ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2011 р.                                                            Справа № 5023/3693/11 (н.р. 33/177-10)

вх. № 3693/11 (н.р. 6703/3-33)

Суддя господарського суду Смірнова О.В. 

при секретарі судового засідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

відповідача- ОСОБА_1., довіреність № 1354/19 від 14.04.11 р.;   

розглянувши справу за позовом Дочірньої компанії  "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ  

до  Публічного акціонерного товариства "Харківгаз", м. Харків  

про стягнення 29 919 681,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 р. позивач, Дочірня компанія  "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ, звернулася  до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача 29 919 681,37 грн., у тому числі 27 235 628,45 грн. основного боргу, 2 088 060,01 грн. пені, 281 696,66 грн. інфляційних та 314 296,25 грн. 3% річних за договором № 06/08-2306 на постачання природного газу, укладеним між сторонами 31.12.08 р. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов’язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не сплачена.
      Рішенням господарського суду Харківської області від 27.09.10 р. по справі 33/177-10  стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Харківгаз" (61022, м. Харків, Держпром, 4 під’їзд, 3 поверх, у тому числі п/р 26009240 ВАТ "Мегабанк" м. Харків, МФО 351629, код ЄДРПОУ 03359500) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 1, у тому числі р/р 26008301970 в ВАТ "Ощадбанк" України, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) - 25235628,45 грн. заборгованості, 281696,66 грн. - інфляційних витрат, 307244,25 грн. - 3% річних, витрати по сплаті державного мита у сумі 22009,81 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 203,70 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.11.2010 р. рішенням господарського суду Харківської області від 27.09.10 р. по справі 33/177-10 залишено без змін.

16 лютого 2011 року постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу ВАТ "Харківгаз" залишено без задоволення. Касаційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" задоволено частково. Рішення господарського суду Харківської області від 27.09.10 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.11.2010 р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог в розмірі 2 044 576,01 грн. пені скасовано. В цій частині справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області. В решті рішення господарського суду Харківської області від 27.09.10 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.11.2010 р.  залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 травня 2011 р. було призначено справу до розгляду на 25 травня 2011 р.

25 травня 2011 р. відповідач звернувся до суду з заявою, в якій зазначив, що товариство відповідача змінило найменування юридичної особи з Відкритого акціонерного товариства "Харківгаз" на Публічне акціонерне товариство "Харківгаз", що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію ПАТ "Харківгаз".

Відповідно до ст. 25 ГПК України, в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в  рішенні  або  ухвалі. Усі  дії,  вчинені в  процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Зважаючи на викладене, суд вважає необхідним здійснити заміну сторони її правонаступником: Відкрите акціонерне товариство "Харківгаз" Публічним акціонерним товариством "Харківгаз".

В судовому засіданні 25 травня 2011 року було оголошено перерву до 02 червня 2011 р.

В судовому засіданні 02 червня 2011 р. було оголошено перерву до 20 червня 2011 року.

08 червня 2011 р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, та зазначив, що в наданому до позовної заяви розрахунку позивачем було проведено нарахування пені без врахування проведених проплат, передбачених п. 5.1.1 договору.

20 червня 2011 року представник позивача у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.

          Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

          Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника відповідача, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 31.12.2008 року між Дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (Постачальник) та  ВАТ „Харківгаз” (Покупець) був укладений договір № 06/08-2306 на постачання природного газу (далі - договір). Відповідно до умов договору позивач зобов’язався передати у власність покупцю в 2009 році природний газ, що використовується покупцем виключно для потреб населення, а покупець зобов’язався прийняти природний газ та оплатити його на умовах даного договору.

Позивач свої зобов’язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору передав відповідачеві природний газ на протязі січня - грудня 2009 року на загальну суму 336 169 575,09 грн., що підтверджено актами приймання-передачі природного газу, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи. Але відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, лише частково оплатив поставлений позивачем природний газ, внаслідок чого, за даними позивача, станом на час подачі позову до суду утворилась заборгованість в сумі 27 235 628,45 грн.

