Справа № 2-610/11

         Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

          07 червня 2011 р.  Червоноградський міський суд Львівської області

          в складі: головуючого - судді  Мелешко С. І.

                  при секретарі            Янкевич Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Червонограді справу     за позовом Публічного акціонерного товариства  «Акціонерний Комерційний Промислово-Інвестиційний банк»  до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3  про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2  , ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства  «Акціонерний Комерційний Промислово-Інвестиційний банк»   про визнання договору поруки недійсним     ,

                                                  В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості в сумі 25640 дол. США, що еквівалентно 203204,61 грн. покликаючись на те, що з ОСОБА_1 27 березня 2007 року було укладено кредитний договір № 48/07-153 та надано кредит, шляхом відкриття кредитної лінії, на суму, що не може перевищувати 35 000,00 дол. США, на ремонт приміщень.

Згідно кредитного договору ОСОБА_1 зобов’язався повернути кредит до 23 березня 2012 р. із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13% річних, а з 01 жовтня 2008 року відповідно до договору про внесення змін та доповнень № 1-156/08-1403 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 48/07-153 від 27 березня 2007 року відсоткову ставку за користування кредитною лінією змінено на 14% річних. В якості забезпечення виконання ОСОБА_1 прийнятих кредитних зобов’язань, з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 27 березня 2007 були укладені договори поруки за № 1-154 та № 2-155, згідно яких, у випадку невиконання або прострочення виконання ОСОБА_1 зобов’язань вони відповідають перед позивачем як солідарні боржники в тому ж обсязі, що і ОСОБА_1 В порушення норм закону та умов договору ОСОБА_1 зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконав.

Оскільки відповідачами не виконуються зобов’язання, просить стягнути з них заборгованість в сумі 25640 дол. США, що еквівалентно 203204,61 грн.   

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів», третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання договору поруки недійсним, покликаючись на те, що 27.03.2007р. між нею та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово – інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Червонограді Львівської області» був укладений договір поруки № 1 – 154, за умовами  якого вона зобов’язувалася солідарно відповідати перед Відповідачем за несвоєчасне та повне виконання зобов’язань третьою стороною за кредитним договором № 48/07 – 153 від 27.03.2007р. Відповідно до п. 2.1. договору поруки № 1 – 154 вона взяла на себе обов’язок в повному обсязі за виконання зобов’язань третьою особою щодо сплати основного зобов’язання – 35000 доларів США (176750,00 грн.), процентів за користування кредитними коштами встановлених у відповідності до п. 2.2. договору № 48/07 – 153 в розмірі 13% річних  з терміном повернення 23.03.2012р., неустойки (штрафу, пені), збитків, завданих кредиторові.

Згідно п. 2.2. договору поруки позивачка взяла на себе зобов’язання відповідати перед банком як солідарний боржник у тому ж обсязі, на тих же умовах та в ті ж строки, що й боржник. 01.10.2008р. між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово – інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Червонограді Львівської області» та ОСОБА_1 було укладено Договір про внесення змін і доповнень № 1 – 156/08 – 1403 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 48/07 – 153 від 27.03.2007р., відповідно до зазначеного договору було встановлено процентну ставку за кредитом в розмірі 14% річних. Вказала, що зміна розміру процентної ставки відповідачем з нею не узгоджувалася, про що свідчать умови договору від 01.10.2008р. та не доводилася до відома; мало місце зміна забезпеченого порукою зобов’язання із збільшенням обсягу її відповідальності без особистої згоди. Це призвело до збільшення її зобов’язань за договором поруки від 27.03.2007р. № 1 – 154.

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів», третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання договору поруки недійсним, покликаючись на те, що 27.03.2007р. між ним та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово – інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Червонограді Львівської області» був укладений договір поруки № 2 – 155, за умовами  якого він зобов’язувався солідарно відповідати перед відповідачем за несвоєчасне та повне виконання зобов’язань третьою стороною за кредитним договором № 48/07 – 153 від 27.03.2007р. Відповідно до п. 2.1. договору поруки № 2 – 155 він взяв на себе обов’язок в повному обсязі за виконання зобов’язань третьою особою щодо сплати основного зобов’язання – 35000 доларів США (176750,00 грн.), процентів за користування кредитними коштами встановлених у відповідності до п. 2.2. договору № 48/07 – 153 в розмірі 13% річних  з терміном повернення 23.03.2012р., неустойки (штрафу, пені), збитків, завданих кредиторові.

Згідно п. 2.2. договору поруки позивач взяв на себе зобов’язання відповідати перед банком як солідарний боржник у тому ж обсязі, на тих же умовах та в ті ж строки, що й боржник. 01.10.2008р. між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово – інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Червонограді Львівської області» та ОСОБА_1 було укладено Договір про внесення змін і доповнень № 1 – 156/08 – 1403 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 48/07 – 153 від 27.03.2007р., відповідно до зазначеного договору було встановлено процентну ставку за кредитом в розмірі 14% річних. Вказав, що зміна розміру процентної ставки відповідачем з нею не узгоджувалася, про що свідчать умови договору від 01.10.2008р. та не доводилася до відома; мало місце зміна забезпеченого порукою зобов’язання із збільшенням обсягу його відповідальності без особистої згоди. Це призвело до збільшення її зобов’язань за договором поруки від 27.03.2007р. № 2 – 155.

