Справа №2-334/2007 p.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

„21 "червня 2007 р.                                 Менський районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого - судді  Білого В.М.

при секретарі             Галенок Н.М.

за участю представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мена цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до адміністрації Домницького виправного центру № 135 про стягнення  заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до адміністрації Домницького виправного центру № 135 про стягнення заборгованості по заробітній платі. Свій позов мотивує тим , що в червні 2005 року для подальшого відбування покарання він був етапований до Домницького виправного центру № 135, де з ним був заключений трудовий договір, згідно з яким відповідно до ст. 60-61 КВК України він був працевлаштований в котельню в середині ДВЦ № 135. Відповідно до Конституції України за працю, адміністрацію ДВЦ повинна була виплачувати передбачений законом мінімальний розмір заробітної плати, при цьому згідно правил установлених ст. 60 ч. 4 КВК України, адміністрація ДВЦ № 135 зобов"язана виплачувать йому незалежно від усіх відрахувань не менше 75 % заробітку. Однак, мінімальна заробітна плата йому не начислялась, І75 № заробітку на рахуноктеж не начислялись. В зв"язку з цим позивач змушений звернутись до суду і просить суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за весь період його роботи в ДВЦ № 135 з видачею йому на руки 75 % заробітку. Крім цього просить суд стягнути компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати.

В судове засідання позивач не з"явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. За таких обставин, суд вважає за можливе справу розгляднути без участі позивача.

Представники відповідача Ходіч О.О. в судовому засіданні позову не визнав та показав слідуюче. Відповідно до рішення регіональної комісії від 12.07.2005 року ОСОБА_1 був переведений з Менської ВК - 91 досектору мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами при Домницькому виправному центрі № 135, де був працевлаштований на виробництві на різних длянках. Наказом Держдепартаменту від 04.10.2004 року затверджена Інструкція з оплати праці засуджених до обмеження та позбавлення волі. Ця інтсрукція розроблена вуідповідно до норм КВК України, КЗпП України, Закону України „Про оплату праці" та інших нормативно-правових актів з питань оплати праці засуджених до обмеження та позбавлення волі, які тримаються в установах виконання покарань.

Засуджені до обмеження волі залучаються до праці на виробництві виправних центрів без укладення трудових договорів або на підпнриємствах. Заробітна плата засуджених, за умови виконання ними встановленоїнорми виробітку, не може бути

менше законодавчо встановленого мінімального розміру заробітної плати. Позивач отримував заробітну плату - форма відрядна. Норму виробітку позивач не виконував. Позивачу загальна сума заробітної плати обчислювалась по бригадній відрядній системі оплати праці за результатами роботи бригади в цілому за певний відрізок часу. Кожному члену бригади заробітна плата нараховується залежно від присвоєного йому в установленому порядку кваліфікаційного розряду та відпрацьованого часу, позивачу розряд не присвоювався. Відповідно до Інструкції п. 4.1 із заробітної плати засуджених здійснюється утримання відповідно до законодавства здотриманням такої черговості: податок з доходів фізичних осіб, аліменти, вартість харчування, одягу, взуття, білизна, комунально-побутових та інших наданих послуг, стягнення по виконавчим листам. Засуджені, які тримаються у виправних центрах, продукти харчування і речове майно придбавають за власті кошти. Комунально-побутові та інші послуги оплачуються ними на загальних підставах за встановленими тарифами.

Заслухавши сторони , дослідивши матеріали цивільної справи суд прийшов до висновку  , що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Інструкції з оплати праці засуджених до обмеження та позбавлення волі, заробітна плата засуджених не може бути меншою законодавчо встановленого мінімального розміру заробітної плати за умови виконання ними встановленої норми виробітку. Норму виробітку позивач не виконував, підтвердженням чого є довідка начальника ДВЦ № 135. З довідки слідує, що зокрема, за вересень 2005 року позивач виконував норму виробітку на 36,5 %, за жовтень - 43,9 %, за листопад - 37,6 %.

Крім цього, відповідно до Інструкції з оплати праці засуджених до обмеження та позбавлення волі, на особовий рахунок засудженого зараховується незалежно від усіх відрахувань не менше як 75 % нарахованого їм місячного заробітку, а не 75 % від мінімальної заробітної плати.

Судовий збір в сумі 51 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись Інструкцією з оплати праці засуджених до обмеження та позбавлення волі, ст. 213 -215 України , суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до адміністрації Домницького виправного центру № 135    про стягнення      заборгованості по заробітній платі відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. на р/р 31415537700277, МФО 853592, код 22090100 УДК в Чернігівській області.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Менського районного суду Чернігівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.