ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"20" вересня 2006 р. 16 год. 50 хв. | м. Одеса Справа № 5/258-06-7152А |
Господарський суд Одеської області у складі:
Суддя Могил С.К.
Секретар судового засідання Степанова Л.В.
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс”
До відповідача: ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області
про скасування податкових повідомлень - рішень
Суддя господарського суду Одеської області Могил С.К.
Представники:
Від позивача: Кутателадзе О.Д. за довіреністю № 1807/06 від 18.07.2006 р.; Кутателадзе В.О. за довіреністю № 1807/06 від 18.07.2006 р.
Від відповідача: Білоус Н.В. за довіреністю № 5636/10/10 від 14.08.2006 р.
ВСТАНОВИВ
У зв’язку з набранням 01 вересня 2005 року чинності Кодексом адміністративного судочинства України, господарський суд Одеської області зазначає, що згідно з п. 6 розділу VII Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в якій просить скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Комінтернівському районі Одеської області від 10.07.2006 року № 0000262301/3 та № 0000272301/3 повністю, а також стягнути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 170 грн. та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неправомірність визначення відповідачем позивачу податкових зобов’язань по податку на додану вартість на суму 1 325 853, 00 грн. у тому числі штрафні санкції на суму 378 815, 00 грн. у зв’язку з відсутністю допущених порушень вимог п. п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями), а також неправомірність зменшення бюджетного відшкодування за листопад 2005 року на суму 331 831, 00 грн. та за грудень 2005 року на суму 199 871, 00 грн. у зв’язку з відсутністю порушення останнім вимог п. п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 названого Закону.
Відповідач проти заявлених позивачем позовних вимог заперечує з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву, стверджуючи що нульова ставка ПДВ застосовується до товарів, що експортується, а не послуг, які надаються резидентом іншому резиденту або нерезиденту та те, що при наданні послуг, місце поставки яких згідно з правилами визначається митна територія України, вартість таких послуг включається до бази оподаткування та оподатковується у загальновстановленому порядку за ставкою 20%.
Як видно з матеріалів адміністративної справи Державною податковою інспекцією в Комінтернівському районі Одеської області здійснено позапланову виїзну документальну перевірку щодо відшкодування ПДВ по деклараціях з ПДВ позивача за листопад 2005 року та грудень 2005 року, за результатами якої складено акт перевірки від 06.03.2006 року № 252/23-22447500.
В обґрунтування зменшення позивачу бюджетного відшкодування за листопад 2005 року на суму 331 831, 00 грн. та за грудень 2005 року на суму 199 871, 00 грн. та визначення податкових зобов’язань по ПДВ на суму 947 038, 00 грн. відповідач зазначив в акті перевірки про порушення позивачем вимог п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями), внаслідок безпідставного застосовування нульової ставки в листопаді –грудні 2005 року за операціями з поставки супутніх послуг по навантаженню та розвантаженню товарів, що були експортовані, оскільки в податковій декларації з ПДВ за листопад 2005 року позивач визначив ПДВ в сумі 1 674 777, 00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками поточного звітного періоду, тоді як за наслідками перевірки у позивача виникло позитивне значення з ПДВ на суму 2 480 455, 00 грн.
На підставі складеного акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення –рішення від 09.03.2006 року № 0000272301/0, в якому визначив позивачу податкові зобов’язання по податку на додану вартість на суму 947 038, 00 грн. та застосував штрафні санкції на суму 378 815, 00 грн., та № 0000262301/0, в якому зменшив позивачу бюджетне відшкодування з ПДВ за листопад 2005 року на суму 331 831, 00 грн. та за грудень 2005 року на суму 199 871, 00 грн.
Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до відповідача зі скаргою від 16.03.2006 року № 1603/02, за наслідками розгляду якої відповідач прийняв рішення про результати розгляду первинної скарги від 31.03.2006 року № 1974/10/10-013/с, яким залишив без змін податкові повідомлення –рішення від 09.03.2006 року № 0000262301/0 та № 0000272301/0, а скаргу без задоволення.
