ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
|
"19" вересня 2006 р. 09:30 |
справа № 20-4/197 |
|
За адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Севастополя до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 816,26 грн. |
Суддя Остапова К.А.,
при секретарі Соловей Ю.В.,
Представники:
позивача - Корсак І.А., довіреність № 3817 від 16.05.2006
відповідача -не з'явився;
С у т ь с п о р а:
Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя звернулось до суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 816,26 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в період з квітня по грудень 2005 року була невірно визначена сума страхових внесків, в результаті чого сума недоїмки суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 склала 816,26 грн.
Ухвалою суду від 23.08.2006 по справі було призначено попереднє судове засідання на 05.09.2006.
Ухвалою суду від 05.09.2006 підготовче провадження закінчено і справа призначена до судового розгляду.
У попереднє та судове засідання відповідач явку повноважних представників не забезпечив, про причини нез'явлення суд не повідомив, витребувані судом документи та відзив не надав, про час та місце засідання був повідомлений належним чином.
Згідно зі статтями 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15 травня 2003 року), статті 3 Декларації прав національностей України (від 1 листопаду 1991 року № 1771), статті 10 Закону України «Про судовий устрій»від 7 лютого 2002 року, статті 18 Закону України «Про мови»від 28 жовтня 1989 року, статтям 10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23 грудня 1998 року № 350), статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України і клопотанню представника позивача, він давав пояснення по справі на російській мові.
Згідно зі ст.ст. 49, 51, 121, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, представнику позивача роз'яснені його процесуальні права і обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
В с т а н о в и в :
Згідно з п. 4 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів входить розгляд спорів за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно зі ст. 14, 17 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-VI від 09.07.2003 (далі Закон України № 1058-VI від 09.07.2003) підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії та інші є страхувальниками: страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати, у встановлені строки та у повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ст. 14 Закону України № 1058-VI від 09.07.2003 фізична особа -суб'єкт підприємницької діяльності є страхувальником.
Розділом 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої Міністерством юстиції України 16.01.2004 за №64/866 (далі Інструкція) визначений розмір страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування для роботодавців -підприємств, установ, організацій встановлений розмір страхових внесків, який складає 32 % від суми фактичних виплат на оплату праці працівників та 1-5 % страхових внесків утримуються з доходу найманих працівників у вигляді заробітної платні підприємства, установи, організації, в залежності від суми цього доходу.
Відповідно до розділу 5 Інструкції, страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Пункт 5.3.2 розділу 5 Інструкції встановлює, що страхові внески платники, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (крім тих, що обрали особливий спосіб оподаткування), сплачують за себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, якщо податковими органами провадиться нарахування авансових сум податку, протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада авансові платежі в розмірі 25 відсотків річної суми страхового внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. Суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня наступного року за звітний рік на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав чистий дохід, на 32 відсотки.
Розмір суми страхових внесків визначений відповідачем у розрахунку страхових внесків на загальнообов`язкове державне страхування, які підлягали оплаті за квітень-грудень 2005 року невірно, а саме: визначена сума страхових внесків за відповідні місяці є меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 24 Закону України № 1058-VI від 09.07.2003 встановлено, якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Співробітниками Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Севастополя зроблено донарахування сум страхових внесків стосовно суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. до встановленого розміру, що підтверджується повідомленням-розрахунком НОМЕР_1, в якому визначені наступні суми доплат, що підлягають оплаті за квітень-грудень 2005 року в строк до 03.04.2006 і складають:
- за квітень 2005 року -83,30 грн.;
- за травень 2005 року -83,30 грн.;
- за червень 2005 року -83,30 грн.
- за липень 2005 року -89,70 грн.;
- за серпень 2005 року - 89,70 грн.;
- за вересень 2005 року -96,74 грн.;
- за жовтень 2005 року -96,74 грн.;
- за листопад 2005 року -96,74 грн.;
- за грудень 2005 року -96,74 грн.
На загальну суму - 816,26 грн.
Вказаний розрахунок отриманий боржником 24.03.2006, про що свідчить особистий підпис суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. на вказаному повідомленні-розрахунку.
В матеріалах справи знаходиться заява суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. від 24.03.2006, в якій він письмово виявив бажання доплатити донараховані йому Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя суми страхових внесків за квітень-грудень 2005 року.
Відповідно до статті 106 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідач, згідно з пунктом шостим ст. 20 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003, частиною четвертою п. п. 5.1.6 п. 5.1 ч. 5 Інструкції, повинен самостійно сплатити суму внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування
05.05.2006 Управлінням Пенсійного фонду у Ленінському районі міста Севастополя, відповідно до п. 8.2 ч. 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, була виписана вимога НОМЕР_2 про сплату недоїмки на суму 816,26 грн.
Вказана вимога була направлена на адресу боржника рекомендованою кореспонденцією (АДРЕСА_1), та повернута поштовим відділенням з відміткою “за мінуванням терміну зберігання та неявкою адресата”, що підтверджується наданими позивачем копіями поштового повідомлення і конверту.
В порушення зобов`язань по сплаті внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, передбачених чинним законодавством України, відповідач не здійснив оплату внесків в сумі 816,26 грн.
Згідно з п. 8.1 ч. 8 Інструкції своєчасно несплачені страхові внески визнані недоїмкою.
Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування перед Управлянням Пенсійного фонду Нахімовському району міста Севастополя складає 816,26 грн.
Згідно зі ст. 106 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003 року органи Пенсійного фонду звертаються у встановленому законом порядку і пред'являють вимогу про сплату недоїмки до відповідного відділу державної виконавчої служби, а також мають право звернутися до суду або господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У вказаних випадках, передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя вимогу НОМЕР_2 про сплату недоїмки на суму 816,26 грн. до Державної виконавчої служби м. Севастополя до виконання не пред'являлась, у зв'язку з тим що вказана вимога не є узгодженою.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в сумі 816,26 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. 94, 111, ч. 4 ст. 121, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) на користь Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Севастополя (99008, м. Севастополь, вул. Карантинна, б. 16 кв.56, код ЄДРПОУ 22274991, р/р 25604705100012, р/р 25600705100113 в СМВ №4548 ВАТ “Державний Ощадний Банк України”, МФО 384027) заборгованість в сумі 816,26 грн.
Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.
3. Примирники постанови направити сторонам.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя К.А. Остапова
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України
25.09.2006
Розсилка:
1. позивач -Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Севастополя (99011, м.Севастополь, вул. кв. 56)
2. відповідач -СПД ОСОБА_1. (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2)- 2 примир.
3. справа
4. наряд