17.06.2011         

                                                                                     Справа № 2-а-1401/11

                                                 ПОСТАНОВА

                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2011 року                                                                                      м. Старокостянтинів

Суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області Бондарчук Л.А., розглянувши у в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі про визнання дій незаконними та стягнення недоплаченої надбавки до пенсії, як дитині війни,  

в с т а н о в и в:

            30 березня 2011 року позивач звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі про визнання дій відповідача незаконними та  стягнення недоплаченої надбавки до пенсії за 2010 –2011 роки. В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що він є дитиною війни відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а тому в силу ст. 6  вищезазначеного Закону має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яку відповідач в добровільному порядку у повному обсязі йому не  виплачує.

Ухвалою судді Старокостянтинівського районного суду від 01 квітня 2011 року позовні вимоги позивача про стягнення недоплаченої надбавки до пенсії, як дитині війни за період з 01 січня 2010 року по 29 вересня 2010 року включно залишено без розгляду з підстав пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду.

          Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

          Відповідно до положень ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані  діяти лише на підставі, в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідно до положень ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV, дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) було менше 18 років.

              Судом встановлено, що позивач є громадянином України та станом на 02.09.1945 року їй було менше 18 років.

              Зазначені обставини стверджуються наявними в матеріалах справи паспортними даними позивачки та відповідною довідкою.

            В силу ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Законом України від 19 грудня 2006 року ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік,, зокрема пунктом 12 статті 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни,, та статтею 111 встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного  грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни,, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ,,Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту,,), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік,, щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни,,.

З цього часу відновили свою дію положення ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV.

          Законом України від 28 грудня 2007 року ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України,, було внесено зміни до Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни,, та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: ,,Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ,,Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту,,) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної  соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни…,, Зазначені зміни набрали чинності з 01 січня 2008 року.

          Згідно Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

З цього часу знову відновили свою дію положення ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV.

          У 2009, 2010 та 2011 роках (на дату ухвалення судового рішення) стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV діяла в редакції 2004 року і будь-які зміни до неї не вносились.

В пенсійному законодавстві розмір мінімальної пенсії за віком передбачено в Законі України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" в ч. 1 ст. 28. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший, немає.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що неможливо прийняти до уваги положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки, наявність такої норми та відсутність іншого визначеного на законодавчому рівні мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації визначених Конституцією гарантій, визначених у ст. 46 та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України суд при вирішенні справи може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

А тому порушене право позивача слід захистити з метою запобігання виникнення умов, які становлять таке порушення та не допустити подальшого існування таких умов.

Таким чином слід зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі здійснити  перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивачу з розрахунку 30 відсотків від розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування" за період з 30 вересня 2010 року по день ухвалення рішення –20 квітня 2011 року та виплачувати дане підвищення до пенсії в подальшому до дня припинення права на його отримання.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із положень ст. 94 КАС  України, згідно якої у разі якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею та документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а тому на користь позивача підлягає стягненню з Державного бюджету України 03 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 94, 183-2 КАС України, ст. ст. 19, 152 Конституції України, ст. ст. 1, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV, ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058- ІV Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6рп2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008,  

п о с т а н о в и в:

    Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України  „Про соціальний захист дітей війни” за період з 30 вересня 2010 року по 20 квітня 2011  року   неправомірними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі провести перерахунок та виплату ОСОБА_1  підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 30 вересня 2010 року по 20 квітня 2011  року  включно, з урахуванням виплачених сум та виплачувати його в подальшому до дня припинення права на отримання даного підвищення.

Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 03 грн. 40 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.  

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: