Судове рішення #16532953


  

Донецький окружний адміністративний суд  

 

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

04 липня 2011 р.                                         Справа № 2а/0570/10945/2011

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1

до відповідача Департаменту Державної Виконавчої служби України

про визнання дій неправомірними, забов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту Державної Виконавчої служби України про визнання дій неправомірними щодо невиконання стягнення з ВАТ КБ «Надра» 3% річних від суми депозиту в розмірі 10459 грн. 82 коп., згідно виконавчого листа, виданого Центрально – Міським судом м. Горлівки на виконання рішення від 14.04.2010 року № 2-1023/2010, прийнятого у цивільній справі,  зобов’язання стягнути зазначену суму  депозиту.

Пунктом 1 статті 3 КАСУ встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАСУ компетенція адміністративних судів поширюється на:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;

4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;

5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

З аналізу зазначених норм Закону вбачається, що предметом адміністративного процесуального права є взаємовідносини у сфері, що складаються у зв’язку з реалізацією зацікавленими особами права на судовий захист.

Особливістю цих відносин є те, що вони пов’язані із реалізацією прав, свобод та інтересів суб’єктів у сфері публічно – правових відносин і спрямовані на захист від порушень з боку публічної влади при здійсненні нею владних управлінських функцій.

Тобто, специфіку публічно – правового спору визначають: суб’єктивний склад, підстави виникнення цього спору і тісне пов’язане з цим питання визначення меж повноважень адміністративного суду.

Що стосується кола суб’єктів публічно – правового спору, то обов’язковим його учасником є суб’єкт публічного управління, який є виразником державних і суспільних інтересів, носієм публічної влади, має особливий правовий статус, тому що наділений владними управлінськими функціями щодо об’єктів управління.

Специфіка публічно – правового спору обумовлена, також, його підставою: він виникає у випадку порушення суб’єктом публічного управління суб’єктивних публічних прав та інтересів громадянина або організації.

Особливістю правовідносин, що розглядаються адміністративними судами, є їх публічно – правовий характер, пов’язаний із сферою реалізації публічної влади.

Тобто, суттєвою ознакою публічно – правового спору є участь у справі суб’єкту владних повноважень, який виконує владні управлінські функції відносно інших суб’єктів і його рішення є обов’язковими для виконання.

Як вбачається з позовної заяви, вона заявлена до органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили є обов’язковою і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

За п. 2 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених ч. 2 ст. З Закону України «Про виконавче провадження», крім тих, відносно яких законом установлено інший порядок їх оскарження.

На ряду з викладеним, суд враховує наступне.

Як вбачається з позовної заяви, вона містить вимогу про оскарження дій Державної виконавчої служби по виконанню виконавчого листа № 2-1023/2010, виданого Центрально – Міським судом м. Горлівки на виконання рішення Центрально – Міського районного суду м. Горлівки від 03.09.2010 року, яке набрало законної сили, у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ВАТ КБ «Надра» про стягнення 3% річних від суми депозиту в розмірі 10459 грн. 82 коп., яка розглянута за правилами цивільно – процесуального законодавства.

Статтею 383 Цивільно – процесуального кодексу України, який вступив в законну силу 01.09.2005 року, сторонам та учасникам виконавчого провадження надане право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця у зв’язку з виконанням рішення суду, прийнятого відповідно до цього Кодексу.

Тобто, чинним цивільним процесуальним законодавством передбачене право оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця, пов’язані з виконанням рішень у цивільних справах, прийнятих після 01.09.2005 року.

Згідно ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Оскільки цивільно – процесуальним законодавством України визначений інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні судових рішень, ухвалених за правилами цивільно – процесуального судочинства, такі справи не відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суд відмовляє у відкритті  провадження у справі якщо спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене та те, що цивільним процесуальним законодавством передбачене право оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця, пов’язані з виконанням рішень у цивільних справах, прийнятих після 01.09.2005 року, позивачем оскаржуються  дії (бездіяльність) Державної виконавчої служби по виконанню рішення Центрально – Міського районного суду м. Горлівки від 03.09.2010, прийнятого за правилами цивільно – процесуального законодавства, суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі.

Суд вважає за необхідне роз’яснити позивачу, що відмова у відкритті  провадження у справі з зазначених підстав не позбавляє його права звернутись до місцевого суду з позовною заявою в порядку цивільно – процесуального законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, ст. 4, ст. 17, ст. 109, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

            У Х В А Л И В:          

          

У відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту Державної Виконавчої служби України про визнання дій неправомірними, щодо невиконання стягнення з ВАТ КБ «Надра» 3% річних від суми депозиту в розмірі 10459 грн. 82 коп., зобов’язання стягнути зазначену суму  депозиту – відмовити.

          Ухвала Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.


Суддя                                                                                                Давиденко Т.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація