Справа № 1-34/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2011                                         Личаківський районний суд м.Львова

в складі:          головуючого судді-                    Гирич С.  В.

при секретарі-                                        Мединській Л.С.

з участю прокурора -                                        Букаловського Р.О.

адвоката -                                                   ОСОБА_1

представника потерпілого -                              ОСОБА_2

підсудних -                                                  ОСОБА_3, ОСОБА_4

потерпілого -                                                  ОСОБА_5

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні

розглянувши кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж.: м. Львова, українця, громадянина України освіта вища, на час інкримінованих злочинних діянь працюючого на посаді директора ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2», на даний час не працюючого, одруженого, раніше не судимого, не військовозобов’язаного, прож. АДРЕСА_1,  -  за ч.4 ст. 191; ч.4 ст.191; ч.2 ст.28, ч.1 ст.357; ч.1 ст.366 КК України,

ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_4, уродж.: м. Львова, українця, громадянина України освіта вища, на час інкримінованих злочинних діянь працюючої на посаді фінансового директора ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2», на даний час не працюючої, заміжньої, раніше не судимої, прож. АДРЕСА_1,  -  за ч.4 ст. 191; ч.4 ст.191; ч.4 ст.191; ч.2 ст.28, ч.1 ст.357; ч.1 ст.366 КК України, суд,–

в с т а н о в и в :

Органами досудового слідства підсудний ОСОБА_3 звинувачується в тому, що він будучи призначеним на посаду директора приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2»його засновником ОСОБА_5, яке зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2, відповідно до наказу № 1 від 29.03.2005 року, будучи службовою особою, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, здійснюючи управління підприємством,  відповідно до п. 4.2, 7.1, 7.2, 7.9 Статуту приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2»є матеріально-відповідальним перед засновником приватного підприємства за заподіяну підприємству з його вини шкоду, діючи умисно, в особистих інтересах,  з корисливих мотивів та за попередньою змовою з головним бухгалтером приватного підприємства ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка являється його дружиною, шляхом зловживання своїм службовим становищем, впродовж з 01.01.2007 року по 01.07.2008 року, вчинили розтрату товарно-матеріальних цінностей, належних приватному підприємству «ІНФОРМАЦІЯ_2», а саме: ветеринарних препаратів та медикаментів на загальну суму 110 206,11 грн.

Впродовж з 01.01.2007 року по 01.07.2008 року, ОСОБА_3, будучи директором приватного підприємства  «ІНФОРМАЦІЯ_2», за попередньою змовою з головним бухгалтером приватного підприємства ОСОБА_4, яка являється його дружиною, продали ветеринарні препарати та медикаменти на загальну суму 110 206,11 грн. приватним підприємствам та приватним підприємцям, встановити яких в ході досудового слідства не виявилося можливим, належні приватному підприємству «ІНФОРМАЦІЯ_2», без оформлення видаткових накладних на вказані ветеринарні та медичні препарати, кошти від їх реалізації привласнили, чим завдали матеріальної шкоди ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»у великих розмірах.

Таким чином, в тому що ОСОБА_3 своїми умисними діями, вчинив привласнення та розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб,  у великих розмірах, тобто скоїв злочин,  передбачений ч. 4 ст. 191 КК України.

Крім цього, в тому що ОСОБА_3, будучи директором приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2», відповідно до підпункту є) п. 7.5 Статуту приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2», маючи повноваження по прийняттю та звільненню працівників підприємства, діючи спільно з ОСОБА_4, 01.12.2005 року офіційно прийняв на посаду керівника відділу збуту приватного підприємства ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка являється матір’ю його дружини ОСОБА_4, наказ про прийняття на роботу № 01/12 від 01.12.2005 року, наказ про звільнення № 05/05 від 05.05.2008 року, якій за період з 01.12.2005 року по 05.05.2008 року, згідно виписаних директором ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»ОСОБА_3 та головним бухгалтером ОСОБА_4 платіжних відомостей, нараховувалася заробітна плата, всього на загальну суму  84 875,23 гривень, хоча остання фактично не перебувала в трудових відносинах з приватним підприємством «ІНФОРМАЦІЯ_2»та не виконувала жодних функцій, пов’язаних із його діяльністю, а вказані кошти директор приватного підприємства ОСОБА_3 та головний бухгалтер ОСОБА_4, маючи банківську заробітну карточку, виписану на ОСОБА_6, привласнили.

Крім цього ОСОБА_3, будучи директором приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2», відповідно до підпункту є) п. 7.5 Статуту приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2», маючи повноваження по прийняттю та звільненню працівників підприємства, діючи спільно з ОСОБА_4, 01.12.2006 року офіційно прийняв на посаду менеджера ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, наказ про прийняття на роботу № 01/12 від 01.12.2006 року, наказ про звільнення № 29/12 від 29.12.2007 року  якому згідно виписаних директором ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»ОСОБА_3 та головним бухгалтером ОСОБА_4 платіжних відомостей, нараховувалася заробітна плата, всього на загальну суму 6 974,15 гривень, хоча останній фактично не перебував у трудових відносинах з приватним підприємством «ІНФОРМАЦІЯ_2»та не виконував жодних функцій, пов’язаних із його діяльністю, а вказані кошти директор приватного підприємства ОСОБА_3 та головний бухгалтер ОСОБА_4, маючи банківську заробітну карточку, виписану на ОСОБА_7, привласнили. Всього за вказані періоди директор ОСОБА_3 та головний бухгалтер ОСОБА_4 привласнили та розтратили кошти, а враховуючи суму нарахувань та перерахувань до державних цільових фондів 14428,79 грн., на суму 106 274,17 гривень, чим завдали школи приватному підприємству «ІНФОРМАЦІЯ_2» у великих розмірах.

