Справа №  2-а-1442/11

У Х В А Л А

     09.06.2011 року                                                                                    смт. Слов’яносербськ

Суддя  Слов’яносербського районного суду Луганської області  Котелевський В.О., розглянувши  матеріали  адміністративного позову  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області про  оскарження дій суб’єкта владних повноважень,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом, посилаючись на ту обставину, що у грудні 2001 року їй була призначена пенсія за віком, але вона й надалі продовжує працювати.  14 січня 2010 року позивачка звернулась до УПФУ Слов’яносербському районі з заявою про перерахунок призначеної пенсії, з урахуванням застосування показника заробітної плати працівників,  зайнятих  у галузях економіки за 2009 рік,  а саме 1650,43 грн.  Відповідачем в перерахунку пенсії позивачці було відмовлено.

Позивачка просить визнати поважною причину пропуску строку звернення до суду, поновити строк та прийняти  адміністративний позов до  розгляду, вважає дії відповідача неправомірними, просить визнати їх незаконними та зобов’язати відповідача провести перерахунок її пенсії з урахуванням застосування показника заробітної плати працівників,  зайнятих  у галузях економіки за 2009 рік,  а саме 1650,43 грн., з дня звернення з заявою про перерахунок, тобто з 01.01.2010 року.

За   частинами 1, 2  ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути поданий в межах  строку  звернення до  адміністративного суду, встановленого цим Кодексом  або іншими законами.  Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не  встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до   ч.1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Пунктом 5 частини  1 статті 106 КАС України передбачено, що  у позовній заяві зазначається у разі необхідності заява про  поновлення строку звернення до адміністративного суду. Позивачка  скористалась  зазначеною нормою та просила  відновити строк звернення.

Позивачка  разом із заявленим у позові клопотанням про поновлення строку звернення до суду не навела поважних причин пропуску строку, зазначивши лише, що причиною пропущення вказаного строку є зміни законодавства щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами, не надсилання їй розпорядження призначення пенсії  для відома та офіційна  відмова у перерахунку пенсії відповідачем лише у  березні 2011 року.  Юридична необізнаність позивача не може бути визнана поважною причиною для поновлення строку звернення до суду, оскільки відповідно до ст. 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян обов'язково підлягають оприлюдненню і є доступними для ознайомлення всіма громадянами.

Таким чином, суддя приходить до висновку про те, що  адміністративний позов  слід залишити без розгляду відповідно до  ст. 100 КАС України, оскільки судом не вбачається підстав для поновлення строку.   

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 100 КАС України,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області про  оскарження дій суб’єкта владних повноважень залишити без розгляду, у зв’язку з закінченням строку його подачі до суду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна   скарга   на   ухвалу  суду  першої  інстанції подається протягом п’яти днів з  дня  проголошення  ухвали.  Якщо ухвалу  було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

     Суддя                                                                                                    В.О. Котелевський