Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

01 червня 2011 року                                                            Справа № 2034/2-3389/11

Харківський районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді - Ваб’ї А.І.

          при секретарі          - Герасименко І.О.

розглянув в відкритому судовому засіданні в сел. Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного сільськогосподарського підприємства «Комунар»про стягнення заборгованості по заробітній платі,

                                                  В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом про стягнення з ДСП «Комунар»: заборгованості по заробітній платі у сумі 11580,18 грн., середнього заробітку за час затримки оплати праці з дати звільнення до фактичного розрахунку у сумі 6975,45 грн., моральної шкоди –18505 грн., судових витрат за надання правової допомоги –3000 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 07 червня 2002 року по 11 жовтня 2010 року вона працювала у ДСП «Комунар»на посаді обліковця тракторо-польової бригади. 11 жовтня 2010 року її було звільнено за власним бажанням. Однак, при звільненні остаточний розрахунок з нею здійснений не був. Просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 11580,18 грн., а також її середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку за період з 12.10.2010 року по 15.03.2011 року в розмірі 6975,45 грн. Крім того, в зв’язку з невиплатою заробітної плати з вини відповідача їй були заподіяні моральні страждання, позивач є інвалідом третьої групи, у неї виникли складнощі в своєчасному придбані ліків, накопичились борги перед комунальними підприємствами, вона була поставлена в незручне положення перед Кредитною Спілкою «Харківська каса взаємодопомоги», в якій позивач отримала кредит. Також позивач була змушена звернутися за наданням правової допомоги, просить стягнути з відповідача 3000 грн. судових витрат за її надання.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, а саме: збільшив суму середнього заробітку за затримку розрахунку до 10462,95 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнав.

Суд, вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 07 червня 2002 року по 11 жовтня 2010 року працювала у ДСП «Комунар»на посаді обліковця тракторо-польової бригади, що підтверджується представленою суду копією трудової книжки (а.с .11-12).

Наказом № 13-К від 11 жовтня 2010 року позивач звільнена за власним бажанням (а.с. 7). Однак, при звільненні ОСОБА_1, в порушення ст. 116 КЗпП України, остаточний розрахунок з нею не був здійснений.

Відповідно до довідки ДСП «Комунар»від 25.02.2011 року, заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 станом на 01.02.2011 року складає 11580,18 грн. (а.с. 4).

Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у встановлені законом строки  підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З урахуванням того, що строк затримки оплати середнього заробітку ОСОБА_1І збільшився на 2,5 місяця сума заборгованості середнього заробітку за час затримки оплати праці з дати звільнення до дати фактичного розрахунку збільшився до 10 462, 95 грн.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 11580,18 грн. та середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку в розмірі 10462,95 грн.

В зв’язку з невиплатою заробітної плати з вини відповідача ОСОБА_1 була заподіяна моральна шкода, оскільки внаслідок відсутності коштів були порушені її нормальні життєві зв’язки, що вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя та життя її родини.

Зважаючи на характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач у зв’язку з невиплатою їй заробітної плати, необхідністю витрачати час на звернення до  суду, що вимагало від неї додаткових зусиль, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України, на користь позивача у відшкодування моральної шкоди повинна бути стягнута сума в розмірі 4000 грн.

З урахуванням фактичних обставин справи, наявних доказів, правової кваліфікації спору суд, відповідно до ст. 88 ЦПК України, стягує з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати за надання правової допомоги в розмірі 1500,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-12, 60, 88, 174, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 116, 117, 232, 237-1  КЗпП України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Державного сільськогосподарського підприємства «Комунар»на користь ОСОБА_1 11 580 (одинадцять тисяч п’ятсот вісімдесят) гривень 18 копійок –заборгованості по заробітній платі, 10 462 (десять тисяч чотириста шістдесят дві) гривні 95 копійок –середній заробіток за затримку остаточного розрахунку, 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок –моральну шкоду, 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 копійок –витрати за надання правової допомоги, а всього 27543 (двадцять сім тисяч п'ятсот сорок три) гривні 13 копійок.

Стягнути з Державного сільськогосподарського підприємства «Комунар»на користь держави судовий збір у розмірі 51 (п'ятдесят одна) гривня 00 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок.

Рішення в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                    А.І. Ваб'я