ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.07.11 Справа № 26/102/2011
Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянув матеріали справи за позовом
Приватного малого підприємства „Нова Епоха”, м.Красний Луч Луганської області
до 1-го відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас-Агро”, м.Красний Луч Луганської області
2-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Констракшн Машинері”, м.Київ
про стягнення 37505 грн. 44 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача –адвокат ОСОБА_1, довіреність №9/11 від 24.05.2011;
від 1-го відповідача –представник за довіреністю ОСОБА_2, довіреність №3 від 03.06.2011;
від 2-го відповідача –не прибув.
В С Т А Н О В И В:
Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за договором поставки №1735 від 04.09.2008 в сумі 37505 грн. 44 коп. та витрат по сплаті правової допомоги адвоката 1000 грн. 00 коп.
1-ий відповідач відзивом б/н від 14.06.2011 повідомив, що договір №1735 від 04.09.2008 між позивачем та 2-им відповідачем укладався не 1-им відповідачем як повіреним, з чого у нього обов’язків поручителя не виникло.
2-ий відповідач заявами від 07.06.2011 №49 та від 20.06.2011 №49 просив суд розглянути справу без участі представника.
Запереченням проти позову №46 від 06.06.2011 2-ий відповідач вимоги позову відхилив, оскільки ствердження позивача проте, що 1-ий відповідач є нібито поручителем 2-го відповідача по договору доручення №1/1 від 15.01.2008 є безпідставним та має бути залишеним судом без уваги; що провадження у справі підлягає припиненню, оскільки мається рішення господарського суду м.Києва від 19.07.2010 у справі №22/153; що на даний час 2-ий відповідач готовий поставити гідролінію позивачу.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача та 1-го відповідача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.
Між Приватним малим підприємством „Нова епоха”, м.Красний Луч Луганської області (довіритель, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донбас-Агро”, м.Красний Луч Луганської області (повірений, 1-ий відповідач) був укладений договір №1/1 від 15.01.2008, за умовами п.1.1 якого повірений зобов”язався від імені і за рахунок довірителя здійснити наступні юридичні дії: п.1.1.1 провести комерційний аналіз ринку пропозицій щодо постачання спецтехніки (тракторів, екскаваторів, гідроліній, скреперів, конвеєрних ліній –далі обладнання) та провести з потенційним постачальником узгодження можливих умов поставки довірителю обладнання; п.1.1.2 за наявності відповідних повноважень, на підставі виданої довірителем довіреності, на погоджених з довірителем умовах, укласти з особами, зазначеними в п.1.1.1 даного договору, відповідні господарські договори.
Відповідно до п.1.2 договору виконання кожного етапу доручення оформлюється сторонами актом виконаних робіт.
Згідно п.2.2 договору вартість здійснених повіреним юридичних дій складає: п.2.2.1 за дії, здійснені в порядку п.1.1.1 даного договору –500 грн. 00 коп. за кожного потенційного контрагента; п.2.2.2 за дії, надані в порядку п.1.1.2 даного договору –1% від суми укладеного договору.
Оплата дій повіреного здійснюється довірителем на протязі 10 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі.
Як зазначив позивач, 1-ий відповідач в межах даного договору здійснив наступні дії: знайшов 2-го відповідача, як можливого постачальника необхідної позивачу спецтехніки та провів з ним переговори щодо умов договору, що підтверджується актом виконаних робіт від 10.08.2008 (а.с.44).
Позивач посилається, що вказаний договір доручення є комплексним договором, бо містить в собі елемент договору поруки. Так, згідно з п.6 вказаного договору в разі укладення господарського договору в порядку, передбаченому п.1.1.2 договору доручення, 1-ий відповідач несе перед позивачем відповідальність за виконання контрагентом, який буде знайдений повіреним як постачальник, обов”язків постачальника за укладеним з позивачем за участю 1-го відповідача господарським договором. Згідно із умовами п.6.2 договору доручення, порука 1-го відповідача за 2-го відповідача перед позивачем не вимагає укладення окремого договору та виникає на підставі договору доручення.
