Справа №  2-а-196/11

П О С Т А Н О В А                            

ІмЕНЕм  україни

 08.06.2011   року  Миколаївський районний суд Львівської області в складі: головуючого –судді Бачун  О.  І. , при секретарі  Мартинюк М.Б. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві  адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1  до  Управління пенсійного фонду  України в Миколаївському районі львівської області  про  визнання дій відповідача  неправомірними, зобов"язання провести перерахунок і виплати недоотриманої пенсії по інвалідності  ,

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_1  звернулась  до  суду з позовом до управління Пенсійного  фонду України в Миколаївському районі Львівської обл.., у якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо  нарахування та виплати пенсії як інваліду 3  групи  всупереч ст.50,54  ЗУ «Про  статус і соціальний  захист  громадян,  які постраждали    внаслідок Чорнобильської катастрофи» ,  зобов»язати  відповідача здійснити   їй ,позивачу, перерахунок  та виплату державної та додаткової  пенсії  у відповідності до ст. 50,54 ЗУ  «Про статус і соціальний  захист  громадян,  які постраждали    внаслідок Чорнобильської катастрофи»  за період з 11 вересня 2010 р..

           В судовому засіданні позивач  та її представник  ОСОБА_2 позов підтримали, навели пояснення аналогічні поданій позовній заяві  просили позов задоволити.

            Відповідач в особі представника управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської обл.. відносно позову заперечила, навела пояснення викладені у письмовому запереченні. Згідно заперечення покликається на те, що відповідно до ст. 49 ЗУ «Про статус і соціальний  захист  громадян,  які постраждали    внаслідок  Чорнобильської  катастрофи» особам,  в т. ч. і позивачу , які віднесені до категорії 1 , постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи пенсії встановлюються у вигляді державної  пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яку призначають після виникнення права на державну пенсію. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили  працездатність, визначають  на момент  виплати  додаткової  пенсії  згідно  з законом про  Державний  бюджет  України  і його не можуть коригувати  інші нормативно- правові  акти.  Законом України «Про державний бюджет   на  2008 р. та внесення змін до деяких законодавчих  актів»  внесено  зміни  до  ЗУ «Про  статус і соціальний  захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи» ,особам, прирівняним до 1  категорії, інвалідам 3  групи, призначається додаткова  пенсія  за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі 15 % від прожиткового  мінімуму  для  осіб, які втратили працездатність (470.00грн.  )з 01.01.2008 р. становить 70,50 грн., з 01 квітня -72.15 грн.,з 01липня 2008 -72.30 грн.,з 01 жовтня -74.70 грн.

               Згідно  постанови КМУ від 16.07.2008 р. № 654 "Про  підвищення  рівня пенсійного  забезпечення громадян"  розмір  пенсії починаючи з 01.07.2008 р. не може бути меншим  в інвалідів, щодо яких встановлено  зв"язок з Чорнобильською катастрофою  в  учасників  ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС -980 грн.,  пенсія позивача ОСОБА_1 -в т.ч. мінімальний розмір пенсії -980 грн, 112.50 додаткова пенсія -інваліда 3 групи, 225 грн. -підвищення інваліду війни, 150 грн.- підвищення за особливі заслуги, 50 грн.  цільова грошова допомога,57.50 -державна адресна допомога.  Просить у задоволенні позову відмовити.                

                  Заслухавши пояснення сторін, дослідивши   зібрані  у справі  докази, суд приходить до наступного.

              Судом встановлено, що позивач  ОСОБА_1  віднесена до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується посвідченням наявним в матеріалах справи. Позивачці встановлена третя група інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним  з  впливом аварії  на  Чорнобильській АЕС. Відповідач відмовив їй у призначенні основної  та додаткової пенсії по інвалідності у розмірах, визначених ст.ст. 50, 54  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з огляду на відсутність підстав такого призначення та  правомірність   здійснення   управлінням  розрахунку.   

