ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 31 січня 2008 р.

                                                                                   № 12/177  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Кота О.В.,

суддів:Владимиренко С.В.,

Шевчук С.Р.,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рігель"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2007р.

та рішення господарського суду м. Києва від 19.07.2007р.

у справі№12/177

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Київенергобуд"

до1)          Дочірнього підприємства "Київенергопідряд" Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд"

2)          Товариства з обмеженою відповідальністю "Рігель"

провизнання недійсним договору купівлі-продажу №10/2002 від 29.11.2002р.,

За участю представників:

-          позивача: Менюк С.А., дов. б/н від 05.11.2007р.;

-          відповідача1: не з'явилися;

-          відповідача2: не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2006р. Відкрите акціонерне товариство "Київенергобуд" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Київенергопідряд" Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Рігель" про визнання недійсним договору купівлі-продажу об’єктів будівельної бази РК "Позняки" №10/2002 від 29.11.2002р., укладеного між Дочірнім підприємством "Київенергопідряд" Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рігель", зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Рігель" повернути Відкритому акціонерному товариству "Київенергобуд" нерухоме майно (адміністративного призначення) в такому складі: побутовий корпус на 200 осіб будівничим об’ємом 2042м3 та автодороги і площадки з бетонним покриттям площею 810м2 з благоустроєм території, що знаходиться в м. Києві за адресою: вул. Ревуцького, 1, Промислова площадка Районної котельні житлового масиву "Позняки", поновивши строк для подання позову.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.03.2006р. у справі №12/177 вжито заходи до забезпечення позову, а саме заборонено ТОВ "Рігель" здійснювати будь-які дії щодо продажу, застави, здавання в найом (оренду) та іншого відчуження нерухомого майна (адміністративного призначення) в такому складі: побутовий корпус на 200 осіб будівничим об’ємом 2042м3 та автодороги і площадки з бетонним покриттям площею 810м2 з благоустроєм території, що знаходиться в місті Києві за адресою: вул. Ревуцького, 1, і яке було придбано на підставі договору №10/2002 купівлі-продажу об’єктів будівельної бази РК "Позняки" від 29.11.2002р., укладеного між ДП "Київенергопідряд" ВАТ "Київенергобуд" та ТОВ "Рігель"; заборонено КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" здійснювати перереєстрацію на інші особи (крім перереєстрації на ВАТ "Київенергобуд", код ЗКПО 04630689) права власності на нерухоме майно, що зареєстроване за ТОВ "Рігель" і розташоване за адресою: м. Київ, вул.Ревуцького,1.

Рішенням господарського суду м. Києва від 19.07.2007р. у справі №12/177 (суддя Прокопенко Л.В.) позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним договір купівлі-продажу, що 29.11.2002р. укладений між Дочірнім підприємством "Київенергопідряд" Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рігель". Зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Рігель" повернути Відкритому акціонерному товариству "Київенергобуд" об’єкт купівлі-продажу –побутовий корпус на 200 осіб будівничим об’ємом 2042м3, та автодороги і площадки з бетонним покриттям площею 810м2, з благоустроєм території, що знаходиться за адресою: Київ, вул. Ревуцького, 1, Промисловий майданчик районної котельної житлового масиву "Позняки". Стягнуто з Дочірнього підприємства "Київенергопідряд" Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд" на користь Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд" 1350,23грн. держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Скасовані заходи до забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали господарського суду міста Києва від 13.03.2006р. у справі №12/177.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2007р. у справі №12/177 (колегія суддів у складі головуючого судді Острюха Б.В., суддів Бондар С.В., Тищенко А.І.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рігель" на рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2007р. у справі №12/177 задоволено частково. Рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2007р. у справі №12/177 залишено без змін та доповнено його резолютивну частину наступним реченням: "Стягнути з Дочірнього підприємства "Київенергопідряд" Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рігель" кошти у сумі 109890грн.95коп." Матеріали справи №12/177 повернуті до господарського суду м. Києва.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рігель" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та доповненням до неї, у яких просить прийняти постанову, якою скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2007р. і постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2007р. повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові. Викладені у касаційній скарзі вимоги скаржник обґрунтовує тим, що господарські суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані судові акти, порушили ст.ст.48, 71, 80, 83, 225 ЦК УРСР, ст.ст.253, 254, 261, 267, 268, 387 Цивільного кодексу України.