Також позивач вважає, що згідно з правилами ст.ст.553-539 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов”язання, забезпеченого порукой, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
У зв’язку з тим, що 2-ий відповідач вимогу позивача щодо повернення передплати в сумі 37505 грн. 44 коп. за договором постачання №1735 від 04.09.2008 у встановлений законом термін не виконало, з боку 2-го відповідача виникло прострочення боржника, що є підставою для настання відповідальності поручителя.
07.05.2011 позивач звернувся до 1-го відповідача з листом №64 від 04.05.2011, в якому вимагав від 1-го відповідача виконання обов”язків поручителя в частині сплати заборгованості 2-го відповідача перед позивачем в сумі 37505 грн. 44 коп.
Між Приватним малим підприємством „Нова епоха”, м.Красний Луч Луганської області (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Констракшн Машинері”, м.Київ (постачальник, 2-ий відповідач) 04.09.2008 був укладений договір поставки №1735 (далі-договір), за умовами якого постачальник зобов’язався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити екскаватор НОМЕР_1 та гідролінію виробництва фірми JСВ-Англія, 2008 року випуску в подальшому „Обладнання” загальною вартістю 835454 грн. 21 коп., в т.ч. ПДВ, що еквівалентно 97000 GBR. Вказана в цьому пункті сума договору в гривнях розрахована по офіційному курсу GBR по відношенню до української гривні, встановленому НБУ на дату підписання цього договору, а саме 1 GBR дорівнює 8,61293 грн. і підлягає змінам на випадок зміни курсу GBR по відношенню до української гривні. Сума проведених платежів змінам не підлягає у разі зміни курсу GBR (п.1.1 договору).
Відповідно до п.1.2 договору постачальник поставляє обладнання у відповідності зі Специфікацією №1 –що є додатком до даного договору і складає його невід”ємну частину.
Згідно п.2.2 договору постачальник здійснює поставку обладнання (за винятком гідролінії) протягом семи календарних днів від дати перерахування попередньої оплати суми, передбаченої п.3.1.1 даного договору. Гідролінії поставляються, монтуються, підключаються на обладнання на протязі двадцяти п”яти робочих днів від дати перерахування попередньої оплати згідно п.3.1.1 силами і за рахунок постачальника.
Датою і фактом поставки обладнання і гідроліній буде вважатися дата підписання обома сторонами акта прийому-передачі обладнання після виконання постачальником всіх зобов”язань, зазначених в цьому договорі (п.2.3).
Покупець зобов”язаний за 3 дні до дати відвантаження обладнання відправити факсом або електронною поштою заповнену довіреність, а її оригінал передати представнику постачальника після підписання акту приймання-передачі обладнання (п.2.4 договору).
Відповідно до п.3.1 договору покупець здійснює оплату обладнання за даним договором у такий спосіб. Не пізніше трьох банківських днів від дати підписання даного договору покупець перераховує на поточний рахунок постачальника 85% вартості обладнання, що становить еквівалент 82450,00 GBR (п.3.1.1). Не пізніше трьох банківських днів після постачання обладнання покупець перераховує на поточний рахунок постачальника 15% вартості обладнання (без урахування вартості гідроліній, що становить еквівалент 13800,00 GBR. Не пізніше трьох банківських днів після постачання гідроліній покупець перераховує на поточний рахунок постачальника 15% вартості гідроліній, що становить еквівалент 750,00 GBR (3.1.2 договору).
Згідно п.4.3 договору у випадку порушення постачальником термінів постачання обладнання або гідроліній, передбачених цим договором, постачальник виплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов’язання за кожний день прострочення та штрафу у розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов’язання за кожний день прострочення.
На виконання умов договору позивач перерахував 2-му відповідачу платіжним дорученням №233 від 08.09.2008 710140 грн. 00 коп. за екскаватор згідно договору №1735 від 04.09.2008 (а.с.20).