Таким чином в тому, що ОСОБА_3 своїми умисними діями, вчинив привласнення та розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинене великих розмірах, тобто скоїв злочин,  передбачений ч. 4 ст. 191 КК України.

Крім цього в тому, що ОСОБА_3, будучи директором приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2», будучи службовою особою, виконуючи адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, відповідно до підпункту є) п. 7.5 Статуту приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2», маючи повноваження по прийняттю та звільненню працівників підприємства, 01.12.2005 року офіційно прийняв на посаду керівника відділу збуту приватного підприємства ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, у зв’язку з чим здійснив службове підроблення наказу про прийняття її на роботу № 01/12 від 01.12.2005 року, наказу про звільнення № 05/05 від 05.05.2008 року, табелів обліку робочого часу за період з грудня 2005 року по квітень 2008 року, вносячи в них завідомо неправдиві дані  про те, що ОСОБА_6 у вказаний період працювала на вказаній посаді в ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Окрім цього, ОСОБА_3, будучи директором приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2», будучи службовою особою, виконуючи адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі, відповідно до підпункту є) п. 7.5 Статуту приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2», маючи повноваження по прийняттю та звільненню працівників підприємства 01.12.2006 року офіційно прийняв на посаду менеджера ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, у зв’язку з чим здійснив службове підроблення наказу про його прийняття на роботу № 01/12 від 01.12.2006 року, наказу № 29/12 від 29.12.2007 року про звільнення його із роботи, а також табелів обліку робочого часу за період з грудня 2006 року по січень 2008 року, внісши в них завідомо неправдиві дані  про те, що ОСОБА_7 у вказаний період працював на вказаній посаді в ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Таким чином у тому, що ОСОБА_3 вчинив службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто злочин, передбачений ч.1 ст. 366 КК України.

Крім цього у тому, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4, будучи звільненим  10.06.2008 року із займаних посад директора та головного бухгалтера приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2»засновником даного підприємства ОСОБА_5, маючи зобов’язання перед останнім 13 червня 2008 року передати статутні документи, печатку та товарно-матеріальні цінності приватного підприємства, діючи за попередньою змовою між собою, привласнили печатку і статут приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2»та 12 червня 2008 року, перебуваючи в приміщенні Західної філії ВАТ «Фарлеп-інвест», що знаходиться у м. Львові по вул. Сахарова 52, ОСОБА_3, представившись директором приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2», написав заяву на ім’я директора Львівського ДП «Фарлеп»про переоформлення абонентського номеру НОМЕР_3 з приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2»на приватного підприємця ОСОБА_3, в якій розписався як директор приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2»та поставив печатку підприємства.

Окрім цього в тому, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 будучи звільненим  10.06.2008 року із займаних посад директора та головного бухгалтера приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2»засновником даного підприємства ОСОБА_5, маючи зобов’язання перед останнім 13 червня 2008 року передати статутні документи, печатку та товарного-матеріальні цінності приватного підприємства, діючи за попередньою змовою між собою, привласнили печатку і статут приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2»та 24 червня 2008 року, перебуваючи в приміщенні Центру обслуговування абонентів «Київстар», що знаходиться у м. Львові по вул. Валовій 11, ОСОБА_3, представившись директором приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2», написав заяви на ім’я Президента ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.»про переоформлення абонентського номеру +НОМЕР_1 та абонентського номеру +НОМЕР_2 з приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2»на приватного підприємця ОСОБА_3, в яких розписався як директор приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2»та поставив печатку підприємства.

Таким чином в тому, що ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою групою осіб, вчинив привласнення печатки приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2», тобто скоїв злочин,  передбачений ч. 2 ст. 28 –ч. 1 ст. 357 КК України.

Підсудна ОСОБА_4 звинувачується в тому, що вона, будучи призначеною на посаду головного бухгалтера приватного підприємства  «ІНФОРМАЦІЯ_2»його засновником ОСОБА_5, яке зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2, відповідно до наказу № 1 від 29.03.2005 року, будучи службовою особою, виконуючи адміністративно-господарські  функції, будучи відповідальною за ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, згідно наказу №  01/04-1 від 01.04.2005, діючи умисно, в особистих інтересах, з корисливих мотивів та за попередньою змовою з директором приватного підприємства ОСОБА_3, який являється її чоловіком, шляхом зловживання своїм службовим становищем, впродовж з 01.01.2007 року по 01.07.2008 року, вчинили розтрату товарно-матеріальних цінностей, належних приватному підприємству «ІНФОРМАЦІЯ_2», на загальну суму 110 206,11 гривень, зокрема вказані ветеринарні препарати та медикаменти на загальну суму 110 206,11 грн. продали приватним підприємствам та приватним підприємцям, встановити яких в ході досудового слідства не виявилося можливим, належні приватному підприємству «ІНФОРМАЦІЯ_2», без оформлення видаткових накладних на вказані ветеринарні та медичні препарати, кошти від їх реалізації привласнили, чим завдали матеріальної шкоди ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»у великих розмірах.

Таким чином в тому, що ОСОБА_4 своїми умисними діями, вчинила розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинене у великих розмірах, тобто скоїла злочин,  передбачений ч. 4 ст. 191 КК України.

