справа № 2-1415/11 .

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

09.06.2011 року                                                  Франківський районний суд м.Львова

в складі:

головуючої - судді:                       Дякович О.В.

при секретарі:                                Мазепі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд»про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку із заробітної плати та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд»про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку із заробітної плати та моральної шкоди.

В обгрунтування заявленого позову покликається на те, що він пропрацював у відповідача понад двадцять років та був звільнений з роботи 01.10.2010 року за власним бажанням. Відповідачем йому не було виплачено заробітну плату з березня 2010 року по день звільнення. На момент звільнення відповідачем не було проведено виплату всіх сум,  що належать йому від підприємства, внаслідок чого позивачем було подано заяву про видачу судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі, однак розрахунок відповідачем проведений не був. Вважає, що у зв»язку із невиплатою йому всіх сум, що належать йому до виплати, відповідачем йому завдано моральну шкоду, оскільки він є інвалідом ІІІ групи, внаслідок невиплати заробітної плати відповідачем він позбавлений можливості на лікування та змушує його прикладати додаткових зусиль, щодо поновлення його прав. Просить суд позов задовольнити, стягнути з відповідача на його користь 5 000 грн. моральної шкоди та середній заробіток за час затримки розрахунку із заробітної плати, судові витрати покласти на відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, пояснення дала аналогічні викладеним в позовній заяві, додатково пояснивши, що відповідачем повністю погашена заборгованість перед позивачем лише 13.04.2011 року, що стверджується копією постанови головного державного виконавця Стельмащука П.Я. підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Львівській області, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.04.2011 року проти позову заперечив та пояснив, що розрахунок з позивачем підприємством проведено у повному обсязі, а тому відсутні підстави для виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та матеріали цивільних справ № 2н-65/11, 2н-502/10 суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.   

Судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем з 16.09.1996 року по 01.10.2010 року. Наказом № 31-К від 01.10.2010 року позивач був звільнений з посади інженера з підготовки кадрів на підставі ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням). Дані обставини стверджуються записом в трудовій книжці /а.с. 3-6/.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, проводиться в день звільнення.

Згідно ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як встановлено судом, 25.08.2010 року позивач звернувся до суду із заявою до відповідача «Фірма «Нафтогазбуд»про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 3 379,64 грн. за період з березня 2010 року по липень 2010 року, за результатами розгляду якої суддею Франківського районного суду м. Львова 27.08.2010 року було видано судовий наказ, яким заяву позивача було задоволено /а.с. 2 /. Як вбачається із постанови головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Львівській області Стельмащука П.Я. про закінчення виконавчого провадження від 27.01.2011 року заборгованість згідно судового наказу № 2н-502/10 сплачена боржником у строк для добровільного виконання з депозитного рахунку, шляхом перерахування коштів стягувачу /а.с. 17/.

Окрім цього, позивачем 22.12.2010 року подано до суду заяву до відповідача про видачу судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості по виплаті заробітної плати в сумі 1071,47 грн. за період з серпня 2010 року по листопад 2010 року, за результатами розгляду якої суддею Франківського районного суду м. Львова 25.01.2011 року видано судовий наказ, яким заяву позивача задоволено /а.с. 23). Як вбачається із постанови головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Львівській області Стельмащука П.Я. про закінчення виконавчого провадження від 14.04.2011 року заборгованість згідно судового наказу № 2н-65/11 платіжними дорученнями №№ 3007, 3012 від 13.04.2011 року борг перераховано стягувачу, виконавчий збір в держбюджет /а.с. 26/.

У відповідності до вимог ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки позивачу при звільненні не було виплачено всіх належних йому до виплати сум, роботодавцем було проведено з позивачем повний розрахунок лише 13.04.2011 року, що і вважається днем фактичного розрахунку, а тому вимога в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягає до задоволення з врахуванням проведених судом розрахунків на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати»та довідки № 01/58 виданої ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд»від 31.05.2011 року, а саме: (244,24 грн. + 828,23 грн. = 1072,47 грн.; 21+22=43 р. днів; 1072,47 грн : 43 р. днів = 24,94 грн. –середньоденний заробіток; з 02.10.2010 року по 12.04.2011 року –133 р. днів; 133 р.днів х 24,94 грн. середньоденний заробіток = 3317,17 грн.).

Відповідно до ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов»язаний провести розрахунок із звільненим працівником у строк, встановлений ст.116 КЗпП України. Оскільки такого розрахунку з позивачем не було проведено, тому в його користь підлягає стягненню сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 3317,17 грн.

Що стосується розміру моральної шкоди, то суд приходить до висновку, що така підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

У відповідності до ст. 237-1 КЗпП України визначено, що відшкодування власником або уповноваженим органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відтак, судом встановлено, що внаслідок протиправних дій відповідача позивач тривалий час неотримував належну йому до виплати заробітну плату, чим останньому було спричинено моральну шкоду, яка полягає у тому, що позивач тривалий час неотримував належні йому кошти, у зв»язку з чим він та його сім»я були позбавлені коштів на існування, переживав психологічний стрес, він змушений був витрачати свій час на вирішення питань, пов»язаних з виплатою заробітної плати.

Тому, на думку суду,  у позивача був порушений нормальний уклад життя і це вимагатиме додаткових зусиль для його організації.

З врахуванням глибини моральних страждань, віку та стану здоров»я позивача, який є інвалідом ІІІ групи, що стверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 /а.с. 8/, його особистого ставлення до дій відповідача, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що в користь ОСОБА_1 слід стягнути 500 гривень моральної шкоди, оскільки саме такий розмір моральної шкоди об»єктивно відповідатиме характеру дій заподіювача шкоди та глибині страждань позивача.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача в користь держави підлягають стягненню судові витрати, а саме: 51,00 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд»на користь ОСОБА_1 3 317 (три тисячі триста сімнадцять) грн. 17 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 500 (п»ятсот) грн. 00 коп. моральної шкоди.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд»в дохід держави 51 (п»ятдесят одну) грн. 00 коп. судового збору та 120 (сто двадцять) грн.. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                  Дякович О.В.