СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 червня 2011 року Справа № 5002-28/160-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ткаченка М.І.,
суддів Проценко О.І.,
Заплава Л.М.,
за участю представників сторін:
позивача –ОСОБА_1, довіреність № 1 від 9 лютого 2011 року (фізична особа-підприємець ОСОБА_2);
відповідача –Макарова Анатолія Павловича, директор, наказ № 17 від 20 квітня 2011 року ( Мале приватне підприємство „Алонія”);
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та Малого приватного підприємство „Алонія” на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О.) від 28 березня 2011 року у справі № 5002-28/160-2011
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
(АДРЕСА_1, 95000)
(АДРЕСА_2, 98600)
до Малого приватного підприємства „Алонія”
(Південнобережне шосе, 30, кв. 58, місто Ялта, АР Крим, 98600)
про стягнення 70814,00 грн.
В С Т А Н О В И В:
У січні 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Малого приватного підприємства „Алонія” (далі - МПП „Алонія”) про стягнення вартості безпідставно набутого майна у сумі 42 814,00 грн., витрат на оплату адвокатських послуг у сумі 8 000,00 грн. та моральної шкоди в сумі 20 000,00 грн.
Рішенням господарського суду АР Крим від 28 березня 2011 року у справі № 5002-28/160-2011 позов задоволено частково.
Стягнуто з МПП „Алонія” на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 вартість безпідставно набутого майна у сумі 42 814,00 грн.
У задоволенні позовних вимог про стягнення витрат на оплату адвокатських послуг у розмірі 8 000,00 грн. та моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн. відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з прийнятим рішенням, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати в частині відмови у задоволені позовних вимог щодо стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 20 000,00 грн. та витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 8 000,00 грн.
МПП „Алонія” не погодившись з рішенням суду, також звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення суду та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Доводи апеляційних скарг обґрунтовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповним з’ясуванням обставин, що мають значення у справі, та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 квітня 2011 року апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 прийнята до провадження суду у складі колегії: головуючого судді Ткаченка М.І., судді Фенько Т.П., судді Заплава Л.М. та прийнята до провадження на 17 травня 2011 року.
Розпорядженням керівництва суду від 17 травня 2011 року суддя Фенько Т.П. замінена на суддю Проценко О.І.
Розгляд справи відкладався з 17 травня на 21 червня 2011 року.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 червня 2011 року апеляційна скарга МПП „Алонія” прийнята до провадження суду у складі колегії: головуючого судді Ткаченка М.І., судді Проценко О.І, судді Заплави Л.М. та об’єднана в одне апеляційне провадження з апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та призначена на 21 червня 2011 року.
Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського кодексу України, судова колегія встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 28 квітня 2008 року в ході перевірки Державною податковою інспекцією в місті Ялта (далі - ДПІ в місті Ялта) встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 здійснює діяльність по реалізації побутової техніки та мобільних телефонів в орендованому приміщенні, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_3 без дозволу на розміщення об'єктів торгівлі-надання послуг, яке видається Ялтинською міською радою, чим порушено статті 1, 2 Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” від 6 вересня 2005 року № 2806-ІV, що зафіксовано у протоколі огляду, виявлення та вилучення товарно-матеріальних цінностей та документів з метою забезпечення провадження по справам про адміністративні правопорушення від 28 квітня 2008 року (а.с. 66-68).
Відповідно до даного протоколу, на підставі статті 265 Кодексу про адміністративні правопорушення, до прийняття рішення у відповідності з діючим законодавством було вилучено товарно-матеріальні цінності згідно з переліку з пункту 1 по пункт 153 додатку до протоколу на загальну суму 73741,00 грн.
Як зазначено у протоколі, вилучені товарно-матеріальні цінності будуть знаходитися на відповідальному зберігання в МПП „Алонія”.
В матеріалах справи міститься видаткова накладна, відана відповідно до протоколу огляду та вилучення б/н про адміністративне правопорушення від 28 квітня 2008 року, яка підписана директором та головним бухгалтером МПП „Алонія” та скріплена відповідною печаткою.
У видатковій накладній зазначено, що вилучення ТМЦ було здійснено відповідно до накладної № 47 передачі товарно-матеріальних цінностей на відповідальне зберігання в підприємство „Алонія” від ОБНОТ ДПІ міста Ялти Воронюк М.Н.(а. с. 65)
30 травня 2008 року Ялтинським міським судом розглянуто адміністративну справу № 3-8044 2008 року (а. с. 58-59) та матеріали, які надійшли з відділу податкової міліції ДПІ в місті Ялті про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.
Постановою Ялтинського міського суду від 30 травня 2008 року по справі № 3-8044 2008 року застосовано відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 штрафу у розмірі 340,00 грн. без конфіскації майна.
Предмети торгівлі, вилучені в магазині який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 та розташований за адресою: АДРЕСА_3, відповідно опису до протоколу від 28 квітня 2008 року у кількості 212 одиниць, на загальну суму 73741,00 грн. передані на відповідальне зберігання в МПП „Алонія” за належністю ОСОБА_2 (а.с. 14-17).
3 червня 2008 року позивач звернувся до начальника ДПІ у місті Ялти з заявою, в якій, відповідно до постанови у справі № 3-8044 2008 року, просить повернути товар вилучений 28 квітня 2008 року у кількості 212 одиниць на суму 73741,00 грн., а також особисті речі та товар, який не увійшов до опису вилучення (а. с. 29).
5 грудня 2008 року позивач знову звернувся до начальника ДПІ у місті Ялти з заявою, в якій зазначено, що останній неодноразово звертався до МПП „Алонія” щодо повернення товару, проте, позивачу відмовлено у видачі товару з документальним оформленням, також заявник зазначає, що виявив нестачу свого товару, а саме мобільних телефонів (а. с. 77-78).
11 грудня 2008 року ДПІ у місті Ялта направила директору МПП „Алонія” лист № 30260/10/26-0, в якому просила провести повернення громадянину ОСОБА_2 товарно-матеріальних цінностей, відповідно опису прийнятого на зберігання майна (а. с. 79).
Також, 11 грудня 2008 року ДПІ у місті Ялта відповіла позивачу листом № 43814/п/26-0 в якому повідомила, що для отримання вилученого майна необхідно звернутися МПП „Алонія”, а також зазначено, що у відповідності до договору № 1/24-0 від 26 січня 2008 року про зберігання вилученого майна, укладеного між ДПІ у міста Ялта та відповідачем, відповідальність за збереження майна несе МПП „Алонія” з моменту приймання останнього.
23 жовтня 2009 року у складських приміщеннях відповідача було проведено огляд та опис матеріальних цінностей, які належать позивачу, за результатами якого у присутності представників сторін у справі, представників ДПІ у місті Ялта та свідків складено акт інвентаризації складу МПП „Алонія” по раніше вилученим матеріальним цінностям у фізичної особи-підприємця СПД ОСОБА_2 (а. с. 22-25).
За результатами проведеної інвентаризації складено зведену відомість ТМЦ між відповідачем та позивачем, в якій встановлено нестачу товару. Дана відомість підписана з боку відповідача засновником А.П. Макаровим без будь-яких зауважень.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
На думку судової колегії, суд першої не прийняв до уваги той факт, що не має підтвердження передачи на відповідальне зберігання МПП „Алонія” материальных ценностей. Майно, вилучене у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 знаходилось на складі, який на той момент арендовало МПП „Алонія”.
Відповідно до договору № 1/24-0 від 26 січня 2008 року, на який посилався суд першої інстанції, МПП „Алонія” несе відповідальність за зберігання майна, яке передається на відповідальне зберігання з моменту приймання даного майна.
Однако, не вважаючи на відсутність будь-яких документов, підтверджуючих прийом на відповідальне зберігання майна, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що прийом майна був здійсненим.
Крім того, суд першої інстанції не врахував, що предметом данного договору є реалізація майна, що перейшло у власність держави. У даному випадку у власність держави майно не перешло і тому воно не могло бути передано МПП „Алонія”.
Суд першої інстанції, посилаючись на відсутність документів як у позивача так і у відповідача прийняв рішення на підставі угоди № 1/24-0 від 26 січня 2008 року, копія якої не була надана до суду. Також, суд першої інстанції у рішенні посилався на накладну № 47, яку ні одна із сторін не надала до суду.
До апеляційної скарги МПП „Алонія” надало копію угоди про зберігання та реалізацію безхазяйного та іншого майна, що належить або переходить у власність держави № 1-24-0 від 26 січня 2008 року, укладеного між ДПІ у місті Ялта та МПП „Алонія”.
Згідно з пунктом 1.2 угоди замовник передає, а виконавець приймає майно що знаходиться на обліку у першого.
Відповідно до пункту 2.1.1 угоди при виконанні цієї угоди замовник зобов’язаний своєчасно оформляти акти опису, оцінки та передачі на реалізацію майна, що перейшло у власність держави.
Згідно з пунктом 2.1.2. угоди замовник зобов’язаний видавати необхідні доручення, листи та довіреності на проведення робіт, пов’язаних з документа ним оформленням реалізації майна.
Відповідно з пунктами 2.21., 2.2.2 угоди при виконанні цієї угоди виконавець зобов’язаний прийняти майно за місцем його знаходження по предметно згідно з актом опису, оцінки та передачі на реалізацію майна, що перейшло у власність держави, забезпечувати власними силами зберігання майна та його споживчих якостей, транспортування та інші дії необхідні для реалізації майна.
Копія вищевказаної угоди надійшла до апеляційного суду разом з апеляційною скаргою МПП „Алонія” після винесення рішення судом першої інстанції і тому відповідно до вимог частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України приймаються судовою колегією як додаткові докази.
Судова колегія також вважає, що судом першої інстанції правомірно дійшов до висновку про відсутність підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 20 000,00 грн., у зв'язку з наступним.
Згідно зі статтею 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Верховний суд України у постанові Пленуму № 4 від 31 березня 1995 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” зазначив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Позивач не надав суду жодного доказу в підтвердження того, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зазнав моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн. у зв'язку з неможливістю через неправомірні дії відповідача вести підприємницьку діяльність.
Таким чином, підстави для стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 20000,00 грн. відсутні, внаслідок їх недоведеності позивачем.
Викладене свідчить, що господарський суд необґрунтовано дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
Згідно пункту 1 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
За такими обставинами судова колегія скасовує судове рішення.
При прийнятті нового рішення, судова колегія відмовляє у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у повному обсязі.
Керуючись статтями 46, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення
Апеляційну скаргу Малого приватного підприємство „Алонія” задовольнити.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 березня 2011 року у справі № 5002-28/160-2011 скасувати.
Прийняти нове рішення.
У задоволені позовних вимог відмовити.
Головуючий суддя М.І. Ткаченко
Судді О.І. Проценко
Л.М. Заплава
Розсилка:
ФОП ОСОБА_2
(АДРЕСА_1, 95000)
(АДРЕСА_2, 98600)
МПП "Алонія"
(Південнобережне шосе, 30, кв. 58, місто Ялта, АР Крим, 98600)