Крім того в тому, що ОСОБА_4, будучи головним бухгалтером приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2», виконуючи адміністративно-господарські функції, діючи спільно за попередньою змовою з директором приватного підприємства ОСОБА_3, який  відповідно до підпункту є) п. 7.5 Статуту приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2», маючи повноваження по прийняттю та звільненню працівників підприємства, 01.12.2005 року офіційно прийняв на посаду керівника відділу збуту приватного підприємства ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, наказ про прийняття на роботу № 01/12 від 01.12.2005 року, наказ про звільнення № 05/05 від 05.05.2008 року, якій за період з 01.12.2005 року по 05.05.2008 року, виписали платіжні відомості, про нараховувалася заробітної плати, всього на загальну суму 84 875.23 гривень, хоча остання фактично не перебувала в трудових відносинах з приватним підприємством «ІНФОРМАЦІЯ_2»та не виконувала жодних функцій, пов’язаних із його діяльністю, а вказані кошти головний бухгалтер ОСОБА_4 та директор приватного підприємства ОСОБА_3, маючи банківську заробітну карточку, виписану на ім’я ОСОБА_6, привласнили.

Крім того в тому, що ОСОБА_4, будучи головним бухгалтером приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2», виконуючи адміністративно-господарські функції, діючи спільно за попередньою змовою з директором приватного підприємства ОСОБА_3, який відповідно до підпункту є) п. 7.5 Статуту приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2», маючи повноваження по прийняттю та звільненню працівників підприємства 01.12.2006 року офіційно прийняв на посаду менеджера ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7,( наказ про прийняття на роботу № 01/12 від 01.12.2006 року, наказ про звільнення № 29/12 від 29.12.2007 року)  якому, виписала платіжні відомості та нарахувала  заробітну плату, всього на загальну суму 6 974.15 гривень, хоча останній фактично не перебував у трудових відносинах з приватним підприємством «ІНФОРМАЦІЯ_2»та не виконував жодних функцій, пов’язаних із його діяльністю, а вказані кошти головний бухгалтер ОСОБА_4 та директор ОСОБА_3, маючи банківську заробітну карточку, виписану на ім’я ОСОБА_7, привласнили.

Отже, ОСОБА_4, будучи службовою особою, виконуючи адмініс-тративно-господарські, будучи відповідальною за ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, згідно наказу №  01/04-1 від 01.04.2005, діючи умисно, в особистих інтересах, з корисливих мотивів та за попередньою змовою з директором приватного підприємства ОСОБА_3, шляхом зловживання своїм службовим становищем, привласнили кошти, належні, згідно п. 4.2 вказаного Статуту, приватному підприємству «ІНФОРМАЦІЯ_2», на суму 91 849.38 гривень. Враховуючи нарахування та перерахування до державних цільових фондів на суму 14 428,79 гривень,  ОСОБА_4 та ОСОБА_3 завдали шкоди приватному підприємству на суму 106 274,17 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями, вчинила розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинене у великих розмірах, тобто скоїла злочин,  передбачений ч. 4 ст. 191 КК України.

Крім того в тому, що ОСОБА_4, будучи головним бухгалтером приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2», наказ про прийняття на роботу № 1 від 29.03.2005 року, виконуючи адміністративно-господарські функції, будучи відповідальною за ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, згідно наказу №  01/04-1 від 01.04.2005, діючи умисно, в особистих інтересах, з корисливих мотивів, шляхом зловживання своїм службовим становищем, виписавши податкову накладну № 583 від 03.09.2007 року на поставку товару, а саме «Метранідазол ін. 50 мл.»в кількості 180.000 одиниць (вартість 1 фл. якого коштує 6.88 грн.), який фактично проданий не був, вчинила розтрату товарно-матеріальних цінностей, належних, згідно п. 4.2 Статуту ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2», приватному підприємству «ІНФОРМАЦІЯ_2», на загальну суму 1 238.40 гривень.

Крім того в тому, що ОСОБА_4, будучи головним бухгалтером приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2», наказ про прийняття на роботу № 1 від 29.03.2005 року, виконуючи адміністративно-господарські функції, будучи відповідальною за ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, згідно наказу №  01/04-1 від 01.04.2005, діючи умисно, в особистих інтересах,  з корисливих мотивів, шляхом зловживання своїм службовим становищем, виписавши податкову накладну № 213 від 11.03.2008 року на поставку товару, а саме «Фел-о-вакс 4 (вакц.)»в кількості 1190 доз. ( вартість 1 доз. якого коштує 13.75 грн.), який фактично проданий не був, вчинила розтрату товарно-матеріальних цінностей, належних, згідно п. 4.2 Статуту ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2», приватному підприємству «ІНФОРМАЦІЯ_2», на загальну суму 16 362.50 гривень.

Крім того в тому, що продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4, будучи головним бухгалтером приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2», наказ про прийняття на роботу № 1 від 29.03.2005 року, виконуючи адміністративно-господарські функції, будучи відповідальною за ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, згідно наказу №  01/04-1 від 01.04.2005, діючи умисно, в особистих інтересах,  з корисливих мотивів, шляхом зловживання своїм службовим становищем, виписавши видаткову накладну № РН-00420 від 27 травня 2008 року на поставку «Пляшку з білою кришкою» у кількості 1030.000 одиниць вартістю 927.00 гривень, всього, враховуючи податок на додану вартість, на загальну суму 1112.40 грн., який фактично проданий не був, вчинила розтрату товарно-матеріальних цінностей, належних, згідно п. 4.2 Статуту ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2», приватному підприємству «ІНФОРМАЦІЯ_2», на загальну суму 1112.40 гривень.