Позивач та Дочірнє підприємство "Київенергопідряд" Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд" не скористались правом, наданим ст.1112 ГПК України, відзивів на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рігель" до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Рігель" не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 29.11.2002р. між Дочірнім підприємством "Київенергопідряд" Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рігель" (покупець) укладено договір №10/2002 купівлі-продажу об’єктів будівельної бази РК "Позняки", за яким продавець продав покупцю нерухоме майно, а саме: побутовий корпус на 200 осіб будівельним об’ємом 2042м3, автодороги та майданчики з бетонним покриттям площею 810м2 з благоустроєм території за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 1, Промисловий майданчик районної котельної житлового масиву "Позняки", за ціною 126522,5грн.

Місцевим господарським судом встановлено, що зазначений об’єкт купівлі-продажу був переданий 29.12.2002р. Дочірнім підприємством "Київенергопідряд" Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд" за актом прийому-передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "Рігель".

Апеляційним господарським судом на підставі пункту 1.4 цього договору встановлено, що спірне нерухоме майно належить на праві власності ВАТ "Київенергобуд" згідно Статуту та Акту "Про передачу будівель та споруд", укладеним між Підприємством Київських Теплових Мереж АК "Київенерго" та ВАТ "Київенергобуд".

При цьому судом апеляційної інстанції вказано, що сторони в п.1.6 даного договору визначили право продавця здійснити продаж приміщення, яке підтверджується рішенням Правління ВАТ "Київенергобуд", внесеним до Протоколу №23 від 21.04.2000р. та листом ВАТ "Київенергобуд" №01-622 від 14.12.2000р. "Щодо надання згоди на реалізацію об’єктів будівельної бази РК "Позняки".

При розгляді апеляційної скарги суд апеляційної інстанції врахував положення п.п.8.4.4 та п.п.8.4.7 Статуту ВАТ "Київенергобуд" в ред. 1998р., якими запроваджено, що до повноважень Правління Товариства віднесено погодження операції розпорядження нерухомим майном Товариства на суму, що не перевищує 25 відсотків статутного фонду Товариства, а голова Правління має право приймати рішення по придбанню, продажу чи передачі основних засобів виробництва, а також самостійно розпоряджатися нерухомим майном Товариства на суму, яка не перевищує 10 відсотків статутного фонду Товариства.  

Здійснивши аналіз зазначених положень статуту ВАТ "Київенергобуд" в ред. 1998р., суди попередніх інстанцій правильно дійшли висновку, що: Протоколом Правління ВАТ "Київенергобуд" №23 від 21.04.2000р. не погоджувалось питання щодо відчуження ДП "Київенергопідряд" об’єктів будівельної бази РК "Позняки", а лише здійснено персональне закріплення за членами Правління об’єктів нерухомості ВАТ "Київенергобуд" для вирішення питань щодо їх комерційного використання (а не відчуження), а рішення Голови Правління ВАТ "Київенергобуд" про погодження реалізації об’єктів будівельної бази РК "Позняки" (лист №29 від 14.12.2000р.) мало бути вирішено Правлінням Товариства.

Поряд з цим, судами попередніх інстанцій зазначено, що статутом позивача передбачено, що створені Товариством дочірні підприємства можуть наділятися основними засобами та обіговими коштами, які належать Товариству (пункт 3.12 зазначеного статуту) та несуть повну майнову відповідальність перед Товариством за раціональне використання майна, переданого їм Товариством у володіння, управління та користування (пункт 3.17 цього статуту), а згідно статуту ДП "Київенергопідряд"  - майно дочірнього підприємства формується за рахунок власності ВАТ "Київенергобуд" і закріплюється за ним на праві господарського користування (пункт 3.9), а розпорядження майном, зокрема продаж майна, інше його відчуження, здійснюється тільки за згодою ВАТ "Київенергобуд" (пункт 3.11).