10.09.2008 за актом приймання-передачі №РН-0001915 позивач отримав від 2-го відповідача екскаватор НОМЕР_1, що сторонами не оспорюється.
18.09.2008 позивач перерахував 2-му відповідачу 119755 грн. 00 коп. за екскаватор згідно договору №1735 від 04.09.2008 (а.с.20).
Таким чином позивач перерахував 2-му відповідачу по договору №1735 від 04.09.2008 грошові кошти в загальній сумі 829895 грн. 00 коп., що дорівнювало 96250 GBR.
Враховуючи те, що вартість екскаватора за умовами договору склала 792389 грн. 56 коп., позивач вважає, що ним в рахунок оплати гідролінії було сплачено еквівалент 4250,00 GBR в сумі 37505 грн. 44 коп.
Таким чином, позивач зазначає, що ним на виконання умов договору перераховано 2-му відповідачу повну вартість екскаватора та 85% вартості гідролінії, тому він вважає, що 2-ий відповідач повинен був відповідно до п.2.2 договору поставити, змонтувати та підключити до обладнання гідролінію до 14.10.2008, чого 2-им відповідачем зроблено не було.
Вказані обставини були предметом розгляду господарського суду міста Києва та Київського апеляційного господарського суду.
Так рішенням від 19.07.2010 господарського суду міста Києва по справі №22/153 за позовом Приватного малого підприємства „Нова епоха”, м.Красний Луч Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Констракшн Машинері”, м.Київ про стягнення заборгованості в сумі 37510 грн. 00 коп., 15755 грн. 00 коп. курсової різниці, 6827 грн. 00 коп. штрафу, 14756 грн. 40 коп. суми пені та 3000 грн. 00 коп. суми витрат, пов’язаних із наданням юридичних послуг, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2010, у задоволенні позовних вимог було відмовлено, оскільки позивачем не були дотримані приписи ст.530 Цивільного кодексу України.
З урахуванням вищевикладеного, позивач звернувся до господарського суду Луганської області з даним позовом про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за договором поставки №1735 від 04.09.2008 в сумі 37505 грн. 44 коп. та витрат по сплаті правової допомоги адвоката в сумі 1000 грн. 00 коп.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Із змісту договору доручення №1/1 від 15.01.2008 судом не вбачається, що даний договір є договором поруки або в ньому містяться елементи поруки, на який розповсюджуються вимоги вищевказаних норм законодавства. Цей договір є договором доручення, на який розповсюджуються приписи глави 68 параграфу 3 підрозділу 1 розділу 3 Книги п”ятої Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до ст.1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.
Як було вказано вище, за договором №1/1 від 15.01.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю „Донбас-Агро”, м.Красний Луч Луганської області зобов’язалося від імені і за рахунок Приватного малого підприємства „Нова епоха”, м.Красний Луч Луганської області здійснити наступні юридичні дії: п.1.1.1 провести комерційний аналіз ринку пропозицій щодо постачання спецтехніки (тракторів, екскаваторів, гідроліній, скреперів, конвеєрних ліній) та провести з потенційним постачальником узгодження можливих умов поставки довірителю обладнання; п.1.1.2 за наявності відповідних повноважень, на підставі виданої довірителем довіреності, на погоджених з довірителем умовах, укласти з особами, зазначеними в п.1.1.1 даного договору, відповідні господарські договори.
Як вбачається із матеріалів справи, свої зобов”язання за вказаним договором Товариство з обмеженою відповідальністю „Донбас-Агро”, м.Красний Луч Луганської області як повірений за договором доручення №1/1 від 15.01.2008 виконало у повному обсязі, що підтверджується актом виконаних робіт від 10.09.2008 (а.с.44) і за умовами цього договору у 1-го відповідача не виникло зобов”язань за договором поставки №1735 від 04.09.2008.
На підставі викладеного, у задоволенні позову відносно 1-го відповідача слід відмовити за необгрунтованістю.
Що стосується вимог позивача відносно 2-го відповідача, слід зазначити наступне.