Крім цього в тому, що продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4, будучи головним бухгалтером приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2», наказ про прийняття на роботу № 1 від 29.03.2005 року, виконуючи адміністративно-господарські функції, будучи відповідальною за ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, згідно наказу №  01/04-1 від 01.04.2005, діючи умисно, в особистих інтересах,  з корисливих мотивів, шляхом зловживання своїм службовим становищем, виписавши видаткову накладну № РН-00434 від 28 травня 2008 року на поставку Спектовет ін.100 мл. у кількості 3.000 одиниць вартістю 135.00 гривень, Суіферровіт 100 мл. у кількості 60.000 одиниць вартістю 720.00 гривень, всього, враховуючи податок на додану вартість, на загальну суму 1026.00 грн., який фактично проданий не був, вчинила розтрату товарно-матеріальних цінностей, належних, згідно п. 4.2 Статуту ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2», приватному підприємству «ІНФОРМАЦІЯ_2», на загальну суму 1026.00 гривень.

Всього за період часу з вересня 2007 року  по травень 2008 року ОСОБА_4 вчинила розтрату коштів, належних «ІНФОРМАЦІЯ_2»на загальну суму 66 764.30 гривень, чим заподіяла матеріальної шкоди підприємству у великих розмірах.

Таким чином в тому, що ОСОБА_4 своїми умисними діями, вчинила розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, у великих розмірах, тобто скоїла злочин,  передбачений ч. 4 ст. 191 КК України.

Окрім цього в тому, що ОСОБА_4, будучи головним бухгалтером приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2», виконуючи адміністративно-господарські функції, діючи спільно за попередньою змовою з директором приватного підприємства ОСОБА_3, який  відповідно до підпункту є) п. 7.5 Статуту приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2», маючи повноваження по прийняттю та звільненню працівників підприємства, 01.12.2005 року офіційно прийняв на посаду керівника відділу збуту приватного підприємства ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, а ОСОБА_4 впродовж з 01.12.2005 року по 05.05.2008 року, будучи головним бухгалтером приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2»підписала та видала завідомо-неправдиві документи, а саме - табелі обліку робочого часу за період з грудня 2005 року по квітень 2007 року внісши в них завідомо неправдиві дані  про те, що ОСОБА_6 у вказаний період працювала на вказаній посаді в ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Окрім цього в тому, що ОСОБА_4, будучи головним бухгалтером приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2», виконуючи адміністративно-господарські функції, діючи спільно за попередньою змовою з директором приватного підприємства ОСОБА_3, який відповідно до підпункту є) п. 7.5 Статуту приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2», маючи повноваження по прийняттю та звільненню працівників підприємства 01.12.2006 року офіційно прийняв на посаду менеджера ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, а ОСОБА_4 впродовж з 01.02.2007 року по 29.12.2007 року будучи головним бухгалтером приватного підприємства підписала та видала завідомо-неправдиві документи, а саме - табелі обліку робочого часу за період з лютого 2007 року по квітень 2007 року внісши в них завідомо неправдиві дані  про те, що ОСОБА_7 у вказаний період працював на вказаній посаді в ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Таким чином в тому, що ОСОБА_4 вчинила службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто злочин, передбачений ч.1 ст. 366 КК України.

Крім цього в тому, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3, будучи звільненим 10.06.2008 року із займаних посад головного бухгалтера та директора приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2»засновником даного підприємства ОСОБА_5, маючи зобов’язання перед останнім 13 червня 2008 року передати статутні документи, печатку та товарного-матеріальні цінності приватного підприємства, діючи за попередньою змовою між собою, привласнили печатку і статут приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2»та 12 червня 2008 року, перебуваючи в приміщенні Західної філії ВАТ «Фарлеп-інвест», що знаходиться у м. Львові по вул. Сахарова 52, ОСОБА_3, представившись директором приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2», написав заяву на ім’я директора Львівського ДП «Фарлеп»про переоформлення абонентського номеру НОМЕР_3 з приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2»на приватного підприємця ОСОБА_3, в якій розписався як директор приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2»та поставив печатку підприємства.

Окрім цього в тому, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3, будучи звільненими 10.06.2008 року із займаних посад головного бухгалтера та директора приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2»засновником даного підприємства ОСОБА_5, маючи зобов’язання перед останнім 13 червня 2008 року передати статутні документи, печатку та товарно-матеріальні цінності приватного підприємства, діючи за попередньою змовою між собою, привласнили печатку і статут приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2»та 24 червня 2008 року, перебуваючи в приміщенні Центру обслуговування абонентів «Київстар», що знаходиться у м. Львові по вул. Валовій 11, ОСОБА_3, представившись директором приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2», написав заяви на ім’я Президента ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.»про переоформлення абонентського номеру +НОМЕР_1 та абонентського номеру +НОМЕР_2 з приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2»на приватного підприємця ОСОБА_3, в яких розписався як директор приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2»та поставив печатку підприємства.

Таким чином в тому, що ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою групою осіб, вчинила привласнення печатки приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2», тобто скоїла злочин,  передбачений ч. 2 ст. 28 –ч. 1 ст. 357 КК України.

В судовому засіданні адвокат підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 –ОСОБА_1 заявив клопотання про повернення справи прокурору Личаківського району м. Львова для проведення додаткового розслідування, оскільки в процесі судового розгляду встановлено, що досудове слідство проведено з порушенням вимог ст. 22 КПК України про всебічне, повне й об’єктивне дослідження справи і, відповідно неповноту і необ’єктивність досудового слідства не можна усунути у судовому засіданні, і вказана кримінальна справа не може бути розглянута у судовому засіданні і підлягає поверненню на додаткове розслідування з таких підстав:

Досудовим слідством невстановлені підприємства та приватні підприємці, яким згідно обвинувального висновку, продані ветеринарні препарати та медикаменти на загальну суму 110 206,11 грн.