          З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N1058-4, який вiдповiдно до його преамбули визначає принципи, засади i механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку i виплати пенсій. Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення. Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Пунктом 2 частини 1 статті 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсiя вiдповiдно до Закону України "Про пенсiйне забезпечення" (крім соцiальних пенсiй) або була призначена пенсiя (щомiсячне довiчне утримання) за iншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсiйне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсiю (щомiсячне довiчне грошове утримання) з iнших джерел. Право вибору пенсiйних виплат передбачене статтею 10 вищезазначеного Закону, i означає, що особi, яка має одночасне право на рiзнi види пенсій: за віком, по iнвалiдностi, у зв'язку з втратою годувальника, призначається один iз цих видiв пенсій за її вибором. Особi, яка має право на довiчну пенсiю, призначається один з видiв довiчної пенсії за її вибором.   

        В п.13  Прикiнцевих  положень  Закону  України  "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування" передбачено, що у разi, коли особа має право на отримання пенсiї, у тому числi вiдповiдно до Закону України "Про статус i соцiальний захист громадян, які постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи" призначається одна пенсія за її  вибором. При цьому рiзниця мiж розмiром пенсiї, на який має право особа вiдповiдно до зазначених законодавчих aктів, та розмiром пенсiї iз солiдарної системи вiдповiдно до цього Закону фiнансується за рахунок коштiв Державного бюджету України.   

      Основнi положення щодо реалiзацiї конституцiйного права громадян, які постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соцiального захисту потерпiлого населення, визначенi Законом України "Про статус i соцiальний захист громадян, які постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи" (надалi спецiальний закон), оскiльки вiдповiдно до cт. 50 Конституцiї України кожен має право на безпечне для життя i здоров' я довкiлля та на вiдшкодування завданої порушенням цього права шкоди.  Роздiл 8 даного Закону передбачає правила  призначення  та виплати пенсiй i компенсацiй особам, вiднесеним до категорiй 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього роздiлу визначає пенсiї особам, вiднесеним до вказаних категорiй у виглядi: а) державної пенсiї; 6) додаткової пенсiї за шкоду, заподiяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.   

       Абзацом 4 частини 1 статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, яка була чинною до 31 грудня 2007 року) визначено, що особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам 3 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.   

        Стаття 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" згідно з підпунктом 12 пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року N 107-VI, який набрав чинності з 1 січня 2008 року, була викладена в новій редакції в частині того, що особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам 3 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.     

        Частиною 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, яка була чинною до 31 грудня 2007 року) передбачено, що розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.   

        Стаття 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" згідно з підпунктом 15 пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" була викладена в новій редакції, за якою розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою по 3 групі інвалідності, складає 110 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.             

       Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 у справі N 1-28/2008 щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України на 2008 рік були визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України". У вказаному рішенні Конституційного суду України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких закон одавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 22 травня 2008 року.   

         Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.     

         Таким чином, з 22 травня 2008 року була відновлена дія норм статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за якими  особам постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС та віднесеним до 1 категорії, інвалідам 3 групи, до яких відноситься позивач, повинна була призначатися та виплачуватися відповідачем щомісячно з 22 травня 2008 року пенсія у складі державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.   

        Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалiзацiї державою конституцiйної гарантії громадян на достатнiй житrєвий piвень, дає Закон України "Про прожитковий мінімум" вiд 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України "Про державнi соцiальнi стандарти та державнi соцiальнi гapaнтії" вiд 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згiдно cтaттi 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числi мiнiмального розмiру пенсiї за віком, який вiдповiдно до cтаттi 28 Закону Україн "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування" встановлюється  у розмiрi прожиткового мінімуму для осiб, якi втратили працездатнiсть, визначеного законом. Частиною 3 cтаттi 4 даного Закону (в редакцiї Закону № 2505-4 вiд 25 березня 2005 р., що дiє з 31 березня 2005р.) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто вiдноситься до основних соцiальних i демографiчних груп населения, щороку затверджується Верховною Радою України  в законi про Державний бюджет України на вiдповiдний pік,  з урахуванням якого визначається мінімальний  розмір  пенсії  за віком.   

