СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 червня 2011 року Справа № 5002-7/5478-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ткаченка М.І.,
суддів Проценко О.І.,
Воронцової Н.В.,
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, довіреність № 31 від 12 січня 2011 року (Кримське республіканське підприємство „Протизсувне управління”);
відповідача - не з'явився (товариство з обмеженою відповідальністю „Аванті”);
третьої особи - ОСОБА_2, довіреність № 51-Д від 14 квітня 2011 року (Фонд майна Автономної Республіки Крим);
третьої особи - не з'явився (санаторій „Піонер” Міністерства охорони здоров'я України);
третьої особи - не з'явився (Міністерство охорони здоров'я України);
прокурор - не з'явився (Прокурор Автономної Республіки Крим);
розглянувши апеляційні скарги Кримського республіканського підприємства „Протизсувне управління” та прокурора Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 1 березня 2011 року у справі № 5002-7/5478-2010
за позовом Кримського республіканського підприємства „Протизсувне управління”
(вулиця Горького, 30, місто Ялта, АР Крим, 98604)
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аванті”
(вулиця Катеринінська, 85, кв. 14, Приморський район, місто Одеса, 65012)
(вулиця Лукомського, 2, смт Сімеїз, місто Ялта, АР Крим, 98600)
(вулиця Луговського, 2, смт Сімеїз, місто Ялта, АР Крим, 98600)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
Фонд майна Автономної Республіки Крим
(вулиця Севастопольська, 17, місто Сімферополь, АР Крим, 95015)
Санаторій „Піонер” Міністерства охорони здоров'я України
(вулиця Паустовського, 2, смт Сімеїз, місто Ялта, АР Крим, 98680)
Міністерство охорони здоров'я України
(вулиця Грушевського, 7, місто Київ, 01021)
за участю: Прокурора Автономної Республіки Крим
(вулиця Севастопольська, 21, місто Сімферополь, АР Крим, 95000)
для відома прокурору міста Севастополя
(вулиця Павліченко,1, місто Севастополь, 99011)
про усунення перешкод в користуванні майном та спонукання до знесення самовільно побудованої будови
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2010 року Кримське республіканське підприємство „Протизсувне управління” (далі - КРП „Протизсувне управління”), на підставі частин 1-4 статті 376 Цивільного кодексу України звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Аванті” (далі - ТОВ „Аванті”), в якій просило:
- зобов'язати ТОВ „Аванті” за власний рахунок знести самовільно побудовані бетонну площу та двохповерхове приміщення із металоконструкції і підпірних стінок із бутованого каменю розміром 30,0 х 6,0 м у західній частині набережної берегоукріплювальних споруд санаторію „Піонер” у смт Сімеїз у місті Ялта, що зайняті під ресторан „Остров сокровищ”, відповідно до прикладної схеми їх розміщення;
- зобов'язати ТОВ „Аванті” відновити зазначену вище ділянку у придатний для експлуатації вигляд.
Позовні вимоги мотивовані тим, що актом обстеження надводної частини берегоукріплювальних споруд санаторію „Піонер” виявлено забудовану бетонну площадку та двохповерхове приміщення із металоконструкції і підпірних стінок із будованого каменю розміром 30,0 х 6,0 м, яка використовується під ресторан „Остров сокровищ”.
Підставою звернення до суду стало те, що зазначена вище бетонна площадка є самовільним будівництвом, яке збудовано у порушення умов експлуатації берегоукріплювальних споруд.
Санаторій „Піонер” Міністерства охорони здоров'я України з доводами, викладеними у позовній заяві не згоден, вважаючи їх необгрунтованими, мотивуючи тим, що в акті від 17 вересня 2011 року зазначено: „Комплекс берегоукріплювальних споруд санаторію „Піонер” у смт Сімеїз протягом 550 м., тоді як у позовній заяві зазначена інша площа - 0,43 км.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 25 січня 2011 року до участі по справі в якості третьої особи було залучено Фонд майна АР Крим.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 3 лютого 2011 року до участі по справі в якості третіх осіб було залучено Санаторій „Піонер” Міністерства охорони здоров'я України та Міністерство охорони здоров'я України.
Рішенням господарського суду АР Крим від 1 березня 2011 року у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, прокурор АР Крим в інтересах держави в особі КРП „Протизсувне управління” звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити, вважаючи рішення таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права.
Санаторій „Піонер” Міністерства охорони здоров'я України з доводами, викладеними в апеляційній скарзі не згоден, вважаючи їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 6 квітня 2011 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду у складі колегії: головуючого судді Ткаченка М.І., судді Фенько Т.П., судді Проценко О.І. та призначена до розгляду на 26 квітня 2011 року.
Розпорядженням керівництва суду від 26 квітня 2011 року суддя Проценко О.І. замінена на суддю Заплава Л.М.
Розпорядженням керівництва суду від 24 травня 2011 року суддя Фенько Т.П. та суддя Заплава Л.М. замінені на суддю Проценко О.І. та суддю Воронцову Н.В.
Розгляд справи неодноразово відкладався.
У судове засідання 21 червня 2011 року представник ТОВ „Аванті” та представники третіх осіб не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Частина 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Враховуючи, що розгляд справи неодноразово відкладався та матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, то судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників відповідача та третіх осіб.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
Зі статуту КРП „Протизсувне управління” вбачається, що підприємство входить до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим, знаходиться в сфері управління Міністерства будівельної політики і архітектури АР Крим, що є органом управління майном, та є правонаступником державного підприємства „Кримське республіканське протизсувне управління” на підставі Постанови Ради міністрів АР Крим від 23 листопада 2005 року № 540.