Крім цього в матеріалах кримінальної справи відсутні оригінали податкових накладних і місцезнаходження яких в судовому засіданні встановити виявилося не можливим.

Також не притягнуто до кримінальної відповідальності головного бухгалтера ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»- ОСОБА_9.

Вважає, що зазначені недоліки можуть бути усунуті виключно скеруванням справи для проведення додаткового розслідування у відповідності до вимог ст. 281 КПК України, і не можуть бути усунуті судом під час судового слідства шляхом постановлення окремого доручення, оскільки, як визначає ст. 315-1 КПК України, окреме доручення можливе лише для перевірки або уточнення фактичних даних, які одержані в ході судового слідства, в той час, як описані вище невиконані слідчі дії, виходять за межі окремого доручення і є окремим об’єктом дослідження, а не перевіркою даних, які вже отримані судом.

Обговоривши дане клопотання, заслухавши заперечення прокурора, потерпілого та його представника, думку підсудних, які підтримали клопотання, суд  вважає, що клопотання є підставним, а тому дану справу з наведених та інших мотивів слід повернути прокурору для проведення додаткового розслідування з таких підстав.

П.8. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України  від 11.02.2005р. № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування »передбачено, що  відповідно  до ч. 1 ст. 281 КПК   повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні. Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК  України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо).

Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Відповідно до вимог ст. 64 ч.1 КПК України передбачено, що  при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню:

1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину);

2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину;

3) обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання;

4) характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.

Суд вважає, що органами досудового слідства при розслідуванні даного злочину допущено неповноту, яка привела до неправильності слідства і вона  не може бути усунена у ході судового  слідства, а тому дану кримінальну справу слід повернути прокурору для проведення додаткового слідства.

Органами досудового слідства обвинувачуються підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у привласненні та розтраті чужого майна, ветеринарних препаратів та медикаментів на загальну суму 110 206,11 грн., що підтверджується проведеною КРУ м. Львова позаплановою ревізією в окремих питань фінансово-господарської діяльності ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»за період з 01.01.2007р. по 01.07.2008р.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 відповідно до наказу №1 від 29.03.2005р. призначений на посаду директора ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2». Цим же наказом ОСОБА_4 була призначена на посаду головного бухгалтера цього ж підприємства, а засновник підприємства потерпілий ОСОБА_5 заступником директора підприємства.

В послідуючому з 01.03.2006р. по 19.06.2007р. на посаді головного бухгалтера підприємства працювала ОСОБА_10 відповідно до наказу №06/03 від 01.03.2006р., з 13.02.2007р. згідно наказу від 13.02.2007р. №13/02 перебувала на тимчасовій непрацездатності у зв’язку із народженням дитини, і згідно з цього наказу обов’язки головного бухгалтера виконувала ОСОБА_4

З 03.05.2007р. після надання відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_10, відповідно до наказу №03/05 від 03.05.2007р. на посаду головного бухгалтера з 03.05.2007р. була прийнята ОСОБА_9 Пунктом 2 цього ж наказу ОСОБА_4 з 03.05.2007р. переведена на посаду фінансового директора ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_9 підтвердила, що з 03.05.2007р. вона працювала на посаді головного бухгалтера ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2», оформляла бухгалтерські документи, подавала звітність у встановленому законом порядку.

Органи досудового слідства на вказані обставини увагу не звернули, всупереч вимогам ст. 22 КПК України, допустили неправильність досудового слідства та прийшли до неправильного висновку про те, що ОСОБА_4 працювала на посаді головного бухгалтера підприємства, і вчинила розтрату товарно-матеріальних цінностей в групі з директором підприємства ОСОБА_3

Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що після конфлікту, який виник між засновником цього підприємства –потерпілим ОСОБА_5 та підсудними, рішенням засновників від 10.06.2008р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були звільнені із займаних посад. За розпорядженням ОСОБА_5 приміщення складу ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»по вул. Зелена, 147 у м. Львові, де зберігалися товарно-матеріальні цінності вскрито і наказом від 10.06.2008р. засновник підприємства призначив інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, у яку підсудних не було включено.

Відповідно за результатами роботи комісії, складено акт від 13.06.2008р. (а.с.144-170 Том №16) та зафіксовано нестачу товарно-матеріальних цінностей по складу ТМЦ станом на 13.06.2008р. в сумі 75 801, 44 грн.

Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що на підставі направлення від 21.05.2008р. №615, від 03.06.2008р. №654 виданого ДПІ в Шевченківському районі м. Львова було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2007р. по 31.03.2008р. результати перевірки оформлені актом №1165/142/23-1/33420120 від 13.06.2008р (а.с.84-137 Том №12).

Відповідно до наказу №26/05 від 26.05.2008р. (а.с.138 Том №12) вказаній перевірці мала передувати інвентаризація ТМЦ на складі станом на 26.05.2008р., яка не була проведена, а для позапланової виїзної документальної перевірки було представлено оборотно-сальдову відомість по рахунку №281. В результаті перевірки, яка здійснювалася вибірково, встановлено нестачу товарно-матеріальних цінностей станом на 13.06.2008р. на загальну суму 30 243,18 грн.   

Крім цього, відповідно до постанови Личаківського районного суду м. Львова від 27.04.2009р., на підставі направлення на проведення ревізії від 12.05.2009р. №132, КРУ у м. Львові проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»за період з 01.01.2007р. по 31.03.2008р.

Згідно акту, складеного КРУ м. Львова за результатами позапланової перевірки, від 29.05.2009р. №19-38/63 (а.с.88-143 Том №16) встановлено нестачу товарно-матеріальних цінностей на суму 110 206, 11 грн.