Рішенням від 19.07.2010 господарського суду міста Києва, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2010, по справі №22/153 за позовом Приватного малого підприємства „Нова епоха”, м.Красний Луч Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Констракшн Машинері”, м.Київ про стягнення заборгованості в сумі 37510 грн. 00 коп., 15755 грн. 00 коп. курсової різниці, 6827 грн. 00 коп. штрафу, 14756 грн. 40 коп. суми пені та 3000 грн. 00 коп. суми витрат, пов’язаних із наданням юридичних послуг було встановлено, між Приватним малим підприємством „Нова епоха”, м.Красний Луч Луганської області (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Констракшн Машинері”, м.Київ (постачальник, 2-ий відповідач) 04.09.2008 був укладений договір поставки №1735 (далі-договір), за умовами якого постачальник зобов’язався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити екскаватор НОМЕР_1 та гідролінію виробництва фірми JСВ-Англія, 2008 року випуску в подальшому „Обладнання” загальною вартістю 835454 грн. 21 коп., в т.ч. ПДВ, що еквівалентно 97000 GBR. Вказана в цьому пункті сума договору в гривнях розрахована по офіційному курсу GBR по відношенню до української гривні, встановленому НБУ на дату підписання цього договору, а саме 1 GBR дорівнює 8,61293 грн. і підлягає змінам на випадок зміни курсу GBR по відношенню до української гривні. Сума проведених платежів змінам не підлягає у разі зміни курсу GBR (п.1.1 договору).
Також було встановлено, що на виконання умов договору поставки позивач перерахував 2-му відповідачу платіжним дорученням №233 від 08.09.2008 710140 грн. 00 коп. за екскаватор згідно договору №1735 від 04.09.2008.
10.09.2008 за актом приймання-передачі №РН-0001915 позивач отримав від 2-го відповідача екскаватор НОМЕР_1, що сторонами не оспорюється.
18.09.2008 позивач перерахував 2-му відповідачу 119755 грн. 00 коп. за екскаватор згідно договору №1735 від 04.09.2008.
Таким чином, позивач перерахував 2-му відповідачу по договору №1735 від 04.09.2008 грошові кошти в загальній сумі 829895 грн. 00 коп., що дорівнювало 96250 GBR.
Отже, позивач на виконання умов договору перерахував 2-му відповідачу 85% вартості гідролінії, а оскільки 2-ий відповідач в строк до 14.10.2008 гідролінію не поставив, не змонтував і не підключив, Приватне мале підприємство „Нова епоха”, м.Красний Луч Луганської області звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Констракшн Машинері”, м.Київ боргу в сумі 37510 грн. 00 коп., 15755 грн. курсової різниці, штрафу усумі 6827 грн. 00 коп. , пені в сумі 14756 грн. 40 коп. та витрат, пов”язаних із наданням юридичних послуг в сумі 3000 грн. 00 коп.
Як було встановлено господарським судом м.Києва, а потім підтверджено в апеляційній інстанції позивач - Приватне мале підприємство „Нова епоха”, м.Красний Луч Луганської області, не зверталося, враховуючи приписи ст.530 Цивільного кодексу України, до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Констракшн Машинері”, м.Київ з вимогою про повернення перерахованої передплати та належним повідомленням Товариства з обмеженою відповідальністю „Констракшн Машинері”, м.Київ про відмову від поставки гідролінії і в задоволенні позову було відмовлено.
Частиною 2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань) є, зокрема, договір.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки, до яких за своєю правовою природою відноситься спірний Договір, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Станом на дату розгляду справи в суді гідролінія позивачу відповідачем не поставлена, оскільки у позивача відпала потреба у придбанні гідролінії внаслідок прострочення 2-им відповідачем строків її поставки, про що зазначено позивачем у позовній заяві та підтверджено в судових засіданнях.
