто Севастополь,99011)