СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
05 липня 2011 року Справа № 5020-5/026-9/377-381/2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заплава Л.М.,
суддів Воронцової Н.В.,
Ткаченка М.І.,
за участю представників сторін:
представник позивача, ОСОБА_1, довіреність № б/н від 15.04.11, товариство з обмеженою відповідальністю "Амфора";
представник відповідача, ОСОБА_2, довіреність № 63-5/11 від 01.07.11, Департамент забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України;
представник відповідача, ОСОБА_3, довіреність № б/н від 03.01.11, товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кримзалізобетон";
представник третьої особи, не з'явився, Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя;
представник третьої особи, не з'явився, Управління будівництва і розквартування Держкомкордон;
представник третьої особи, не з'явився, Управління з контролю за використанням та охороною земель у місті Севастополі;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Амфора" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Алсуф'єв В.В.) від 19.04.2011 у справі № 5020-5/026-9/377-381/2011
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Амфора" (вул. Промислова, 7а,Севастополь,99040)
до Департаменту забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України (вул. Ялтинська, 11,Київ 99,02099)
товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кримзалізобетон" (вул. Пушкіна, 11а,Сімферополь,95000)
за участю 3--х осіб: Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя (вул. Кулакова, 37,м.Севастополь,99011)
Управління будівництва і розквартування Держкомкордон (вул. Народна, 54- А,Київ 1,01001)
Управління з контролю за використанням та охороною земель у місті Севастополі (вул. Демідова, 13,Севастополь,99011)
про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, та стягнення збитків в розмірі 199113,33 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Амфора" звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Департаменту забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України, товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кримзалізобетон" , за участю 3--х осіб: Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя, Управління будівництва і розквартування Держкомкордон, Управління з контролю за використанням та охороною земель у місті Севастополі про усунення перешкод в користуванні земельної ділянки, розташованої за адресою: місто Севастополь, пр.Г.Острякова,7/вул.Супруна, та стягнення збитків в розмірі 199113,33 грн.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 19.04.2011 (суддя Алсуф'єв В.В.) у справі №5020-5/026-9/377-381/2011 у позові товариству з обмеженою відповідальністю "Амфора" відмовлено.
Не погодившись з постановленим судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю "Амфора" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.
Доводи апеляційної скарги мотивовані порушенням судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, винесено при неповному дослідженні матеріалів справи та неправильної оцінки доказів.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 у зв'язку з відпусткою судді Остапової К.А. здійснено її заміну на суддю Ткаченко М.І.
У судове засідання 05.07.2011 представники Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя, Управління будівництва і розквартування Держкомкордон, Управління з контролю за використанням та охороною земель у місті Севастополі не з’явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить штемпель з відміткою про відправлення ухвали сторонам при призначенні розгляду справи на 05.07.2011.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.
Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність нез’явившихся сторін.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, повторно розглянувши справу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Рішенням Севастопольської міської ради №1114 від 13.12.06 позивачу надано в оренду строком на 25 років земельну ділянку площею 0,3527 га в м. Севастополі в районі пр. Генерала Острякова, 7 - вул. Супруна для будівництва та обслуговування торгівельного комплексу. Ці землі відносяться до категорії земель житлової та громадської забудови.
На підставі цього рішення між позивачем та Севастопольською міською радою 08.06.07 укладено договір оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування торгівельного комплексу за вказаною адресою, яка передана орендарю за актом приймання-передачі від 08.06.07, в якому було зазначено, що межі земельної ділянки закріплені на місцевості металевими штирями, а встановлення межових знаків відповідно до акту визначення меж земельної ділянки в натурі не вимагається.
Управління будівництва і розквартування Державного комітету у справах охорони державного кордону України отримало у постійне користування земельну ділянку загальною площею 0,4557 га для закінчення будівництва та обслуговування будинку з продовольчим магазином по пр. Генерала Острякова, 3 на підставі рішення Севастопольської міської ради від 08.04.93 за №257 та Державного акту на право постійного користування землею від 28.10.98, зареєстрованого за №734.
Земельна ділянка, яка передана в оренду позивачу має спільну межу із земельною ділянкою, яка належить Департаменту забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України згідно з актом на право постійного користування землею.
Між Департаментом забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кримзалізобетон" укладений договір про пайову участь у будівництві житла №621-06/58 від 23.10.06, за умовами якого вказане товариство здійснює будівництво багатоповерхового житлового будинку за адресою: м. Севастополь, пр. Генерала Острякова, 3. за замовленням Департаменту забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України.
Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Частинами першою та другою статті 27 Закону України „Про оренду землі" встановлено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.
Згідно із статтею 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, предметом доказування у справі про захист прав землекористувача є встановлення протиправних дій інших осіб, щодо порушення, невизнання чи оспорювання вказаних прав.
Відповідно до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 12.03.04 № 235 «Про реорганізацію управління будівництва та інвестицій Адміністрації Державної прикордонної служби України, відділів будівництва та розквартирування напрямів Прикордонних військ України та внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів Адміністрації Держприкордонслужби»землекористувачем земельної ділянки розміром 0,4557 гектарів по пр. Генерала Острякова у м. Севастополі є Департамент забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України до якого перейшли майнові права та обов'язки управління будівництва та інвестицій Адміністрації Державної прикордонної служби України.
У постанові Вищого господарського суду України від 26.01.2011 зазначено про необхідність встановлення особи, яка порушує права позивача. Окрім того, суд касаційної інстанції вказав на необхідність надання правової оцінки діям ТОВ «Будівельна компанія «Кримзалізобетон»та необхідність доведення відсутності належного йому майна на земельній ділянці позивача.
