ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

29.06.11 р.                                                                                 Справа № 11/80                               

            за позовом  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, код НОМЕР_1,  смт.Мирне

           до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорський  Друкарський  Дім”, ЄДРПОУ 36916891, м.Краматорськ

про стягнення 7 332 грн. 85 коп.

Суддя  Соболєва С.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 – паспорт НОМЕР_2 від 25.12.1996р.

від відповідача: не з’явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, смт.Мирне, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю „Краматорський Друкарський Дім”, м.Краматорськ, про стягнення заборгованості в сумі 6871,65 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на видаткову накладну №414 від 02.12.2010р., рахунок №414 від 02.12.2010р., вимогу про сплату заборгованості.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (повідомлення про вручення поштових відправлень від 18.05.2011р., від 31.05.2011р.).

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Згідно із ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття,  зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Погоджена дія двох або більше сторін є дво- чи  багатостороннім правочином.

Як встановлено судом, згідно наданою до матеріалів справи видатковою накладною №414 від 02.12.2010р. позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар (папір офсетний 70г/м2) на суму 6871,65грн.

Вказана накладна підписана з боку уповноважених представників сторін без будь-яких зауважень або заперечень. Тобто, відповідач внаслідок підписання цієї накладної повністю погодився з фактом та вартістю поставленого позивачем товару.

Таким чином, за висновками суду, з урахуванням вимог ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України внаслідок постачання позивачем товару та прийняття цього товару відповідачем між сторонами виникли відповідні зобов’язання.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо  виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання зобов`язання не встановлений, кредитор вправі вимагати виконання в будь-який час, а боржник повинен виконати таке зобов`язання протягом семи днів з дня пред`явлення вимоги кредитором.     

Першим документально підтвердженим зверненням позивача до відповідача з вимогою про сплату заборгованості в сумі 6871,65 грн. є пред`явлення претензії (отримання відповідачем 25.02.2011р. вказаного листа підтверджується відміткою останнього).

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів за поставлений товар в сумі 6871,65 грн. всупереч ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Зокрема, згідно з наданим до матеріалів справи актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.05.2011р. заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить 6871,65грн.

Відповідач заперечень проти позовних вимог не надав, в судові засідання на виклик суду не з’явився. Поважних причин невиконання вимог суду не встановлено.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що відповідач заперечень проти позову не надав, вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 6871,65 грн. підлягають задоволенню в повній сумі.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача витрат по сплаті послуг адвоката у розмірі 400,00грн. та обґрунтовує ці вимоги позивач угодою б/н від 30.03.2011року про надання адвокатських послуг, яку укладено із адвокатом ОСОБА_3 Словянської юридичної консультації Донецької обласної колегії адвокатів, свідоцтвом про право зайняття адвокатською діяльністю №2703 на ім’я ОСОБА_3 Також як доказ позивачем надано квитанцію №0021 від 14.03.2011р., якими підтверджується оплата коштів за юридичні послуги на суму 400,00грн.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України до судових витрат належать також послуги адвоката.

У зв’язку із задоволенням позовних вимог витрати по сплаті вартості послуг адвоката в сумі 400,00грн.  підлягають стягненню з відповідача.

Крім того позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат по отриманню витягу з реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в сумі 61,20грн. Розглянувши дану вимогу суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Витрати, понесені позивачем у зв’язку з отриманням витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в сумі 61,20грн не були заявлені у даній справі як фактичні збитки для позивача. Такі витрати не є судовими витратами згідно ст. 44 ГПК України.

У п. 1 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. № 02–5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” зазначається, що відповідно до розділу VI ГПК України судовими витратами є пов’язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи. До інших витрат у розумінні статті 44  ГПК України відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи згідно ст. 30 ГПК України. Крім того до інших витрат, пов’язаних з розглядом господарських спорів, можна віднести витрати, понесені сторонніми підприємствами і організаціями у зв’язку із наданням документів або матеріалів, необхідних для вирішення господарського спору в порядку ст. 38 ГПК України, витрати на проведення огляду та дослідження письмових та речових доказів у місці їх знаходження в порядку ст. 39 ГПК України, а також витрати, пов’язані з розглядом справи безпосередньо на підприємстві або в організації, яка є стороною по справі.

За вказаних обставин у їх сукупності, суд залишає вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем у зв’язку з отриманням витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в сумі 61,20грн. без задоволення.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

                                                    ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт.Мирне до Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорський Друкарський Дім”, м.Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 7332 грн. 85 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  „Краматорський Друкарський Дім” (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Р.Люксембург, 20, рах.26006980113740 у Донбаській філії ВАТ „Кредитпромбанк”, МФО 335593, ЄДРПОУ 36916891) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, рах.НОМЕР_3 в ПАТ „Укрсоцбанк” м.Донецьк, МФО 334011, код НОМЕР_1) заборгованість в сумі 6871 грн. 65 коп., витрати по сплаті послуг адвоката у розмірі 400,00грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня оголошення рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

В судовому засіданні 29.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 04.07.2011р.

Суддя                                                               Соболєва С.М.