Справа № 2-465/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем  України

"20" травня 2011 р.                                                                                м.Самбір

                                                                                  Самбірський міськрайонний суд

                                                                                                            Львівської області

у складі: головуючої судді Карнасевич Г.І.

при секретарі Луцану І.О.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до виконавчого комітету Бісковицької  сільської ради  Самбірського району Львівської області  про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся  до суду з позовом до виконавчого комітету Бісковицької  сільської ради  Самбірського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно. Просить постановити рішення, яким визнати  його власником спадкового майна, а саме  будинковолодіння  АДРЕСА_1

В підтвердження позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2  помер  ОСОБА_3, що доводився братом позивача.

АДРЕСА_1 належало до  суспільної групи колгоспний двір. Станом на 01.07.1990 року  в зазначеному будинковолодінні  були зареєстровані  ОСОБА_4, ОСОБА_3, та позивач.

Кожному з них належала по 1/3 частині майна колгоспного двору. Після смерті ОСОБА_3 його мати вступила у володіння та управління належним йому на час смерті майном.

ІНФОРМАЦІЯ_3  померла ОСОБА_4, яка являлась мамою позивача.

При житті, 09.02.1997 року  ОСОБА_4 склала заповіт, яким на випадок смерті все належне їй майно заповіла  позивачу по справі.

Позивач  звернувся в Самбірську державну нотаріальну контору  із заявою про  прийняття спадщини  та видачу  свідоцтва  про право власності на спадкове майно. Державний нотаріус прийняв заяву і одночасно роз’яснив, що не може видати свідоцтво про  право на спадщину,  оскільки  згідно свідоцтва  про право особистої власності  на житловий  будинок  від 27.12.1989 року,  виданого  Самбірським МБТІ  власником вказана  лише одна ОСОБА_4, хоча у позивача була 1/3 частка у вказаному будинковолодінні, як члена колгоспного двору.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просить його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача Бісковицької  сільської ради  Самбірського району у судовому засіданні позов визнав, не заперечив проти задоволення позову.                       

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2  помер  ОСОБА_3, що доводився братом позивача. Це підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 24.02.2011 року.

АДРЕСА_1 належало до  суспільної групи колгоспний двір. Як вбачається з довідки  № 371 від 24.02.2011 року станом на 01.07.1990 року  в зазначеному будинковолодінні  були зареєстровані  ОСОБА_4, ОСОБА_3, та позивач –ОСОБА_1.

Кожному з них належала по 1/3 частині майна колгоспного двору. Після смерті ОСОБА_3 його мати вступила у володіння та управління належним йому на час смерті майном.

ІНФОРМАЦІЯ_3  померла ОСОБА_4, яка являлась мамою позивача.

При житті, 09.02.1997 року  ОСОБА_4 склала заповіт, яким на випадок смерті все належне їй майно заповіла  позивачу по справі.

Згідно ст. 120 ЦК УРСР в (в редакції 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності. Відповідно до ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України  № 7 від 30.05.2008 року у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як було встановлено в судовому засіданні позивач  являється належним спадкоємцем по заповіту, однак по незалежній від його волі обставин оформити спадщину не може, оскільки таке право за ним не визнається.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У відповідності до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, спадщина належить спадкоємцеві з часу її відкриття незалежно від часу її прийняття.

За таких обставин суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 1220, 1222, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 120,123  ЦК України в редакції 1963 року суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в с. Бісковичі Самбірського району  власником 2/3 частин будинковолодіння № 288, що знаходиться в АДРЕСА_1,  в порядку спадкування майна ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, та 1/3 частини зазначеного будинковолодіння  як члена колгоспного двору, а отже визнати власником будинковолодіння           АДРЕСА_1 вцілому.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під

час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя