Справа №22ц-3218/2007р.                                             Головуючий в 1 інстанції Ткаченко Н.В.

Категорія 34                                                                     Доповідач Козлов С.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2007 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого: Перцової В. А.,

суддів: Козлова С.П., Повєткіна В.В.,

при секретарі: Білоус A.M.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Відділ опіки і піклування виконкому Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська, про встановлення місця проживання малолітніх дітей, -

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та неналежну оцінку доказів ОСОБА_2 просить скасувати рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2006 року, яким встановлене місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з матір'ю ОСОБА_1 за її місцем проживання по АДРЕСА_1 та якій він забов'язаний передати цих дітей.

Розглянувши справу в межах доводів скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення та скасування рішення суду.

Матеріалами справи встановлено, що сторони з 19.06.1995 р. по 06.10.2005 р. перебували у шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які постійно мешкали з позивачкою по АДРЕСА_1, звідки відповідач неодноразово їх викрадав і вивозив у невідомому напрямку у зв'язку з чим позивачка у 2005 році зверталася до органів міліції з заявами з цього приводу.

Позивачка має вищу медичну освіту, працює за фахом, має постійний заробіток, за місцем роботи характеризується позитивно, хронічним захворюванням не страждає, на обліку у психіатра та нарколога не знаходиться, проживає у чотирьохкімнатній квартирі по АДРЕСА_1, де є все необхідне для нормального розвитку дітей, про що свідчать акти обстеження житлово-побутових умов. Ця квартира належить на праві власності її сестрі, яка видала їй доручення на розпорядження цим житлом. Місце ж постійного проживання відповідача не відомо, він перешкоджає отриманню дітьми освіти, спілкуванню з однолітками, матір'ю, рідними, оздоровленню дітей, що спричиняє шкоду їх психічному, фізичному та соціальному розвитку і здоров'ю.

Вказані обставини підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10.

За висновком Опікунської ради при виконкомі Жовтневої районної ради у м. Дніпропетровську від 14.12.2005 р. вважається за доцільне призначити місце проживання малолітніх дітей сторін разом з матір"ю ОСОБА_1 за її місцем проживання по АДРЕСА_1.

При таких обставинах, суд обгрунтовано на підставі ст.ст. 160, 161 СК України встановив місце проживання малолітніх дітей сторін разом з їх матір'ю   за її місцем проживання та

2

Забов'язав відповідача передати їй цих дітей.

Згідно з ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Але будучи усвідомленим про наявність в суді вказаної справи протягом тривалого часу відповідач та його представники ніяких достатніх доказів, які спростовують викладені в позові обставини, суду не надали. Тому не можуть бути прийняти до уваги доводи скаржника про неналежну оцінку доказів та невідповідність висновків суду обставинам справи, оскільки вони судом встановлені на підставі наданих та досліджених у судовому засіданні доказів, яким судом дана правильна належна оцінка в їх сукупності згідно з вимогами ст.ст.57-60 ЦПК України та які у скарзі фактично голословно переоцінюються без спростування їх іншими доказами. Безпідставні також і посилання відповідача у скарзі про те, що він не був судом повідомлений про час і місце судового розгляду справи, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідач і його представники повідомлялися судом у встановленому ст. ст.74-76 ЦПК України порядку (а. с. 88-98).

Рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу - ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 січня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 2 місяців.