При цьому перед перевіркою було створено інвентаризаційну комісію без підсудних, вона проводила роботу в період з 13.05.2009р. по 15.05.2009р.. результати інвентаризації оформила в інвентаризаційний опис (а.с.158-170 Том №16).

Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що після звільнення підсудних із займаних посад, між ними виник спір з приводу законності їх звільнення, а також належності приміщення складу по АДРЕСА_3 ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2».

З договорів оренди нежитлового приміщення №29/08 від 03.06.2008р. (а.с.26-31 Том №13) вбачається, що власник нежитлового приміщення по АДРЕСА_3, яке орендувалося ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»під складські приміщення площею 64,4 м.кв. та офісні приміщення площею 32 м.кв. були передані в оренду ОСОБА_12 При цьому факт передачі приміщень підтверджується актом приймання-передачі від 03.06.2008р.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 підтвердив, що приміщення складу, в якому знаходилися матеріальні цінності ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»було передано йому в оренду, він його прийняв, поставив свої замки. В послідуючому, оскільки вказане приміщення потрібно було вивільнити для власника Львівське ВАТ «Галант», за наказом керівника даного товариства всі товарно-матеріальні цінності зі складу були перенесені в інше приміщення, складовані в коробки в січні 2009р., детальний їх опис не здійснювався. Ці обставини також підтверджуються показами свідків даних на досудовому та судовому слідстві, зокрема ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, які входили до складу комісії, яка здійснювала перенесення товарно-матеріальних цінностей.

З протоколу огляду місця події від 14.04.2009р. (а.с.59-61 Том №13) та від 15.04.2009р. (а.с.62-68 Том №13) вбачається, що в процесі розслідування кримінальної справи товарно-матеріальні цінності були видані ВО Голови правління ВАТ «Галант»ОСОБА_13 При цьому видача і опис здійснювалися ящиками без детального їх переліку.

Сам потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні визнав, що після передачі товарно-матеріальних цінностей, які 14-15.04.2009р. були передані слідству, візуально він визначив, що їх кількість була значно меншою, ніж під здійснення інвентаризації, яка відбулася 13.06.2008р.

Відповідно до п.3 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України  № 69 від 11.08.1994р., передбачено що проведення інвентаризації є обов’язковим у випадку:

в) при зміні матеріально відповідальних осіб (на день прийому-передачі справ);

г) при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів);

д) за приписом судово-слідчих органів.

Відповідно до п.11.2 вказаної Інструкції визначено, що івентаризація   проводиться   повним   складом інвентаризаційної    комісії    та   у   присутності   матеріально відповідальної особи.

Відповідно до п.11.8 вказаної Інструкції визначено, що при інвентаризації товарно-матеріальних цінностей:

а) їх переважування,  обмір, підрахунок проводиться у порядку розміщення цінностей у даному приміщенні, не допускаючи безладного переходу комісії від одного виду цінностей до іншого. При зберіганні   товарно-матеріальних   цінностей   в  різних ізольованих приміщеннях у однієї матеріально відповідальної  особи інвентаризація проводиться послідовно за місцями зберігання. Після перевірки цінностей вхід  до  приміщення  опломбується  і  комісія переходить у наступне приміщення;

б) інвентаризаційні    описи    складаються     окремо     на товарно-матеріальні цінності, що знаходяться в дорозі, не оплачені у строк покупцями відвантажені товари і цінності,  та  на  ті,  що перебувають  на  складах  інших  підприємств  (на  відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці);

в) кількість   цінностей   і   товарів,   що  зберігаються  в непошкодженій упаковці постачальника, може визначатися на підставі документів  при  обов'язковій  перевірці в натурі частини вказаних цінностей;

г) на прибуткових документах на товарно-матеріальні цінності, що надійшли на об'єкт  і  прийняті  під  час  його  інвентаризації матеріально    відповідальною    особою   у   присутності   членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови робиться  відмітка "після інвентаризації" з посиланням на дату опису,  де записані ці цінності;

д) на    видаткових    документах   про   товарно-матеріальні цінності,  які  відпущені  зі  складу  під  час  інвентаризації  з дозволу   керівника   підприємства   і   головного   бухгалтера  у присутності  членів  інвентаризаційної  комісії  за  підписом   її голови,  робиться відмітка, та вони заносяться до окремого опису в порядку,  аналогічному  для  цінностей,  що   надійшли   під   час інвентаризації;

е) допускається складання групових  інвентаризаційних  описів малоцінних та швидкозношуваних предметів,  виданих в індивідуальне користування працівників,  із зазначенням у них відповідальних  за ці  предмети осіб (на яких ведуться особові картки) з їх розпискою в опису.

Таким чином суд вважає, що всупереч вимогам вище зазначеної Інструкції, у зв’язку із звільненням підсудних із займаних посад з 10.06.2008р., а також в послідуючому порушенні кримінальної справи відносно них, проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей на складі ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_3 було обов’язковим, але перед проведенням ревізії КРУ м. Львова та перевірки ДПІ в Шевченківському районі м. Львова, така не була проведена, результати наявних товарно-матеріальних цінностей у ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»актом у відповідності до вимог п.11.6 Інструкції не оформлено.  

Крім цього, допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11, інспектор КРУ в м. Львові, який проводив ревізію товарно-матеріальних цінностей ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»у травні 2009р. ствердив, що на час проведення ревізії по підприємству здійснювався рух товарно-матеріальних цінностей. При цьому керівництво підприємства повідомило його про те, що у них є лише один склад по вул. Зеленій, 147 в м. Львові. Ним проведено ревізію і виведено нестачу товару станом на 13.05.2009р., коли підсудні вже не працювали у товаристві більше року.

