ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.07.11 Справа № 26/109/2011
Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянув матеріали справи за позовом
Концерну „Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну „Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району, м.Запоріжжя
до Відкритого акціонерного товариства „Запорізький територіальний паливний концерн”, м.Луганськ
про стягнення 8073 грн. 41 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача –юрисконсульт ОСОБА_1, довіреність №18/27 від 04.01.2011;
від відповідача –не прибув.
В С Т А Н О В И В:
Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді в сумі 8073 грн. 41 коп.
Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.
Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 №01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.
Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.
Позивач заявою про уточнення позовних вимог №542 від 30.06.2011 повідомив, що відповідач 20.06.2011, тобто після подання позовної заяви, погасив частково заборгованість в сумі 4485 грн. 00 коп., у зв”язку з чим позивач просить суд провадження у справі в цій частині припинити.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.
Між Концерном „Міські теплові мережі” в особі директора філії Концерну „Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (постачальна організація, позивач) та Відкритим акціонерним товариством „Запорізький територіальний паливний концерн” (споживач, відповідач) 01.12.2006 був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №201496 (далі-договір), за умовами якого теплопостачальна організація зобов’язалася відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов’язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами договору та додатками до нього (п.1.1 договору).
Відповідно до п.2.1 договору теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію –на протязі опалювального періоду; підігрів води –за наявної можливості; кондиціонування –по замовленню споживача; інші технологічні потреби – по замовленню споживача.
За п.3.2.6 споживач зобов’язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
Згідно п.5.1 договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.
Розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунку та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або встановлених розрахунковим способом (п.6.1 договору).
Відповідно до п.6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
В п.6.3 сторони обумовили, що підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.
Споживач зобов”язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату (п.6.4).
Відповідно до п.6.7 договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул.Адм.нахімова, 4 документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ).
Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі 5 днів з дати отримання (п.6.7.1 договору).
На виконання вказаних умов договору позивач в період з червня 2010 по березень 2011 відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 21064 грн. 89 коп., яку відповідач оплатив частково і за ним виникла заборгованість в сумі 8073 грн. 41 коп., за стягнення якої позивач і звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Претензія позивача №05/32 від 14.01.2011 залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Враховуючи викладені норми законодавства суд вважає, що позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 8073 грн. 41 коп. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, в т.ч. актами приймання-передачі теплової енергії (а.с.37-46).
Як було встановлено при розгляді справи та підтверджено позивачем в заяві про уточнення позовних вимог №542 від 30.06.2011 відповідач 20.06.2011 частково оплатив заборгованість з призначенням платежу за березень –квітень 2011 в сумі 4485 грн. 00 коп.
Таким чином, провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 3605 грн. 20 коп. підлягає припиненню на підставі п.11 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 4468 грн. 21 коп.
Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності боргу не подав.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Зайве сплачені позивачем при поданні позовної заяви витрати по державному миту в сумі 13 грн. 73 коп. підлягають поверненню з Державного бюджету України.
У судовому засіданні 05.07.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керуючись ст.ст.44, 47, 49, 75, п.11 ст.80, ст.ст.82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
В И Р І Ш И В:
1. Позов Концерну „Міські теплові мережі” в особі філії Концерну „Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району до Відкритого акціонерного товариства „Запорізький територіальний паливний концерн” задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Запорізький територіальний паливний концерн”, вул.Смоленська, б.130, м.Луганськ, код 01884656 на користь Концерну „Міські теплові мережі” в особі філії Концерну „Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району, бульвар Гвардійський, б.137, м.Запоріжжя, код 32121458 заборгованість за договором купівлі-продажу теплової енергії №201496 від 01.12.2006 в сумі 4468 грн. 21 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.
3. Провадження у справі в частині стягнення 3605 грн. 20 коп. припинити.
4. Повернути з Державного бюджету України на користь Концерну „Міські теплові мережі” в особі філії Концерну „Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району, бульвар Гвардійський, б.137, м.Запоріжжя, код 32121458 зайве сплачені за платіжним дорученням №6498 від 28.04.2011 витрати по державному миту в сумі 13 грн. 73 коп.
Повернення витрат по державному миту здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 11.07.2011.
Суддя С.С. Єжова