Як було зазначено вище, дані правовідносини між сторонами вже були предметом судового розгляду у справі №33/177-10. Рішенням господарського суду Харківської області від 27 вересня 2010 року по справі № 33/177-10 позов було задоволено частково. Стягнуто з відповідача 25 235 628,45 грн. заборгованості, 281 696,66 грн. - інфляційних витрат, 307 244,25 грн. - 3% річних, витрати по сплаті державного мита у сумі 22 009,81 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 203,70 грн. В стягненні 2 000 000 грн. заборгованості, 2 088 060,01 грн. пені, 7 052 грн. 3% річних відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу ВАТ "Харківгаз" залишено без задоволення. Касаційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" задоволено частково. Рішення господарського суду Харківської області від 27.09.10 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.11.2010 р. у справі № 33/177-10 в частині відмови у задоволенні позовних вимог в розмірі 2044576,01 грн. пені скасовано. В цій частині справу № 33/177-10 передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області. В решті рішення господарського суду Харківської області від 27.09.10 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.11.2010 р. у справі № 33/177-10 залишено без змін.

Вищий господарський суд України у постанові від 16 лютого 2011 року дійшов висновку про те, що  судом апеляційної інстанції залишено поза увагою вимоги позивача викладені в апеляційній скарзі, в якій уточнено розрахунок позовних вимог з урахуванням дійсної суми боргу на момент розгляду справи, а саме зазначено, що з урахуванням часткового погашення боргу в сумі 2 000 000 грн., стягненню з відповідача підлягає пеня в сумі 2 044 576,01 грн., а не 2 088 060,01 грн., як зазначив господарський суд апеляційної інстанції. Вищий господарський суд  зазначив, що не врахувавши наведені доводи позивача та залишивши рішення місцевого суду в частині відмови в задоволенні пені в сумі 2 088 060,01 грн. без змін, апеляційний суд не зазначив обгрунтованих підстав відхилення доводів скаржника. Вищий господарський суд також зазначив, що неправильний розрахунок не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені за наявності підстав для її стягнення.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов"язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Таким чином, спір розглядається в межах стягнення з відповідача 2 044 576,01 грн. пені.

За приписами ст.526 Цивільного Кодексу України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За вимогами ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

                    Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 5.1 даного договору, відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що неустойка нараховується позивачем протягом 6 місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.

Судом перевірено розрахунок пені та встановлено, що у грудні 2009 р. позивачем було поставлено відповідачу природний газ об"ємом 132825,075 тис. куб м. на загальну суму 58 316 130,37 грн., акт за грудень 2009 р. вручений відповідачу 02.03.10 р., тобто відповідно до п. 5.1 договору, відповідач повинен був розрахуватись до 04.03.10 р., отже період прострочення оплати за цим актом починається з 05.03.10 р.

Позивачем заявлено до стягнення пеню  за період з 05.03.10 р. по 20.07.10 р. з урахуванням здійсненої відповідачем проплати 07.06.10 р. у розмірі 2 000 000 грн.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань",    пеня    обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи викладені обставини, позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені, яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, за період  з 05.03.10 р. по 20.07.10 р.,  відповідає вимогам діючого законодавства та  підлягає задоволенню частково у сумі 2 041 842,13 грн.. В решті позовної вимоги про стягнення з відповідача 2 733, 88 грн. пені слід відмовити, як зайво нарахованої.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.  

Враховуючи викладене та керуючись  ст.ст.  526, ч.1 ст.530, 610, 611,  ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49,  ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Харківгаз" (61022, м. Харків, Держпром, 4 під’їзд, 3 поверх, у тому числі п/р 26009240 ВАТ "Мегабанк" м. Харків, МФО 351629, код ЄДРПОУ 03359500) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 1, у тому числі р/р 26008301970 в ВАТ "Ощадбанк" України, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) 2 041 842,13 грн. пені, 1 740,22 грн.  державного мита   та   16,10 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В стягненні 2 733, 88 грн. пені відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                          Смірнова О.В.

Повний текст рішення підписано 25 червня  2011 року.