В судовому засіданні представник позивача по первинному позову уточнив розмір позовних вимог, в обґрунтування своїх вимог зіслався на обставини викладені в позовній заяві, та просить стягнути з відповідачів борг по кредиту в сумі 27802,74 дол. США, що еквівалентно 221685,23 грн. та судові витрати по справі. Додатково уточнив, що стягнення суми боргу в зв?язку із зміною прізвища ОСОБА_4 на ОСОБА_2, що підтверджується паспортом серії КС № 722610, виданим 04.08.2009р. Червоноградським МВ ГУМВС України у Львівській області, слід проводити саме з ОСОБА_2  

Також представник позивача по первинному позову в зустрічному позові ОСОБА_4 та ОСОБА_3 просив відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях на зустрічну позовну заяву, а саме на підставі того, що відсутні правові підстави для визнання договору поруки недійсним.

Відповідач по первинному позову ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, в адресованій суду письмовій заяві просив слухати справу за його відсутності в зв?язку з тривалим перебуванням на лікуванні.

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_5 позов про стягнення уточненої суми заборгованості по кредитному договору з ОСОБА_1 визнав та покладається при вирішенні даної позовної вимоги на відповідне рішення суду. Зустрічний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсним договорів поруки  визнає в повному об?ємі, не заперечує про їх задоволення.

Відповідачі по первинному позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з?явилися, в адресованих суду письмових заявах просили справу слухати за їх відсутності. Позовні вимоги за зустрічним позовом просили задоволити, з підстав, наведених в позовних заявах.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первинний позов підлягає до часткового задоволення, а зустрічний позов – до задоволення, з таких підстав.

Копією кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 48/07-153 від 27 березня 2007 року стверджується, що ОСОБА_1 уклав договір та отримав кредит, шляхом відкриття кредитної лінії, на суму, що не може перевищувати 35 000,00 дол. США, на ремонт приміщень та зобов’язався повернути кредит до 23 березня 2012 р. із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13% річних, а 01 жовтня 2008 року відповідно до копії договору про внесення змін та доповнень № 1-156/08-1403 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 48/07-153 від 27 березня 2007 року відсоткову ставку за користування кредитною лінією змінено на 14 % річних.

В якості забезпечення виконання зобов’язання позивачем по первинному позову було укладено договір поруки № 1 - 154 від 27 березня 2007 року з ОСОБА_4 (на даний час – ОСОБА_2), що стверджується його копією, в якому згідно п. 2.1. у випадку невиконання, прострочення виконання ОСОБА_1 зобов’язань за Кредитним договором, відповідач ОСОБА_2 зобов’язалася виконати зобов’язання по погашенню заборгованості по Кредитному договору.

У відповідності до п. 2.2 договору поруки, у випадку невиконання або прострочення виконання позичальником зобов’язань, що випливають із кредитного договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, що відповідає вимогам п. 2 ст. 554 ЦК України.

Крім того, в якості забезпечення виконання зобов’язання позивачем по первинному позову було укладено договір поруки № 2 - 155 від 27 березня 2007 року з ОСОБА_3, що стверджується його копією, в якому згідно п. 2.1. у випадку невиконання, прострочення виконання ОСОБА_1 зобов’язань за Кредитним договором, відповідач ОСОБА_3 зобов’язався виконати зобов’язання по погашенню заборгованості по Кредитному договору.

У відповідності до п. 2.2 договору поруки, у випадку невиконання або прострочення виконання позичальником зобов’язань, що випливають із кредитного договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, що відповідає вимогам п. 2 ст. 554 ЦК України.

Відповідач ОСОБА_1 зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав, що сторонами спору не заперечується. У зв’язку з цим, позивач має право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту.

Проте, суд приходить до висновку, що відповідальність за невиконання умов кредитного договору слід покласти саме на ОСОБА_1, а не на солідарних боржників.

За ст. 509 ЦК України зобов?язанням є правоввідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязаний вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.  Разом з тим за ст. 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких уомв та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайо ставляться. Однак, як встановлено по справі, позивач по первинному позову в односторонньому випадку, без повідомлення про зміну однієї з істотних умов договору, в частині відсоткової ставки за кредитом з 01.10.2008р. підняв відсоткову ставку по кредиту з 13 відсотків до 14 відсотків.

Факт того, що про вказане підняття ставки по кредиту з 13 відсотків до 14 відсотків позивач по первинному позову не повідомив відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було визнано обома сторонами, а тому в силу ст. 61 ЦК України доказування не потребує.

Враховуючи те, що відсоткова ставка у відповідності до суті ст. 1048 ЦК України відноситься до однієї з основних умов кредитного зобовязання, суд вважає порушенням відсутність повідомлення банком відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пр зміну відсоткової ставки в односторонньому порядкута вважає дану обставину встановленою.