Згідно вимог ч.2 ст. 67 КПК України передбачено, що  ніякі докази для суду, прокурора, слідчого і особи, яка провадить дізнання, не мають наперед встановленої сили.

А тому посилання органів слідства на встановлення факту розтрати підсудними майна ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»на загальну суму 110 206, 11 грн. всупереч вимогам ч.1 ст. 64 КПК України належними доказами не підтверджено, при встановленні факту розтрати майна ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»допущено неповноту, яка не може бути усунута в ході судового розгляду.

Крім цього, обґрунтовуючи винуватість підсудних у скоєнні привласнення та розтрати чужого майна в розмірі 106 274, 17 грн. за рахунок безпідставного нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також службовому підроблені документів пов’язаних з їх прийняттям на роботу та виплату заробітної плати, органами досудового слідства не звернуто увагу на те, що вказані особи були прийняті на роботу у відповідності до трудового законодавства, їх вихід на роботу фіксувався табелями обліку робочого часу, їм нараховувалася та виплачувалася заробітна плата, з якої сплачувалися податки та обов’язкові платежі.

При цьому органи досудового слідства не звернули увагу на те, що вказані особи відповідно до наказів по підприємству (а.с.1-73 Том №11) неодноразово відряджалися у службові відрядження. Такі відрядження оформлялися наказами, на підставі яких видавалися посвідчення про службові відрядження, які заносилися у відповідну книгу, що велась на підприємстві, після повернення з відрядження оформлявся звіт та здійснювалася оплата у відповідності до трудового законодавства.

Всупереч вимогам ст. 22 КПК України, органи досудового слідства не перевірили факт відсутності ОСОБА_6 та ОСОБА_7, та осіб які неодноразово відбували з ними у відрядження, не представили належних доказів, які б ці обставини спростували. Посилання органів слідства на покази окремих свідків, які на досудовому слідстві стверджували про те, що вони не бачили на підприємстві ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не є належними та допустимими доказами не перебування вказаних осіб у трудових відносинах з ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2», оскільки інші свідки в судовому засіданні підтвердили перебування ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у приміщеннях підприємства. Допитана в судовому засіданні ОСОБА_6 пояснила які обов’язки вона виконувала, свідок детально володіє інформацією про діяльність підприємства, його працівників.

При цьому органи досудового слідства без належного обґрунтування та підтвердження таких висновків належними доказами прийшли до висновку про те, що вказані кошти, як заробітну плату ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підсудні викрадали шляхом користування банківською карткою, яка оформлена на вказаних осіб. При цьому даних про те, що саме підсудні знімали вказані кошти у матеріалах справи відсутні. До справи не долучено відомості про рух коштів по рахунках ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , зокрема не встановлено коли ці кошти, де у який спосіб і ким знімалися. При знятті коштів через систему  банківських автоматів цей процес фіксується відео спостереженням, а списання коштів при розрахунках банківською  карткою потребує підпису власника банківської картки.

Крім цього обґрунтовуючи винуватість ОСОБА_4 у скоєнні розтрати чужого майна шляхом зловживання службовим становищем за період часу з вересня 2007 року  по травень 2008 року на загальну суму 66 764,30 грн., органи досудового слідства посилаються на те, що підсудна ОСОБА_4 за цей період виписувала видаткові накладні на окремі ветеринарні препарати та вносила в податкову накладну відомості про продаж таких, однак при перевірці суміжних підприємств з’ясувалося, що вказані препарати  дані підприємства не отримували. Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_4 даний факт категорично заперечила.

Всупереч вимогам ст. 22 КПК України органи досудового слідства не встановили та не вилучили оригінали податкових накладних, на підставі яких за версією слідства виписувались вказані товарно-матеріальні цінності.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 підтвердив, що в процесі розслідування справи він видав органам досудового слідства на підставі постанови всі бухгалтерські та фінансові документи ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2».  

В матеріалах справи є наявні копії видаткових накладних без підпису та печатки, або з підписами осіб, в тому числі головного бухгалтера ОСОБА_9 (а.с.101,102,108,111,117 Том №15).

Допитана в судовому засіданні в якості свідка головний бухгалтер ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_9 ствердила, що після звільнення підсудних із займаних посад були поодинокі випадки, коли у комп’ютерній базі підприємства значилися видаткові накладні на відпуск медичних препаратів тому чи іншому підприємству, але в процесі переговорів керівництво цих підприємств заперечувало факт отримання вказаних препаратів. При цьому свідок заперечила, що по таких видаткових накладних було виписано товарно-матеріальні цінності на загальну суму  66 764,30 грн.

При цьому органами досудового слідства не звернуто увагу на те, що в період з 03.05.2007р. на посаду головного бухгалтера підприємства була прийнята ОСОБА_9, в обов’язки якої входило оформлення бухгалтерських документів, в тому числі видаткових накладних. А тому для підтвердження факту виготовлення та підписання вказаних видаткових накладних слід долучити їх оригінали до матеріалів справи та провести судову почеркознавчу експертизу на предмет встановлення належності підпису на них підсудній ОСОБА_4  

Крім цього, обґрунтовуючи винуватість ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у скоєнні злочинів передбачених ч.2 ст. 28, ч.1 ст.357 КК України, зокрема у привласненні печатки ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2», що підтверджується договором надання послуг з Львівського ДП «Фарлеп»від 12.06.2008р. та договором від 24.08.2008р. з ЗАТ «Київстар», органи досудового слідства посилаються на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 станом на 13.06.2008р. були звільнені із займаних посад, а тому зобов’язані були передати печатку власнику ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Разом з тим органи досудового слідства не звернули увагу на те, що між підсудними та засновником ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»виник трудовий спір з приводу звільнення підсудних із займаних посад, при цьому сам засновник ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»не організував передачу матеріальних цінностей та документів підприємству.