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Проаналізувавши зміст договору №1735 від 04.09.2008, суд дійшов висновку, що умовами договору сторони не передбачили права покупця вимагати повернення попередньої оплати у випадку невиконання чи несвоєчасного виконання відповідачем зобов’язання в частині поставки обладнання.
Відповідно до ч.3 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Статтею 220 Господарського кодексу України передбачено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитись від прийняття виконання.
Аналогічне положення передбачене ч.3 ст.612 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо внаслідок прострочки боржника виконання зобов’язань втратило інтерес для кредитора, він має можливість відмовитись від прийняття виконання зобов'язань.
Відповідно до ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних обов’язків з поставки гідролінії, позивач відповідно до приписів законодавства має право відмовитись від прийняття гідролінії та вимагати повернення попередньої оплати.
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
30.07.2010 позивач звернувся до 2-го відповідача з листом №100 від 29.07.2010, в якому зазначив, що затримка поставки гідролінії зробила її придбання недоцільним і на теперішній час ця гідролінія підприємству вже не потрібна та просив повернути кошти за непоставлену гідролінію у сумі 4250 GBR, суду надані докази направлення вказаного листа (а.с.35, 36, 37).
Таким чином, з моменту отримання вказаного листа 2-им відповідачем, він повинен був у 7-денний термін, як це передбачено приписами ст.530 Цивільного кодексу України, повернути позивачу суму передплати 37505 грн. 44 коп., чого 2-им відповідачем зроблено не було.
Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.
Враховуючи викладені норми законодавства суд вважає, що позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів боргу в сумі 37505 грн. 44 коп. підлягають задоволенню частково за рахунок 2-го відповідача.
Заперечення 2-го відповідача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та судом до уваги не приймають за необґрунтованістю та недоведеністю.
Доказів відсутності боргу 2-им відповідачем суду не надано.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати на надання послуг адвоката також підлягають стягненню з 2-го відповідача на користь позивача у розмірі 1000 грн. 00 коп., оскільки ст.44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.
З п.10 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України” вбачається, що витрати позивачів та відповідачів, пов’язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об’єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Відповідно до ч.3 ст.48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст.2 Закону України „Про адвокатуру”, де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв присягу адвоката України. Згідно ст.12 вказаного Закону, оплата праці адвоката здійснюється на підставі письмової угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об’єднанням чи адвокатом.
Таким чином, визначальним та достатнім для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факт здійснення такої оплати за умовами відповідного договору, підтверджений платіжними документами, а також факт надання послуг саме адвокатом, а не іншим представником.
Відповідно до поданих позивачем документів до матеріалів справи, 24.05.2011 між позивачем та адвокатом ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги № 09/11 (а.с.48).
Для виконання даного договору позивач видав довіреність на ім’я ОСОБА_1 на представлення інтересів позивача в господарському суді.
Позивач, в свою чергу, згідно квитанції №15 від 27.05.2011, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.50), здійснив оплату наданих юридичних послуг в сумі 1000 грн. 00 коп.
Факт надання юридичної допомоги адвокатом ОСОБА_1 підтверджений, оскільки вона займалася підготовкою позовної заяви для подачі до суду та була присутньою в судових засіданнях господарського суду при розгляді справи 14.06.2011 та 05.07.2011.
У судовому засіданні 05.07.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги Приватного малого підприємства „Нова епоха”, м.Красний Луч Луганської області до 1-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас-Агро”, м.Красний Луч Луганської області та до 2-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Констракшн Машинері”, м.Київ задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Констракшн Машинері”, вул.Петропавлівська, б.54-а, м.Київ, код 32828388 на користь Приватного малого підприємства „Нова епоха”, мікрорайон 1, б.29/9, м.Красний Луч Луганської області, код 24202814 заборгованість в сумі 37505 грн. 44 коп., витрати по оплаті послуг адвоката 1000 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 375 грн. 05 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.
3.У задоволенні позовних вимог відносно 1-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбас-Агро”, м.Красний Луч Луганської області, відмовити.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 11.07.2011.
Суддя С.С. Єжова