Відповідно до положень ст.225 ЦК УРСР, що діяв на час укладення договору, право продажу, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

На підставі зазначеного, приписів ст.225 ЦК УРСР, суди дійшли вірного висновку, що директор продавця ОСОБА_1 не був належним чином уповноважений на укладання договору купівлі-продажу від 29.11.2002р., та підставно визнали неправомірним відчуження спірного нерухомого майна боржника та укладення оскаржуваного договору під час дії ухвали арбітражного суду м. Києва від 10.01.2001р. у справі №23/447 про визнання ВАТ "Київенергобуд" банкрутом (не скасованої на час розгляду даної справи), якою накладено арешт на все майно ВАТ "Київенергобуд" та заборонено посадовим особам боржника або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника, правильно врахувавши  приписи ст.67 ГПК України, ст.115 АПК України (який діяв на момент прийняття Арбітражним судом м. Києва ухвали від 10.01.2001р.), ч.5 ст.124 Конституції України.

Отже, місцевий та апеляційний господарські суди правильно застосували і приписи ст.48 ЦК УРСР, згідно якої недійсною є угода, що не відповідає вимогам закону, надали вірну правову оцінку вищенаведеним обставинам, та дійшли обґрунтованого висновку, що спірний договір купівлі-продажу об’єктів будівельної бази РК "Позняки" №10/2002 від 29.11.2002р. слід визнати недійсним.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.48 ЦК УРСР по недійсній угоді кожна із сторін зобов’язана повернути іншій стороні все отримане по угоді.

На підставі наведених приписів ЦК УРСР, суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, правильно застосував наслідки визнання недійсною оскаржуваної угоди, дійшов вірного висновку про необхідність повернення ТОВ "Рігель" сплачених ДП "Київенергопідряд" на виконання умов спірного договору коштів у сумі 109890,95грн. згідно платіжних доручень №61 від 22.05.2003р., №73 від 17.06.2003р., №97 від 17.07.2003р., №115 від 19.08.2003р., №178 від 15.12.2003р., №32 від 19.02.2004р., №52 від 24.03.2004р., №64 від 07.04.2004р., №124 від 15.06.2004р., №134 від 23.06.2004р., №145 від 07.07.2004р., №43 від 24.03.2005р., №46 від 29.03.2005р., №67 від 17.05.2005р., №78 від 15.06.2005р., №79 від 16.06.2005р., №80 від 17.06.2005р., №105 від 19.07.2005р., №127 від 06.09.2005р., зазначивши про помилкове не вирішення цього питання судом першої інстанції.

Оскільки вказане не потягло за собою прийняття неправильного по суті рішення по справі, судова колегія Вищого господарського суду України визнає цілком вірним залишенням судом апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду без змін за мотивами, викладеними в оскаржуваній постанові.

При цьому, в частині повернення сплачених ТОВ "Рігель" коштів за спірним договором на розрахунковий рахунок Дарницького РВДК у сумі 16631,55грн. згідно платіжних доручень №2 від 29.10.2002р. та №8 від 16.12.2002р., суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про неможливість вирішення даного питання під час розгляду цієї справи внаслідок того, що господарським судом не може бути прийнято рішення, що стосується прав і обов'язків Дарницького РВДК, не залученого до участі у даній справі.

Разом з наведеним,  колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи приписи Цивільних кодексів щодо строку позовної давності, погоджується з висновком місцевого господарського суду про звернення позивача з даним позовом до суду в межах строку позовної давності, зазначивши, що про існування спірного договору купівлі-продажу позивачу стало відомо лише після прийняття 27.07.2005р. господарським судом м. Києва ухвали у справі №23/447 про покладення на розпорядника майна арбітражного керуючого Ковезу А.І. обов'язків керівника позивача.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України постанова Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2007р. та рішення господарського суду м. Києва від 19.07.2007р. ґрунтуються на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рігель" не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, у зв’язку з чим підстави для їх скасування відсутні.

Інші доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, зводяться до переоцінки доказів, що не входить до компетенції Вищого господарського суду України згідно ст.ст. 1115, 1117 ГПК України.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рігель" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2007р. та рішення господарського суду м. Києва від 19.07.2007р. у справі №12/177 залишити без змін.

Головуючий суддя:О. Кот

Судді: С. Владимиренко

С. Шевчук