Враховуючи вимоги Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001р. N 253 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за № 567/5758) (зі змінами та доповненнями), відповідач надіслав позивачу нові податкові повідомлення –рішення від 31.03.2006 року № 0000272301/1, в якому визначив позивачу податкові зобов’язання по податку на додану вартість на суму 947 038, 00 грн. та застосував штрафні санкції на суму 378 815, 00 грн., та № 0000262301/1, яким зменшив позивачу бюджетне відшкодування з ПДВ за листопад 2005 року на суму 331 831, 00 грн. та за грудень 2005 року на суму 199 871, 00 грн.
Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями –рішеннями, позивач звернувся до ДПА в Одеській області з повторною скаргою від 10.04.2006 року № 1004/14, за наслідками розгляду якої ДПА в Одеській області прийняла рішення про результати розгляду повторної скарги від 21.04.2006 року № 7586/25-0007, яким залишила без змін податкові повідомлення –рішення від 09.03.2006 року № 0000262301/0 (від 31.03.2006 року № 0000262301/1) та від 09.03.2006 року № 0000272301/0 (від 31.03.2006 року № 0000272301/1), а скаргу без задоволення.
Враховуючи вимоги Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 року № 253, відповідач надіслав позивачу нові податкові повідомлення –рішення від 25.04.2006 року № 0000272301/2, в якому визначив позивачу податкові зобов’язання по податку на додану вартість на суму 947 038, 00 грн. та застосував штрафні санкції на суму 378 815, 00 грн., та № 0000262301/2, яким зменшив позивачу бюджетне відшкодування з ПДВ за листопад 2005 року на суму 331 831, 00 грн. та за грудень 2005 року на суму 199 871, 00 грн.
Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями –рішеннями, позивач звернувся до ДПА України з повторною скаргою від 04.05.2006 року № 0405/11, за наслідками розгляду якої ДПА України прийняла рішення про результати розгляду повторної скарги від 05.07.2006 року № 7385/6/25-0115, яким залишила без змін податкові повідомлення - рішення від 25.04.2006 року № 0000262301/2 та № 0000272301/2, а скаргу без задоволення.
Враховуючи вимоги Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 року №253, відповідач надіслав позивачу нові податкові повідомлення –рішення від 10.07.2006 року № 0000272301/3, в якому визначив позивачу податкові зобов’язання по податку на додану вартість на суму 947 038, 00 грн. та застосував штрафні санкції на суму 378 815, 00 грн., та № 0000262301/3, яким зменшив позивачу бюджетне відшкодування з ПДВ за листопад 2005 року на суму 331 831, 00 грн. та за грудень 2005 року на суму 199 871, 00 грн.
Не погоджуючись з прийнятими відповідачем щодо позивача податковими повідомленнями – рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування повністю.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення повноважних представників сторін суд вважає, що зменшення позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2005 року на суму 331 831, 00 грн. та за грудень 2005 року на суму 199 871, 00 грн., а також визначення позивачу податкових зобов’язань по податку на додану вартість на суму 1 325 853, 00 грн. є неправомірним виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2002 року між позивачем (далі –підприємство) та фірмою „Leamar Anstalt” (далі –замовник), Ліхтенштейн, був укладений договір № УМЛ-49-2 на перевалку та послуги по транспортно-експедиторському обслуговуванню (зі змінами та доповненнями), згідно з яким замовник доручає, а підприємство приймає на себе зобов’язання по перевалці, зберіганню та експедируванню вантажів силами та засобами підприємства, по ціні, в кількості та асортименті згідно з Додатками, які є невід’ємною частиною даного договору. Також 01.09.2005 року між позивачем (далі –підприємство) та фірмою „Leman Commodities S.A.” (далі –замовник), Швейцарія, був укладений договір № 129, згідно з яким замовник доручає, а підприємство приймає на себе зобов’язання по виконанню робіт по перевантаженню вантажів замовника силами та засобами підприємства по ціні, в кількості та асортименті згідно з Додатками, які є невід’ємною частиною даного договору. Крім того, 09.07.2004 року між позивачем (далі –підприємство) та фірмою „A.C.I. TRADING LIMITED” (далі –замовник), Кіпр, також був укладений договір № UML-0709 про транспортно – експедиторське обслуговування, згідно з яким замовник доручає, а підприємство приймає на себе зобов’язання по зберіганню, експедируванню та перевалці вантажів силами та засобами підприємства, по ціні, в кількості та асортименті згідно з Додатками, які є невід’ємною частиною даного договору. 01.03.2000 року між позивачем (далі –підприємство) та компанією „Stok Handelsges m.b.H.” (далі –замовник), Австрія, був укладений договір № ЕХ-10/3-3 про транспортно-експедиторське обслуговування, згідно з яким замовник доручає, а підприємство приймає на себе зобов’язання по зберіганню, експедируванню та перевалці вантажів силами та засобами підприємства, по ціні, в кількості та асортименті згідно з Додатками, які є невід’ємною частиною даного договору. 08.08.2005 року між позивачем та фірмою „Artemis Hendels GmbH”, Австрія, був укладений договір № UML-241 про транспортно-експедиторське обслуговування, згідно з яким замовник доручає, а підприємство приймає на себе зобов’язання по зберіганню, експедируванню та перевалці вантажів силами та засобами підприємства, по ціні, в кількості та асортименті згідно з Додатками, які є невід’ємною частиною даного договору. 23.09.2005 року між позивачем (далі –підприємство) та компанією „Iridium Partner Limited” (далі –замовник), Кіпр, був укладений договір про перевалку, зберігання та експедирування зернових вантажів, згідно з яким замовник доручає, а підприємство приймає на себе зобов’язання по виконанню робіт по зберіганню, перевалці та експедируванню зернових вантажів.