В силу вимог ст. 357 КК України даний злочин характеризується прямим умислом, а тому виходячи з наведених обставин сам факт перебування печатки у підсудного ОСОБА_3, як бувшого директора ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»не вказує умисне привласнення ним печатки підприємства.

При цьому органами досудового слідства не наведено жодних доводів висунення такого обвинувачення підсудній ОСОБА_4 та необґрунтовано вчинення цього злочину групою осіб.

Суд вважає, що неповнота та неправильність досудового слідства не можуть бути усунені у ході судового розгляду шляхом дачі окремого доручення, оскільки, як передбачено ст. 315-1 КПК України, окреме доручення можливе лише для перевірки або уточнення фактичних даних, які одержані в ході судового слідства, в той час, як описані вище невиконані слідчі дії, виходять за межі окремого доручення і є окремим об’єктом дослідження, а не перевіркою даних, які вже отримані судом.

В ході додаткового розслідування, з метою усунення неповноти та неправильності слідства, слід виконати в повній мірі вимоги ст. 64 ч.1 КПК України  та  встановити розмір недостачі товарно-матеріальних цінностей, яка була станом на час звільнення підсудних із займаних посад 10.06.2008р.

Крім цього, слід встановити спосіб, в який підсудні здійснили злочин передбачений ст. 191 КК України, оскільки органами слідства підсудним одночасно вміняється привласнення та розтрата чужого майна. В той час, як привласнення полягає в протиправному і безоплатному вилученні винним чужого майна, яке знаходиться у його правомірному володінні, з наміром в подальшому повернути його на свою користь чи на користь третіх осіб, а розтрата передбачає незаконне та безоплатне витрачання винним чужого майна, яке йому ввірене, чи  перебуває у його віданні.

Виходячи з того, що з показів потерпілого ОСОБА_5 вбачається, що після проведення інвентаризації 13.06.2008р. ним було опломбовано приміщення складу по АДРЕСА_3, а відповідно до договору оренди, акту прийому-передачі вказаного приміщення та показів свідка ОСОБА_12 вбачається, що з 03.06.2008р. це приміщення складу перебувало у його законному володінні, а в послідуючому в січні 2009р. всі товарно-матеріальні цінності комісією ЛВАТ «Галант»були перенесені на збереження в інше приміщення, при цьому детальний опис майна не проводився, слід перевірити причетність ОСОБА_12 та працівників ЛВАТ «Галант»до розкрадання майна ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2».

З метою усунення неповноти по факту заволодіння майном ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»на суму 106 274, 17 грн. та службового підроблення наказів, табелів обліку робочого часу ОСОБА_7, ОСОБА_4 слід перевірити законність направлення їх у відрядження, фактичне перебування у таких з метою спростування доводів підсудних про перебування вказаних осіб в трудових відносинах з ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Крім цього, слід отримати з банку дані по рух коштів по рахунках ОСОБА_7 та ОСОБА_4 та встановити коли, ким і у який спосіб знімалися вказані кошти із зарплатної картки вказаних осіб.

Враховуючи те, що за матеріалами кримінальної справи у період скоєння інкримінованих злочинів ОСОБА_4 не працювала на посаді головного бухгалтера, ці обов’язки виконували інші особи, а директором підприємства був ОСОБА_3, органам досудового слідства слід встановити хто із них, чи інших осіб на підприємстві був матеріально-відповідальною особою. Оскільки виходячи з положень ст. 191 КК України про те, що суб’єктом привласнення і розтрати може бути лише особа, якій майно було ввірене чи перебувало у її віданні, а тому слід вирішити питання про притягнення до відповідальності саме вказаних осіб.

З метою усунення неповноти та неправильності досудового слідства в частині обвинувачення ОСОБА_4 у розтраті майна належного ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»на загальну суму 66 764,30 грн., органам досудового слідства слід встановити місце знаходження та провести вилучення у встановленому законом порядку оригіналів договорів укладених між ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2», оригіналів видаткових накладних по яких здійснювалася видача товарно-матеріальних цінностей на цю суму. При наявності підписів на них підсудної і заперечення нею у здійсненні таких, в установленому законом порядку слід вирішити питання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи.

Крім цього, оскільки відповідно до наказу по підприємству у вказаний період обов’язки головного бухгалтера підприємства виконувала ОСОБА_9, слід перевірити її причетність до розтрати вказаного майна.

Суд вважає, що підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу підсудним не має.

Керуючись ст. ст.22, 64, 281 КПК  України, суд –

п о с т а н о в и в:

Клопотання адвоката підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 –ОСОБА_1 задоволити.

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів передбачених ч.4 ст. 191; ч.4 ст.191; ч.2 ст.28, ч.1 ст.357; ч.1 ст.366 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів передбачених ч.4 ст. 191; ч.4 ст.191; ч.4 ст.191; ч.2 ст.28, ч.1 ст.357; ч.1 ст.366 КК України повернути прокурору Личаківського району м. Львова для проведення додаткового розслідування.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити підписку про невиїзд.

На постанову може бути подано апеляцію до апеляційного суду через місцевий суду протягом семи діб з дня винесення постанови.

          Суддя:                                                                      Гирич  С.  В.