Згідно ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що подальше виконання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кредитного договору на умовах, що діють на даний час є порушенням одного із принципів цивільно – правових відносин, які закріплені у ст. 3 ЦК України – принципу справедливості. Такі умови кредитного договору є несправедливими, так, як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договорених прав та обов’язків на шкоду поручителя.

Згідно із ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Враховуючи вищенаведене, договір поруки № 1 - 154 від 27 березня 2007 року, укладений ОСОБА_2 з Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово – інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Червонограді Львівської області» та договір поруки № 2-155 від 27.03.2007року, укладеий ОСОБА_3 з Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово – інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Червонограді Львівської області» підлягають визнанню недійсними.

Відповідно до ст. 256 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки. Так як про існування Договору від 01.08.2008р. про внесення змін і доповнень № 1 – 156/08 – 1403 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 48/07 – 153 від 27.03.2007р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 взнали лише в березні 2011р. з судових викликів про необхідність прибуття в судове засідання для слухання цивільної справи № 2 – 610/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово – інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Червонограді Львівської області» до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та матеріалів цієї справи; позивач по первинному позові, як зазначалося вище, не повідомляв їх про зміни у кредитному договорі, суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_4 і ОСОБА_3 строк звернення до суду, як такий, що пропущений з поважних причин відповідно до ст. 267 ЦК України.

        Борг відповідача ОСОБА_1 станом на 07.06.11р. становить 27802,74 дол. США, що еквівалентно  221685,23 грн., який складається з основного боргу кредиту та прострочених відсотків за користування кредитом та пені. Відповідач ОСОБА_1 попереджався про сплату боргу, що стверджується претензійними листами. Сума боргу ніким не оспорюється.

Тому, суд прийшов до переконання, що позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів» слід задоволити частково, а саме покласти обов?язок по сплаті суми боргу на ОСОБА_1,  а відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від солідарного обов?язку по сплаті суми заборгованості звільнити в зв??язку з визнанням недійсними договорів поруки. Позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів» слід задоволити, визнати недійсними договора поруки  № 1 - 154 від 27 березня 2007 року та № 2 – 155 від 27 березня 2007року.

        Визначаючись щодо вимоги позивачів про стягнення судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до ст. 79 ЦПК України до судових витрат відносяться судовий збір та витрати, пов*язані з проведені з розглядом справи.  

Як встановлено по справі, позивачем по первинному позову було понесено витрати на сплату судового збору в сумі 1700 грн., витрати на ІТЗ в сумі 120 грн., що підтверджують відповідні квитанції, що додані до справи.

Як встановлено по справі, позивачем ОСОБА_2 було понесено витрати на сплату судового збору в сумі 51 грн., витрати на ІТЗ в сумі 120 грн., що підтверджують відповідні квитанції, що додані до справи. Як встановлено по справі, позивачем ОСОБА_3 було понесено витрати на сплату судового збору в сумі 51 грн., витрати на ІТЗ в сумі 120 грн., що підтверджують відповідні квитанції, що додані до справи.

За ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому враховуючи доведеність кожним із позивачів понесених ними витрат документально, суд вважає, що судові витрати слід відшкодувати: за рахунок відповідача ОСОБА_1 в сумі 1700грн.судового збору та витрати ІТЗ  в сумі 120 грн.; за рахунок відповідача ПАБ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Львів» в загальній сумі 102 грн судового збору та витрат ІТЗ в загальній сумі 240 грн.  

Керуючись,ст.ст.10,60,209,212,215,218 ЦПК України, ст.ст.215,236,256, 267, 525,526,530,559,589,590,1050,1054 ЦК України, ст.20 Закону України «Про заставу», суд,-

                                                            В И Р І Ш И В:

Первинний позов задоволити частково.

Стягнути  з ОСОБА_1 в користь ПАТ «Акціонерний Комерційний Промислово-Інвестиційний банк»   заборгованість в розмірі  27802 ,74 доларів США , що в гривневому еквіваленті становить 221 685 ( двісті двадцять одну тисячу шістсот вісімдесят п*ять ) грн. 23 коп..

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акціонерний Комерційний Промислово-Інвестиційний банк»   1700(одну тисячу сімсот ) грн. судового збору та 120 (сто двадцять) грн за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Зустрічний позов ОСОБА_2  , ОСОБА_3   задовольнити .

Визнати недійсним договір поруки №2-155 від 27.03.2007 року , укладений між Публічного акціонерного товариства  «Акціонерний Комерційний Промислово-Інвестиційний банк»   в особі філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м.Червонограді  Львівської області  , ОСОБА_1, ОСОБА_2.

Визнати недійсним договір поруки №2-154 від 27.03.2007 року , укладений між Публічного акціонерного товариства  «Акціонерний Комерційний Промислово-Інвестиційний банк»   в особі філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м.Червонограді  Львівської області  , ОСОБА_1, ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана  протягом десяти днів з дня  його проголошення.

Суддя:                                                                                       С.  І.  Мелешко