На виконання зазначених договорів позивачем були виконані (надані) роботи (послуги) по організації вантажно –розвантажувальних робіт, здійснено транспортне експедирування та оформлення коносаментів по обробці вантажів, які експортувалися за межі митної території України. За виконані послуги по організації вантажно-розвантажувальних робіт, за здійснене транспортне експедирування та оформлення коносаментів по обробці вантажів позивач виставив контрагентам для здійснення оплати вартості наданих послуг (робіт) інвойси (рахунки) та ним була складена відомість по накопиченню судової партії при навантаженні на судна з зазначенням в них ПДВ за ставкою 0%.
Згідно з п. п. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями) податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг). В п. 3.1 ст. 3 названого Закону визначено об’єкт оподаткування ПДВ. Пунктом 6.2 ст. 6 цього Закону встановлено, що при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування.
Пунктом 1.14 ст. 1 цього Закону визначено поняття “супутні послуги” - це послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.
У відповідності зі ст. 274 Митного Кодексу України митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі –продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України. До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені: а) на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України; б) комісійні та брокерські винагороди; в) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються.
Вищевикладене та надані позивачем на огляд суду зазначені договори, інвойси, довідки, коносаменти, розрахунки митної вартості, та дані визначені у акті перевірки свідчать, що витрати по навантаженню, розвантаженню, перевантаженню включаються в митну вартість товарів, а послуги, які надав позивач (підприємство) контрагентам (замовникам) за вказаними договорами, є послугами, супутніми експорту товарів, які оподатковуються ПДВ за ставкою 0%.
Зазначене спростовує твердження відповідача, наведені в акті перевірки та запереченнях на позов, оскільки не свідчить про завищення позивачем бюджетного відшкодування по ПДВ за листопад –грудень 2005 року на загальну суму 531 702, 00 грн., а також про заниження позивачем податкового зобов’язання по ПДВ на загальну суму 1 325 853, 00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч. 3 ст. 105 КАС України позивач має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
Враховуючи вищевикладене, слід скасувати податкові повідомлення –рішення Державної податкової інспекції в Комінтернівському районі Одеської області від 10.07.2006 року № 0000262301/3 та № 0000272301/3 повністю.
Відповідно до ст. 94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” судовій збір на загальну суму 170 грн.
Керуючись ст.ст. 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” задовольнити повністю.
2. Скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ в Комінтернівському районі Одеської області від 10.07.2006 року №№ 0000262301/3, 0000272301/3 повністю.
3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31117095600008, одержувач УДК в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк –УДК в Одеській області, МФО 828011, код платежу 22090200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” (п/р 26004315997 в АБ „Південний” м. Одеса, МФО 328209, код ЄДРПОУ 22447500, адреса: Одеська область, Комінтернівський район, с. Визирка, вул. Чапаєва, 50) судовий збір у розмірі 170 (сто сімдесят) грн.
Виконавчий лист видати в порядку ст. 259 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складено 25 вересня 2006 року.
Суддя Могил С.К.