З матеріалів справи вбачається, що Управління з контролю за використанням та охороною земель у місті Севастополі неодноразово фіксувала факт порушення прав позивача невстановленими особами, який полягає у розташуванні на земельній ділянці товариства з обмеженою відповідальністю «Амфора»металоконструкцій, бетонних пліт, металевих кунгів, а також огородження периметру ділянки частково металевим, частково кам'яним парканом.
Зокрема, про вказаний факт порушення прав позивача йдеться у: листі Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Севастополі (Севастопольдержземінспекція) від 10.01.2008 № 23; Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 13.02.2008 № 178, складеному державним інспектором Управління з контролю за використанням та охороною земель в у м. Севастополі; листі Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Севастополі (Севастопольдержземінспекція) від 06.02.2008 № 226; листі Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Севастополі (Севастопольдержземінспекція) від 11.03.2008 № 680/1; листі Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Севастополі (Севастопольдержземінспекція) від 01.04.2008 № 873; Акті обстеження земельної ділянки від 29.01.2010, складеному державним інспектором з контролю за використанням та охороню земель Єршовою О.В.; листі Головного управління Держкомзему у м. Севастополі від 16.04.2010 № 8-10.2-1/2681.
Проте, в усіх цих документах вказується на неможливість встановлення особи, що порушує права товариства з обмеженою відповідальністю «Амфора».
Копія акта обстеження земельної ділянки № 01 від 29.01.2010 була направлена Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі за вих. № 291/1 від 16.02.2010 на адресу Ленінського РВ УМВС України в м. Севастополі для встановлення осіб, що огородили земельну ділянку ТОВ «Амфора»та складують на ній будівельні матеріали та металоконструкції. Однак, як вбачається з листа Головного управління Держкомзему у м. Севастополі від 05.04.2011 № 8-10-1/2256, станом на 04.04.2011 вказане звернення розглянуто не було.
09.08.2010 товариство з обмеженою відповідальністю «Амфора»звернулось до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя з заявою про взяття на облік майна, власник якого невідомий, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Куликове поле, 7. При цьому, позивач у цій заяві зазначив наступне майно для взяття на облік: металеві конструкції; металева стріла від крана, розміром 9,0 м в кількості 1 шт.
Згідно листа від 15.04.2011 № 1208/9/10-039 Держаної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя на підставі вказаного звернення позивача податковим органом був здійснений опис заявленого майна з ознаками безхазяйного, що знаходився за адресою: м. Севастополь, вул. Куликове поле, 7, та проведена необхідна перевірка щодо підтвердження наявності безхазяйного майна та виявлення його власників.
Вказане майно було визнано безхазяйним, у зв'язку з чим начальником Держаної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя було прийнято рішення від 12.10.2010 № 1/24-0 про реалізацію цього майна та направлення отриманих коштів до місцевого та державного бюджетів України. За результатами біржових торгів безхазяйне майно, розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Куликове поле,7,було реалізоване 25.11.2010.
З пояснень представника позивача на наступний час на земельній ділянці, яка належить товариству з обмеженою відповідальністю «Амфора», та розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Куликове поле, 7, відсутні будь-які будівельні матеріали та металоконструкції.
Тобто, права позивача, як землекористувача, на момент прийняття рішення не були порушенні.
Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, підставою для відшкодування шкоди є обов'язкова наявність наступних умов: неправомірність поведінки особи, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, тобто наявність шкоди як об'єктивного наслідку поведінки завдавача шкоди, а також вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Позивачем, у порушення статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України, не надано доказів неправомірної поведінки відповідача 1 і відповідача 2 щодо розміщення належного їм майна на земельній ділянці, землекористувачем якої є ТОВ «Амфора». Відсутність вказаних доказів виключає можливість встановлення й іншого елементу складу цивільного правопорушення, а саме, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою.
Договір про пайову участь у будівництві житла від 23.10.2006 №621-06/58 укладений між Департаментом забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України та товариством з обмеженою відповідальністю„Будівельна компанія „Кримзанзобетон" не можуть бути доказом розміщення відповідачами будівельних матеріалів та іншого майна на належній позивачу земельній ділянці, оскільки відповідно до пункту 1.2 вказаного договору об'єктом будівництва є багатоповерховий житловий будинок, що знаходиться на інший земельній ділянці, а саме за адресою: м. Севастополь, вул. Острякова, 3.
Твердження позивача, що під час будівництва будинку на суміжній ділянці відповідно до договору про пайову участь у будівництві житла від 23.10.2006, відповідачі можуть використовувати його земельну ділянку для складування будівельних матеріалів та іншого майна, має характер припущення та не підтверджується будь-якими доказами, що знаходяться у матеріалах справи.
Аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що господарський суд першої інстанції правильно встановив обставини та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини першої статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Амфора"залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду міста Севастополя від 19.04.2011 у справі № 5020-5/026-9/377-381/2011 залишити без змін.
Головуючий суддя Л.М. Заплава
Судді Н.В. Воронцова
М.І. Ткаченко
РОЗСИЛКА:
1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Амфора"
(вул. Промислова, 7а,Севастополь,99040)
2Департамент забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України
(вул. Ялтинська, 11,Київ 99,02099)
3.Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кримзалізобетон"
(вул. Пушкіна, 11а,Сімферополь,95000)
4.Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя
(вул. Кулакова, 37,м.Севастополь,99011)
5.Управління будівництва і розквартування Держкомкордон
(вул. Народна, 54- А,Київ 1,01001)
6.Управління з контролю за використанням та охороною земель у місті Севастополі (вул. Демідова, 13,Севастополь,99011)