            Позицiя  відповідача грунтується  виключно на постановах Кабiнету Міністрів України, огляд яких не пiдтверджує їх доводи стосовно того, що будь-яким iз них визначений мiнiмальний розмiр пенсії за віком для встановлення нижчого рiвня пенсiї, у тому числi iнвалiдам, внаслiдок захворювання вiд aваpii на ЧАЕС, тому суд не приймає  доводи вiдповiдача, враховуючи недоведність приписiв зазначених постанов до спiрних вiдносин, а також з огляду на положення принципу законностi (п.п.2-4 ст. 9 Кодексу адмiнiстративного судочинства України). Обгрунтування представником вiдповiдача своєї позицiї посиланням на постанови Кабiнету Mіністрів України вiд 03 сiчня 2002 р. №1 та вiд 28 березня 2002 р. № 374 спростовується також приписами пункту 1 та 6 статтi 92 Конституцii України, cтаті 71 спецiального закону,  вiдповiдно до якого дiя його положень не може призупинятися  iншими законами, крім законiв про внесення змiн до цього Закону, а також абзацом 2 преамбули, частиною 3 статтi 4, пунктом 2 частини 1 статтi 8 та пунктами 13, 16 Прикiнцевих Положень загального закону, якими передбачено, що умови, норми та порядок пенсiйного забезпечення визначаються виключно законами про пенсiйне забезпечення. До приведення законодавства України у вiдповiднicть iз Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування" закони України та iншi нормативно-правовi акти застосовуються в частинi, що не  суперечить цьому Закону.   

          В рішенні Конституцiйного Суду України  № 8-рп/2005 вiд 11 жовтня 2005р., яке стосується реалізації права громадян на соціальний захист, зазначено,  що неприпустимо обмеження конституцiйного права громадян на достатнiй життевий pівень, а також сформулювано правову позицiю, згiдно з якою Конституцiя та закони України відокремлюють певнi категорії громадян України, що потребують додаткових гарантiй соцiального захисту з боку держави, до них зокрема належать громадяни, яким пенсiя призначається за спецiальними законами.   

        Пільги, компенсації, гарантії є видом соцiальної допомоги i необхiдною складовою конституцiйного права на достатнiй життєвий piвень, тому звуження змiсту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законiв або внесення змiн до чинних законiв за статтею 22 Конституції України не допускається. Конституцiйнi принципи, на яких базується здiйснення прав i свобод людини i громадянина в Україні, включаючи і право на пенсiйне забезпечення, передбаченi статтями 1, 3, частиною 2 cтатті 6, статтею 8, частиною 2 статтi 19, статтями 22, 23, частиною 1 cтатті 24 Конституцiї України, набуте у сферi пенсiйного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантiєю забезпечення державою даного права є: виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закрiпленого як статтею 8 Конституцiї України, так i статтею 8 Кодексу адмiнiстративного судочинства України.   

           Таким чином, суд вважає, що дії Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області  щодо нарахування та виплати  пенсiї позивачеві (державної та додаткової) у менших розмiрах ,що підтверджує наданий розрахунок виплаченої пенсії   є неправомiрними, оскiльки не вiдповiдають вимогам ст. 50, частини 4 cтаттi 54 Закону України "Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи".  Та право позивача  слід відновити.

Керуючись  ст.ст. 158-163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 50,54 Закону України «Про соціальний захист громадян ,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»,  , суд, –

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.   

Визнати неправомірними дії  Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області щодо нарахування та виплати пенсії як інваліду 3 групи ОСОБА_1 у  всупереч ст. 50,54   Закону  України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.   

                Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області   здійснити перерахунок та виплату  державної та додаткової пенсії ОСОБА_1  у відповідності до ст. 50,54  ЗУ   "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", додаткової пенсії у розмірі 50 % від мінімальної пенсії за віком  та пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком  з 29.102010 р.

  Постанова може бути оскаржена в установленому законодавством порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги  

Суддя:                                                                                                                             Бачун  О.  І.