Предметом діяльності підприємства є виконання робіт по боротьбі з зсувами та абразійними явищами Чорноморського та Азовського узбережжя Автономної Республіки Крим, у курортних містах, селищах міського типу та інших населених пунктах Автономної Республіки Крим, а також проведення заходів щодо збереження будівель і споруд на зсувних, зсувонебезпечних та абразійних територіях.
Майно підприємства входить до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим і закріплюється за ним на праві господарського відання Органом управління.
Відповідно до пункту 7.1 Постанови Ради Міністрів АР Крим № 68 „Про заходи щодо інженерного захисту берегів Чорного і Азовського морів і територій, схильних до впливу негативних природних процесів” Кримському республіканському підприємству приписано укладати довгострокові договори з організаціями на експлуатацію берегоукріплювальних споруд, що знаходяться на його балансі, та фінансування робіт з капітального ремонту та відновлення незалежно від джерела фінансування їх будівництва.
З додатку 3 до Постанови Верховної Ради АР Крим від 15 березня 2000 року № 982-2/2000 „Про склад майна, що належить Автономній Республіці Крим” вбачається, що берегоукріплювальні споруди санаторію „Піонер” є власністю Автономної Республіки Крим та перебувають на балансі КРП „Протизсувне управління”.
Підставою звернення до суду стало те, що відповідачем збудовано об'єкт без погодження державного підприємства „Кримське республіканське протизсувне управління”, що є самовільним будівництвом.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Господарським судом встановлено, що позивач, звертаючись до суду, посилається на частини 1-4 статті 376 Цивільного кодексу України, якими закріплено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Однак, у порушення статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України позивачем не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції докази, підтверджуючи, що земельна ділянка, на якій розташовані спірні об'єкти, перебуває у власності або користуванні КРП „Протизсувне управління”.
Такими доказами, відповідно до статті 126 Земельного кодексу України, можуть бути відповідні державні акти або договір оренди землі, зареєстровані у встановленому порядку. В свою чергу, саме наявність цих документів надавала б позивачеві, як землекористувачу, право на висування вимог на підставі частини 4 статті 376 Цивільного Кодексу України.
Посилання позивача на акт від 17 вересня 2010 року про фактичне використання берегоукріплювальних споруд судова колегія також не приймає до уваги, так як господарським судом вірно зазначено, що у цьому акті не зазначено чітке місце розташування споруд по відношенню до набережної, яка перебуває на балансі КРП.
Крім того, судова колегія погоджується, що в зазначеному вище акті не вказані обставини, на яких був зроблений висновок про належність спірних споруд відповідачу.
Слід звернути увагу, що цей акт складено в односторонньому порядку, що є порушенням з боку позивача вимог чинного законодавства України.
Стосовно наявності факту самочинного будівництва, то судова колегія зазначає наступне.
Встановлено, що у червні 2007 року ТОВ „Аванті” звернулось до господарського суду Крим з позовною заявою до Фонду майна АР Крим про спонукання відповідача укласти договір оренди нерухомого державного майна, розташованого за адресою: місто Ялта, смт Сімеїз, вулиця Володимира Луговського, 2, що знаходиться на балансі санаторію „Піонер” Міністерства охорони здоров'я України.
Рішенням господарського суду АР Крим від 25 червня 2007 року у справі № 2-20/8158-2007 позов задоволено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31 липня 2007 року зазначене вище рішення залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 29 листопада 2007 року у справі № 2-20/8158-2007 рішення попередніх інстанцій скасовані.
При новому розгляді справі привласнений № 2-13/933.1-2008
Рішенням господарського суду АР Крим від 23 липня 2008 року у справі № 2-13/933.1-2008 (суддя Жукова А.І.) позов ТОВ „Аванті” до Фонду майна АР Крим про спонукання до укладення договору оренди, задоволено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2008 року у справі № 2-13/933.1-2008 рішення господарського суду АР Крим від 23 липня 2008 року у справі № 2-13/933.1-2008 залишено без змін.
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України
к підставам звільнення від доказування відносяться факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Наведене свідчить, що спірний об'єкт не є самовільно збудованим.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 46, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційні скарги Кримського республіканського підприємства „Протизсувне управління” та прокурора Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 1 березня 2011 року у справі № 5002-7/5478-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя М.І. Ткаченко
Судді О.І. Проценко
Н.В. Воронцова
Розсилка:
Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління"
(вулиця Горького, 30, місто Ялта, АР Крим, 98604)
ТОВ "Аванті"
(вулиця Катеринінська, 85, кв. 14, Приморський район, місто Одеса, 65012)
(вулиця Лукомського, 2, смт Сімеїз, місто Ялта, АР Крим, 98600)
(вулиця Луговського, 2, смт Сімеїз, місто Ялта, АР Крим, 98600)
Фонд майна Автономної Республіки Крим
(вулиця Севастопольська, 17, місто Сімферополь, АР Крим, 95015)
Санаторій "Піонер" Міністерства охорони здоров'я України
(вулиця Паустовського, 2, смт Сімеїз, місто Ялта, АР Крим, 98680)
Міністерство охорони здоров'я України
(вулиця Грушевського, 7, місто Київ, 01021)
Прокурор Автономної Республіки Крим
(вулиця Севастопольська, 21, місто Сімферополь, АР Крим, 95000)
для відома прокурору міста Севастополя
(вулиця Павліченко,1, місто Севастополь, 99011)